Постанова № 6789324, 16.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2009                                                                                           № 47/302

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явився;

від відповідача - Пономаренко А.А. (дов. № юр/бн від 02.11.2009р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Трест "Київміськбуд-6"

на рішення Господарського суду м.Києва від 24.06.2009

у справі № 47/302 (суддя

за позовом                               виробничого кооперативу "Контакт-90"

до                                                   ВАТ "Трест "Київміськбуд-6"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 134916,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року виробничий кооператив “Контакт - 90” звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд - 6” 90 000,00 грн. основного боргу, 39 618,00 грн. збитків від інфляції, 5 298,13 грн. – 3% річних, а також судових витрат.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 47/302 від 24.06.2009р. позов виробничого кооперативу “Контакт - 90” задоволено, стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд - 6” на користь виробничого кооперативу “Контакт - 90” 90 000,00 грн. основного боргу, 5 298,13 грн. – 3% річних, 39 618,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 349,16 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо перерахування позивачу коштів за надані останнім послуги підряду у розмірі 5% від фактично отриманих коштів. З огляду на зазначене вище, місцевий господарський суд визнав правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відкрите акціонерне товариство “Трест “Київміськбуд - 6”, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 47/302 від 24.06.2009р. скасувати частково та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог виробничого кооперативу “Контакт – 90” в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд – 6” 3% річних у розмірі 5 298,13 грн. та витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 39 618,00 грн. відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення в частині стягнення з відповідача 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції є неправомірним, оскільки невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань обумовлено відсутністю коштів внаслідок фінансової економічної кризи та скрутним матеріальним становищем відповідача, яке спричинено, в тому числі, і внаслідок неналежного виконання позивачем своїх договірних зобов’язань щодо оплати виконаних відповідачем робіт. Стягнення 3% річних та інфляційних збитків ускладнить ситуацію на підприємстві та унеможливить погашення заборгованості перед кредиторами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі № 47/302 від 21.09.2009р. прийнято апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд - 6” до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.10.2009р.

21.10.2009р. в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду оголошувалась перерва до 16.11.2009р. о 10 год. 30 хв.

16.11.2009р. в судове засідання апеляційної інстанції представник позивача не з’явився, хоча про оголошення перерви до 16.11.2009р. о 10 год. 30 хв. вказаний представник був повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить його підпис на наявній в матеріалах справи розписці про оголошення перерви.

Враховуючи зазначене вище та, оскільки явка представників сторін обов’язковою не визнавалась, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд – 6” на рішення господарського суду м. Києва у справі № 47/302 від 24.06.2009р. за відсутності представника позивача.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила:

18.05.2007р. між виробничим кооперативом “Контакт – 90” (надалі – генпідрядник) та відкритим акціонерним товариством “Трест “Київміськбуд № 6” (надалі – підрядник) укладено договір підряду № 5/05-07 (надалі – Договір), у відповідності до умов якого генпідрядник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання комплексу робіт по будівництву двох тягових підстанцій (по вул. А. Навої та вул. Шліхтера) на об’єкті: “Тролейбусна лінія по бул. Перова, пр. Визволителів, вул. Попудренка, вул. Будівельників, пр. Миру до Ленінградської площі”.

У відповідності до п. 1.2. Договору генпідрядник зобов’язався прийняти виконану роботу у підрядника і оплатити її на умовах договору.

Генпідрядник розраховується з підрядником за виконані роботи у розмірі 90% - на підставі оформлених актів виконаних робіт (ф. КБ-2В, КБ-3), складених згідно ДБН.Д.1.1.1-2000 (із змінами та доповненнями), на протязі 10 днів після розрахунку замовника з генпідрядником. Решта 10% від суми акту, перераховується генпідрядником на протязі 10 днів після підписання акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва тролейбусної лінії (п.п. 5.4, 5.4.1 Договору).

