Постанова № 6789321, 03.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2009                                                                                           № 50/295

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

За участю представників:

від позивача 1) Свистільник І.А. – за дов. № 220/15/д від 19.01.2009;

2) Свистільник І.А. – за дов. № 167/3669 від 22.12.2008

від відповідача           Дмитренко Л.В. – за дов. № 02-05/09 від 18.05.2009

від прокуратури           Лесько Г.Є. – старший помічник військового прокурора Київського

гарнізону, посвідчення № 753 від 31.07.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Платан"

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.08.2009

у справі № 50/295 (суддя

за позовом                               Військового прокурора Київського гарнізону

в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України;

2) Національної академії оборони України

до                                                   ТОВ "Платан"

про                                                   стягнення 16740,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Національної академії оборони України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан» 16108,34 грн. заборгованості за Договором оренди № 60/2003/ГоловКЕУ від 07.07.2003 нерухомого військового майна розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 28, в/містечко № 63.

22.07.2009 заступник військового прокурора Київського гарнізону подав уточнення та доповнення до позовної заяви, відповідно до яких просив стягнути з відповідача 16740,69 грн. заборгованості, в тому числі 16108,34 грн. заборгованості з орендної плати та 632,36 грн. компенсації земельного податку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 у справі № 50/295 позовні вимог задоволені повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан» на користь Національної академії оборони України 16108,34 грн. боргу з орендної плати, 632,36 грн. компенсації земельного податку.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан» в доход державного бюджету України 167,41 грн. державного мита 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 у справі № 50/295 мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин щодо заборгованості за Договором оренди № 60/2003/ГоловКЕУ від 07.07.2003 нерухомого військового майна розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 28, в/містечко № 63 та Додатковою Угодою № 304/07 від 05.07.2007 у розмірі 16740,69 грн., а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 16740,69 грн., з яких 16108,34 грн. заборгованості з орендної плати та 632,36 грн. земельного податку підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить його скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо виникнення зобов’язальних відносин між Орендодавцем (Міністерством оборони України) та Орендарем (ТОВ «Платан») на підставі Додаткової угоди з Національною академією оборони України, є помилковим та необґрунтованим, а рішення незаконним та таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки в договір оренди № 60/2003/Головку від 07.07.2003 не було внесено змін щодо орендної плати у встановленому законом порядку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи і подані докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, колегія суддів встановила наступне.

07.07.2003 між Міністерством оборони України (позивач-1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Платан» (відповідач у справі) був укладений Договір оренди № 60/2003/ГоловКЕУ від 07.07.2003 нерухомого військового майна розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 28, в/містечко № 63 (надалі – Договір), відповідно до умов якого позивач-1 передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нерухоме військове майно – нежитлові приміщення будівлі інв. № 13 військового містечка № 63, загальною площею 84,9 м2, розміщене за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 28, що знаходиться на балансі Національної академії оборони України, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 67256 грн. на 31.08.2008.

На виконання умов Договору позивачем-1 було надано відповідачу в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення будівлі інв. № 13 військового містечка № 63 загальною площею 84,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2003 (додаток № 2 до Договору).

Відповідно до пункту 5.2. Договору орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

          Як вбачається з матеріалів справи, протягом всього строку дії Договору Національна академія оборони України надавала ТОВ «Платан» рахунки на сплату передбачених Договором платежів, розмір яких відповідав Договору, укладеному між сторонами - Міністерством оборони України та ТОВ «Платан», які були сплачені відповідачем.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків з орендної плати, проведених Національною академією оборони України з ТОВ «Платан» станом на 24.06.2008 заборгованості за ТОВ «Платан» не виявлено (копія акту міститься у матеріалах справи).

Згідно пункту 10.1. Договору останній діє з 07.07.2003 строком на 5 років.

Строк дії Договору закінчився 07.07.2008, відповідач звільнив займане приміщення, що підтверджується актом прийомки-передачі нежитлового приміщення від 08.08.2008 та не заперечується сторонами. Будь-яких заперечень, застережень чи претензій з боку Міністерства оборони України чи Національної академії оборони України, щодо технічного стану приміщення заявлено не було (копія акту міститься у матеріалах справи).

Позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 16108,34 грн. посилаючись на додаткову угоду від 10.05.2007 до Договору оренди № 60/2003/ГоловКЕУ від 07.07.2003, яка підписана представниками Національної академії оборони України та відповідачем, та в якій зазначені нові ставки орендної плати.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у відповідача заборгованості за Договором з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Так, згідно пункту 3.1. Договору сторони встановили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку, грудень 2002 року – 577,45 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди – березень 2003 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2002 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2. Договору).

Орендна плата у розмірі 100%, а також оплата наданих комунальних послуг та компенсація земельного податку перераховується Орендарем до державного бюджету, щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.3. Договору).

Згідно пункту 10.2 умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну дії Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря щодо орендної плати – до виконання зобов’язань.