Відповідно до п. 5.6. Договору підрядник проводить перерахування коштів генпідряднику за послуги підряду в розмірі 5% від фактично отриманих коштів, згідно цього договору, не пізніше 10 днів після отримання коштів чи іншої компенсації від генпідрядника чи замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, в якості оплати за виконані відповідачем згідно умов Договору роботи, перераховано відповідачу 1 800 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме: № 10460 від 08.06.2007р. на суму 200 000,00 грн., № 1 від 14.06.2007р. на суму 200 000,00 грн., № 18 від 18.06.2007р. на суму 200 000,00 грн., № 171 від 12.07.2007р. на суму 100 000,00 грн., № 213 від 23.07.2007р. на суму 100 000,00 грн., № 220 від 23.07.2007р. на суму 200 000,00 грн., № 302 від 07.08.2007р. на суму 200 000,00 грн., № 382 від 21.08.2007р. на суму 100 000,00 грн., № 464 від 10.09.2007р. на суму 100 000,00 грн., № 670 від 12.10.2007р. на суму 80 000,00 грн., № 910 від 29.11.2007р. на суму 40 000,00 грн., № 979 від 20.12.2007р. на суму 100 000,00 грн., № 5911 від 31.01.2008р. на суму 50 000,00 грн., № 2600130329 від 06.03.2008р. на суму 100 000,00 грн., № 3322600478 від 20.06.2008р. на суму 30 000,00 грн.

З наявної в матеріалах справи довідки позивача про стан заборгованості відповідача вбачається, що станом на 28.05.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 90 000,00 грн.

Станом на день подання позовної заяви, зазначену заборгованість відповідач не погасив.

Задовольняючи позов виробничого кооперативу “Контракт – 90” місцевий господарський суд визнав промірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 90 000,00 грн. заборгованості, 5 298,13 грн. 3% річних та 39 618,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, проте вважає, що оспорюване рішення в частині розміру 3% річних та інфляційних витрат підлягає зміні, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч. 1. ст. 838 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.6 Договору сторони погодили, що підрядник проводить перерахування коштів генпідряднику за послуги підряду в розмірі 5% від фактично отриманих коштів, згідно цього Договору, не пізніше 10 днів після отримання коштів чи іншої компенсації від генпідрядника чи замовника.

Як зазначалось вище, з наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 10460 від 08.06.2007р. на суму 200 000,00 грн., № 1 від 14.06.2007р. на суму 200 000,00 грн., № 18 від 18.06.2007р. на суму 200 000,00 грн., № 171 від 12.07.2007р. на суму 100 000,00 грн., № 213 від 23.07.2007р. на суму 100 000,00 грн., № 220 від 23.07.2007р. на суму 200 000,00 грн., № 302 від 07.08.2007р. на суму 200 000,00 грн., № 382 від 21.08.2007р. на суму 100 000,00 грн., № 464 від 10.09.2007р. на суму 100 000,00 грн., № 670 від 12.10.2007р. на суму 80 000,00 грн., № 910 від 29.11.2007р. на суму 40 000,00 грн., № 979 від 20.12.2007р. на суму 100 000,00 грн., № 5911 від 31.01.2008р. на суму 50 000,00 грн., № 2600130329 від 06.03.2008р. на суму 100 000,00 грн., № 3322600478 від 20.06.2008р. на суму 30 000,00 грн. вбачається, що позивачем, в якості оплати за виконані відповідачем згідно умов Договору роботи, перераховано відповідачу 1 800 000,00 грн.

Отже відповідач, у відповідності до п. 5.6 Договору, зобов’язаний сплатити позивачу 90 000,00 грн. (1 800 000,00 х 5 / 100 = 90 000,00), що становить 5% від фактично отриманих коштів.

З огляду на зазначене вище, враховуючи те, що матеріалами справи доведений факт перерахування позивачем на розрахунковий рахунок відповідача 1 800 000,00 грн. в якості оплати за виконані останнім згідно умов Договору роботи і, станом на день розгляду справи доказів, які б свідчили про проведення відповідачем перерахування коштів позивачу за послуги підряду у розмірі 5% від фактично отриманих коштів не надано, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 90 000,00 грн. заборгованості.

Посилання апелянта на те, що оспорюване рішення в частині стягнення з відповідача 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції є неправомірним, оскільки невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань обумовлено відсутністю коштів внаслідок фінансової економічної кризи та скрутним матеріальним становищем відповідача, яке спричинено в тому числі, і неналежним виконанням позивачем своїх договірних зобов’язань щодо оплати виконаних відповідачем робіт, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної статті вбачається, що відсутність у боржника грошей, не звільняє його від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Тобто, в будь-якому випадку боржник, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити останньому інфляційні збитки за весь час прострочення, а також 3% річних. Суми інфляційних втрат та 3% річних за своєю правовою природою не є неустойкою, а відтак зменшенню не підлягають.

Як зазначалось вище, у відповідності до умов Договору позивач перерахував відповідачу 1 800 000,00 грн., а останній, згідно п. 5.6. Договору, повинен перерахувати позивачу 5% від фактично отриманих коштів, тобто 90 000,00 грн.

Отже, обов’язок відповідача перерахувати позивачу вищезазначену суму є безумовним і не залежить від виконання або не виконання позивачем інших договірних зобов’язань та фінансово – економічної ситуації в країні, а тому, колегія суддів не вбачає правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за неможливість виконання грошових зобов’язань.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню індекс інфляції та 3% річних.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що розрахунок інфляційних втрат згідно платіжних доручень № 10460 від 08.07.2007р., № 1 від 14.06.2007р., № 18 від 18.06.2007р., № 171 від 12.07.2007р., № 302 від 07.08.2007р., № 350 від 15.08.2007р., № 382 від 21.08.2007р., № 464 від 10.09.2007р., № 5911 від 31.01.2008р., № 2600130329 від 06.03.2008р., № 3322600478 від 20.06.2008р. є правомірним. Розмір інфляційних втрат згідно даних платіжних доручень становить 28 554,00 грн.

Проте, згідно платіжних доручень № 213 від 23.07.2007р., № 670 від 12.10.2007р., № 910 від 29.11.2007р., № 979 від 20.12.2007р. розрахунок інфляційних втрат розрахований невірно, у зв’язку з чим, по даним платіжним дорученням, колегія суддів здійснила власний розрахунок, у відповідності до якого, згідно платіжного доручення № 213 від 23.07.2007р. розмір інфляційних втрат становить 2 170,00 грн. (5 000,00 х (102,2 х 102,9 х 102,2 х 102,1 х 102,9 х 102,7 х 103,8 х 103,1 х 101,3 х 100,8 х 99,5 х 99,9 х 101,1 х 101,7 х 101,5 х 102,1 х 102,9 х 101,5 х 101,4 х 100,9) : 100 – 5 000,00 = 2 170,00), згідно платіжного доручення № 670 від 12.10.2007р. розмір інфляційних втрат становить 1 456,00 грн. (4 000,00 х (102,2 х 102,1 х 102,9 х 102,7 х 103,8 х 103,1 х 101,3 х 100,8 х 99,5 х 99,9 х 101,1 х 101,7 х 101,5 х 102,1 х 102,9 х 101,5 х 101,4 х 100,9) : 100 – 4 000,00 = 1 456,00), згідно платіжного доручення № 910 від 29.11.2007р. розмір інфляційних втрат становить 614,00 грн. (2 000,00 х (102,9 х 102,7 х 103,8 х 103,1 х 101,3 х 100,8 х 99,5 х 99,9 х 101,1 х 101,7 х 101,5 х 102,1 х 102,9 х 101,5 х 101,4 х 100,9) : 100 – 2 000,00 = 614,00), згідно платіжного доручення № 979 від 20.12.2007р. розмір інфляційних втрат становить 1 350,00 грн. (5 000,00 х (102,7 х 103,8 х 103,1 х 101,3 х 100,8 х 99,5 х 99,9 х 101,1 х 101,7 х 101,5 х 102,1 х 102,9 х 101,5 х 101,4 х 100,9) : 100 – 5 000,00 = 1 350,00).

З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що розмір інфляційних втрат, якій підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 34 144, 00 грн. (28 554,00 + 2 170,00 + 1 456,00 + 614,00 + 1 350,00 = 34 144,00).

Розрахунок 3 % річних згідно платіжних доручень № 10460 від 08.06.2007р, № 302 від 07.08.2007р., № 350 від 15.08.2007р., № 382 від 21.08.2007р., № 464 від 10.09.2007р., № 979 від 20.12.2007р., № 5911 від 31.01.2008р., № 2600130329 від 06.03.2008р., № 3322600478 від 20.06.2008р. здійснено позивачем правомірно, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що згідно даних платіжних доручень розмір 3% річних становить 2 281,53 грн.

Проте, згідно платіжних доручень № 1 від 14.06.2007р., № 18 від 18.06.2007р., № 171 від 12.07.2007р., № 213 від 23.07.2007р., № 670 від 12.10.2007р., № 910 від 29.11.2007р. розрахунок 3% річних розрахований невірно, у зв’язку з чим, по даним платіжним дорученням, колегія суддів здійснила власний розрахунок, у відповідності до якого, згідно платіжного доручення № 1 від 14.06.2007р. 3% річних становить 551,51 грн. (10 000,00 х 3% : 365 х 671 = 551,51), згідно платіжного доручення № 18 від 18.06.2007р. 3% річних становить 548,22 грн. (10 000,00 х 3% : 365 х 667 = 548,22), згідно платіжного доручення № 171 від 12.07.2007р. 3% річних становить 264,27 грн. (5 000,00 х 3% : 365 х 643 = 264,27), згідно платіжного доручення № 213 від 23.07.2007р. 3% річних становить 259,73 грн. (5 000,00 х 3% : 365 х 632 = 259,73), згідно платіжного доручення № 670 від 12.10.2007р. 3% річних становить 182,14 грн. (4 000,00 х 3% : 365 х 552 = 182,14), згідно платіжного доручення № 910 від 29.11.2007р. 3% річних становить 83,34 грн. (4 000,00 х 3% : 365 х 552 = 83,34).

Отже, розмір 3% річних, якій підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 4 087,40 грн. (2 281,53 + 551,51 + 548,22 + 264,27 + 259,73 + 182,14 + 83,34 = 4 087,40).

З огляду на зазначене вище, колегія суддів прийшла до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 90 000,00 грн. основного боргу, 34 144, 00 грн. інфляційних втрат, а також 4 087,40 3% річних.

За таких обставин, враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 42/104 від 18.03.2009р. підлягає зміні.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд - 6” на рішення господарського суду м. Києва у справі № 47/302 від 24.06.2009р. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 47/302 від 24.06.2009р. змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд - 6” (01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 9, п/р 26008001030001 в Київській філії КБ ТОВ “Місто Банк”, МФО 380593, код ЄДРПОУ 04012885), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь виробничого кооперативу “Контакт - 90” (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 37, п/р 260082623400 в ВАТ “СЕБ Банк”, м. Києва, МФО 300157, код ЄДРПОУ 22873846) 90 000 (дев’яносто тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 34 144, 00 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 4 087,40 грн., 1 283 (одну тисячу двісті вісімдесят три) грн. 11 коп. державного мита та 297 (двісті дев’яносто сім) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути виробничого кооперативу “Контакт - 90” (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 37, п/р 260082623400 в ВАТ “СЕБ Банк”, м. Києва, МФО 300157, код ЄДРПОУ 22873846) а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд - 6” (01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 9, п/р 26008001030001 в Київській філії КБ ТОВ “Місто Банк”, МФО 380593, код ЄДРПОУ 04012885) 33 (тридцять три) грн. 42 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

6. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи № 47/302.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

23.11.09 (відправлено)