Частиною 3 статті 632 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно частини 1 статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до статей 10, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендна плата визначена однією з істотних умов договору оренди; розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін; розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Також у статті 10 цього Закону визначено, що за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Згідно з пунктом 3.4 Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 10.3. Договору передбачено, що зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускається за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Частиною 3 статті 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визначено обов'язковий перегляд договорів оренди нерухомого державного майна, що були укладені до 01.01.2007, у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до норм (орендних ставок), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна».

Пункт 5 Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.01.2007 № 43 «Про виконання статті 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зареєстрованим в Мінюсті 06.02.2007 за № 99/13366, передбачав, що перегляд договорів оренди має бути здійснений шляхом укладення додаткових угод до договорів оренди.

Виходячи з наведених положень законодавчих актів та Договору, зміни розміру орендної плати за користування орендованим майном, повинні здійснюватися шляхом укладення додаткової угоди до Договору, саме Міністерством оборони України самостійно або в особі Головного квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та ТОВ «Платан» як сторонами договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з травня 2005 року, Національна академія оборони України неодноразово направляла позивачу листи з вимогами щодо збільшення розміру орендної плати за користування орендованим нежитловим приміщенням, а саме лист від 31.05.2005 № 167/7/699/54, лист від 09.06.2005 № 167/7/699/61 та лист від 02.11.2005 № 167/2896).

Листом від 14.11.2005 № 02/11 відповідач звернувся до Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, зазначивши, що повноправною стороною договірних відносин є Міністерство оборони України, крім того, відповідно до умов Договору та законодавства підстав для внесення змін до орендної плати не вбачається.

У відповідь Головне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України (лист від 24.02.2006 № 303/1/6/92) повідомила, що у разі досягнення домовленості між Національною академією оборони України та ТОВ «Платан» щодо збільшення орендної плати та інших суттєвих умов договору, Національна академія оборони України має підготувати проект додаткової угоди до договору та надати на узгодження комплект документів до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, як уповноваженого Міноборони органу військового управління нерухомим військовим майном.

У матеріалах справи відсутні жодні докази надання повноважень Національній академії оборони України щодо укладання додаткових угод чи внесення змін до укладеного Договору від імені Міністерства оборони України як сторони за договором. Договір також не містить положень щодо повноважень Національної академії оборони України вносити в нього будь-які зміни. Колегія суддів вважає, що статус балансоутримувача майна не надає йому права повноважень сторони за договором (орендодавця) вносити в нього зміни.

Додаткової угоди до Договору про зміну розмірів орендної плати між сторонами цього Договору укладено не було, таким чином, Договір не можна вважати зміненим згідно додаткової угоди № 304/07 від 05.07.2007, на яку посилається позивач.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 16108,34 грн. донарахованої орендної плати задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення632,35 грн. компенсації земельного податку, виходячи з наступного.

Пунктом 5.11. Договору встановлено, що орендар (відповідач) зобов’язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає відповідач, площею 108,58 кв.м.

Як вбачається з наданої позивачем довідки про нарахування та оплату компенсації земельного податку ТОВ «Платан», відповідач у було надано рахунок № 271 від 04.06.2008 на суму 707,08 грн. (за січень-травень 2008 року, перерахунок за 01-04.08 р. з урахуванням змін до розрахунку за 2008 рік, місячна плата становить 165,07 грн.) та рахунок № 351 від 03.07.2008 на суму 165,07 грн. за червень 2008 року, які оплачені відповідачем частково в сумі 59,95 грн. кожен, як за попередній період.

Позивачем не обґрунтовано позовні вимоги в частині збільшення розміру земельного податку.

Оскільки згідно умов Договору відповідач пропорційно займаній ним площі повинен компенсувати позивачеві витрати по сплаті земельного податку, позивачем не було надано документального обґрунтування збільшення суми належного до сплати земельного податку.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 у справі № 50/295 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Національної академії оборони України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан» 16740,69 грн. заборгованості за Договором оренди № 60/2003/ГоловКЕУ від 07.07.2003 нерухомого військового майна розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 28, в/містечко № 63 слід відмовити. Апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 у справі № 50/295 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський,6, м. Київ, 03168, р/р 26002962480527 в Київській філії Першого Міжнародного банку (ПУМБ), МФО 322755, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан» (вул. Героїв Дніпра, 57, кв. 46, м. Київ, 04209, р/р 26002002923 в АБ «Експрес-банк», МФО 322959) 41 (сорок одну) грн. 85 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Стягнути з Національної академії оборони України (пр-т Повітрофлотський,28, м. Київ, 03049, р/р 35226064000881, банк УДК в м. Києві, МФО 820019, код 07834530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан» (вул. Героїв Дніпра, 57, кв. 46, м. Київ, 04209, р/р 26002002923 в АБ «Експрес-банк», МФО 322959) 41 (сорок одну) грн. 86 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи № 50/295 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді