Постанова № 6789142, 29.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2009                                                                                           № 29/338-8/266

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача: Самборський Євген Олексійович – юрист,

Від відповідача: Долгієрова Тетяна Миколаївна - юрист,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Перестрахова компанія "ЛІДЕР РЕ"

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.07.2009

у справі № 29/338-8/266 (суддя

за позовом                               Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Нафтагазстрах"

до                                                   ЗАТ "Перестрахова компанія "ЛІДЕР РЕ"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення частки страхового відшкодування в сумі 449625,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 50613,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.11.2008р. у справі № 29/338 у позові було відмолено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2009р. у справі №29/338 рішення Господарського суду м. Києва від 20.11.2008р. у справі № 29/338 було залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Страхова компанія “Нафтогазстрах” без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2009р. у справі № 29/338 касаційну скаргу було задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2009р. та рішення Господарського суду м. Києва від 20.11.2008р. у справі № 29/338 було скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.07.2009 року у справі № 29/338-8/266 позов задоволено повністю, а саме стягнуто на користь позивача 449625 грн. частки страхового відшкодування, 50 613, 53 грн. пені, 5000, 39 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування судового рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009р. у справі № 29/338-8/266 без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив.

25.11.2004р. між ЗАТ «Страхова компанія «Прометей» (правонаступником, якого є Закритого акціонерного товариства «Перестрахова компанія «ВіЕйБі РЕ») та ТДВ Страхова компанія «Нафтогазстрах» був укладений договір про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 045/ФП/11/04, відповідно до умов якого сторони погодили основні умови взаємовідносин при здійсненні перестрахування між ними (надалі - договір факультативного перестрахування).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про страхування» перестрахування -страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до пункту 1.2 договору факультативного перестрахування сторони на його підставі укладають факультативні договори перестрахування (надалі - Ковер-Ноти), які мають юридичну силу та тягнуть за собою відповідальність сторін.

02.11.2007р. між Товариством з додатковою відповідальністю страховою компанією «Нафтагазстрах» - «страховик» та Мошковським Віктором Миколайовичем - «страхувальник» був укладений договір № 0065-11-11-01-01-07 добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого «страховик» прийняв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку з транспортним засобом - Легковий універсал PORSCHE CAYENNE TURBO, реєстраційний номер АА 5350 ЕН, колір чорний, номер кузова WP1ZZZ9PZ8LA92414 (далі - транспортний засіб), здійснити страхову виплату на умовах передбачених договором (надалі - договір добровільного страхування наземного транспорту). Страхова сума за договором добровільного страхування наземного транспорту склала 1 071285,00 грн.

Ризик виконання своїх зобов'язань перед Мошковським Віктором Миколайовичем за договором добровільного страхування наземного транспорту позивач перестрахував у відповідача відповідно до укладеного між сторонами договору факультативного перестрахування - Ковер-Нот № 0074-11-11-07 від 05.11.2007р. по факультативному перестрахуванню до договору добровільного страхування автотранспорту № 0065-11-11-01-01-07 від 02.11.2007 (надалі - Ковер-Нот № 0074-11-11-07).

Відповідно до Ковер-Ноту № 0074-11-11-07 відповідач зобов'язався здійснити виплату позивачу частини збитку по виплаті страхового відшкодування, що належить відповідачу, протягом 10 робочих днів після отримання від позивача страхового акту або рішення судового органу, на підставі якого у відповідача виник обов'язок виплатити страхове відшкодування, частина відповідатьності відповідача встановлена в розмірі 46,67 % від страхового відшкодування, а позивач, в свою чергу, зобов'язався перерахувати на рахунок відповідача перестрахову премію в розмірі 20 500,00 грн. за прийняті на відповідальність ризики.

23.11.2007р. невстановленою особою по вул. Л.Толстого, 17-А в м. Києві сталося незаконне заволодіння транспортним засобом - легковим універсалом PORSCHE CAYENNE TURBO, реєстраційний номер АА 5350 ЕН, колір чорний.

Мошковський В.М. 26.11.2007 склав повідомлення про настання події, яка має ознаки страхової шодо зникнення транспортного засобу - легкового універсалу PORSCHE CAYENNE TURBO, реєстраційний номер АА 5350 ЕН, колір чорний, та повідомив ТДВ СК «Нафтагазстрах» про настання відповідних подій 27.11.2007р., про що свідчить відмітка ТДВ СК Нафтагазстрах» за вх. № 639.

Пунктом 9.1.6 договору факультативного перестрахування передбачено, що «страховик» зобов'язаний сповістити «перестраховика» про виникнення події, яка може бути визнана як страховий випадок, не пізніше 3-х робочих днів з дати отримання повідомлення про настання такої події та надати «перестраховикові» можливість ознайомитися з інформацією, яка надійшла в зв'язку з цією подією.

ТДВ СК «Нафтагазстрах», в свою чергу, склав повідомлення про подію, що має ознаки страхової за вих. № 3593 від 27.11.2007р. та направив на адресу відповідача, що не спростовується відповідачем.

30.11.2007р. слідчим СВ Голосіївського РУ ТУ МВС України в м. Києві Мироненко С.Г. порушено кримінальну справу №01-10613 по факту незаконного заволодіння транспортним засобом за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 289 Кримінального кодексу України.

06.12.2007р. Мироненко С.Г. - слідчий СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України виніс постанову про зупинення досудового слідства по кримінальній справі № 01-10613 на підставі ст. 206 п. З КПК України.

Мошковський В.М. звернувся до ТДВ СК «Нафтагазстарх» (вх. № 114 від 21.01.2008) з вимогою про виплату страхового відшкодування відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № 0065-11-11-01-01-07 від 02.11.2007р., у зв'язку з настанням страхового випадку.

Відповідно до п. 12.2 договору добровільного страхування транспортного засобу з моменту отримання всіх необхідних документів позивач протягом 10 робочих днів:

приймає рішення щодо виплати страхового відшкодування, складає Страховий акт, в якому зазначаються (додаються) результати огляду пошкодженого застрахованого транспортного засобу та розрахунки суми страхового відшкодування, або

приймає обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що письмово повідомляє Страхувальника (Мошковського В.М.) з обґрунтуванням причин.

Згідно з п. 12.11 договору добровільного страхування транспортного засобу відносно випадків, у зв'язку з якими порушена кримінальна справа (незаконне заволодіння, протиправні дії третіх осіб та інші), страхове відшкодування виплачується після зупинення чи закінчення досудового слідства органами МВС за кримінальною справою.

Розглянувши надані Мошковським В.М. документи, позивач прийняв рішення про необхідність відшкодування спричинених збитків за вирахуванням 74 989,95 грн. франшизи та 50 618,22 грн. неоплаченої частини страхової премії.

Відповідно до касового ордеру Серія 12 АААБ №163776 від 07.02.2008 страхувальнику - Мошковському В.М. позивачем було видано страхове відшкодування в розмірі 945 676,83 грн. (копія в матеріалах справи).

Позивач своїм листом № 653 від 31.01.2008 звернувся до відповідача з вимогою про сплату відповідачем частини у виплаті страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 23.11.2007 з транспортним засобом PORSCHE CAYENNE TURBO, реєстраційний номер АА 5350 ЕН, в розмірі 449 625,00 грн.

Відповідач листом № 489 від 29.02.2008 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, зауваживши, що позивачем не в повній мірі проведено з'ясування всіх обставин поді, що мала ознаки страхової.

Суд першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення прийшов до висновку, що Позивачем Відповідачу було надано вичерпний перелік документів згідно п. 9.1.8 договору факультативного перестрахування для здійснення виплати Відповідачем Позивачу частки страхового відшкодування, наведені Відповідачем причини відмови від виплати частки страхового відшкодування є безпідставними, отже, позов було задоволено в повному обсязі.

Судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. І ст.12 Закону України «Про страхування», перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Так, взаємовідносини сторін регулюються укладеним між ними Договором факультативного перестрахування та ретроцесії №045/ФП/11/04 від 25.11.2004 року (надалі -Договір перестрахування), у відповідності до якого був підписаний Ковер-Нот №0074-11-07 від 05.11.2007 року по факультативному перестрахуванню до договору добровільного страхування автотранспорту № 0065-11-11-01-01-07 від 02.11.2007 року (далі - Ковер-Нот), згідно якого був перестрахований транспортний засіб - легковий універсал PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номер АА 5050 ЕН (надалі - ТЗ), страхувальник - Мошковський В.М.

Відповідно до п.6.1.6 Договору про загальні умови факультативного перестрахування ретроцесії № 045/ФП /11 /04 від 25.11.2004 (далі - Договір перестрахування) Перестраховик (Відповідач) не несе відповідальності та не здійснює виплати за збитками, причинами яких були події, які відповідно з Оригінальним договором страхування відносяться до виключення зі страхового випадку або є обмеженням страхування.

Крім того, згідно ч.3 п.9.3.3. Договору перестрахування, Відповідач має право не відшкодовувати Позивачу частки у страхових відшкодуваннях, які Позивач не повинен був сплачувати за умовами договору страхування, але сплатив виходячи із своїх ділових комерційних, інших інтересів, виконуючи свій громадянський обов'язок або керуючись своєю правосвідомістю.

Розділ 14 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 0065-11-11-01-01-07 від 02.11.2007 р. встановлює причини відмови у виплаті страхового відшкодування. Згідно пункту 14.2.5 цього договору, Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо застрахованим ТЗ керувала особа, яка:

- не була належним чином уповноважена на керування ТЗ;

- не мала посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії.

Позивач мав підстави для відмови у здійсненні страхової виплати, згідно п.14.2. п.п.14.2.5. Договору добровільного страхування наземного транспорту №0065-11-11-01-01-07 від 02.11.2007, який передбачає підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування випадки, коли застрахованим ТЗ керувала особа, яка не мала посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії.

Матеріали справи по даному випадку не містять будь-якого підтвердження наявності водійських прав відповідної категорії на право керування ТЗ Адамовським Д.А.

Пункт 9.1.4 Договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 045/ФП711/04 від 25.11.2004 р. зобов'язує Страховика (ТДВ СК «Нафтогазстрах") повідомляти Перестраховика про всі зміни умов Оригінального договору страхування та узгоджувати такі зміни до вступу їх в дію.

Позивач вніс зміни до суттєвих умов до договору добровільного страхування наземного транспорту №0065-11-11-01-01-07 від 02.11.2007р. та уклав додаткову угоду №1 від 02.11.2007 p., згідно якої змінювався водійський стаж осіб, допущених до керування на „не обмежений", що в свою чергу підвищує ризик настання страхового випадку. Крім того, Позивач не повідомив Відповідача про укладення такої додаткової угоди. Ця додаткова угода була надана Відповідачу лише 07.02.2008р. разом із листом №789.

Згідно п. 9.4.7 договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 045/ФП/11/04 від 25.11.2004 p., Перестраховик має право відмовити Страховику у виплаті своєї частки страхового відшкодування або зменшити її, якщо Страховик навмисно надав Перестраховику неповні або свідомо неправдиві дані про Оригінальний договір страхування, або приховав обставини, що суттєво вплинули на оцінку ступеню страхового ризику.

Відповідно до розділу 14 Договору добровільного страхування наземного транспорту серед причин відмови у виплаті страхового відшкодування, серед іншого, є: подання Мошковським В.М. свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; не повідомлення у письмовій формі позивача про обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику та про їх зміну під час дії договору страхування; несвоєчасне повідомлення Мошковським В.М. про настання страхового випадку без поважних на це причин.

Пунктом 10.2.4 Договору добровільного страхування наземного транспорту Мошковський В.М. зобов'язаний був при укладенні Договору страхування надати інформацію позивачу всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (кількість осіб, що використовують транспортний засіб, їх прізвища та стаж водіння; умов зберігання транспортного засобу в гаражі, на стоянці та наявність при зберіганні охорони; умови використання транспортного засобу як таксі, навчання водінню, напрокат, спортивні змагання, авто-шоу, тощо)

Так, у заяві на страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, яка є невід'ємною частиною договору страхування та була подана Мошковським В.М. до Позивача, Мошковський В.М. зазначив особу, яка мала право на користування транспортним засобом - Адамовського Д.А., однак не було зазначено його водійський стаж. Також, у заяві Мошковський В.М. вказав, що паркування (зберігання) транспортного засобу у нічний час з 23:00 до 6:00 або у період, коли він безпосередньо не експлуатується здійснюється у гаражі або на спеціальній території. Під наданими даними в заяві містить підпис Мошковського В.М., та зазначено, що вказана заява є невід'ємною частиною Договору страхування № 0065-11-11-01-01-07 від 02.11.2007 р.

Як вбачається з пояснень Адамовського Д.А., який користувався автомобілем безпосередньо в день настання страхового випадку, Адамовський Д.А. 23.11.2007 р. близько 6:00-6:15 залишив транспортний засіб біля дому та відпочивав до 9:00, тобто Адамовський Д.А. заздалегідь знав, що транспортний засіб використовуватись не буде, однак, порушуючи умови, які були вказані Мошковським В.М. у заяві на страхування, транспортний засіб не поставив ані на спеціальну охоронювану територію, ані до гаражу. Таким чином, Страхувальником (його представником) було грубо порушено умови зберігання застрахованого ТЗ в період коли він безпосередньо не використовується, що призвело до його викрадення.

Згідно пункту 6.1.1. розділу 6 Договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 045/ФП/11/04 від 25.11.2004 p., Перестраховик не несе відповідальності та не здійснює виплати за збитками, причинами яких були умисні дії, бездіяльність або груба необережність Страхувальника чи Страховика.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

У зв”язку з цим, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Перестрахова компанія «ЛІДЕР РЕ» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду – його скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову, та задоволенням зустрічного позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 49, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Перестрахова компанія «ЛІДЕР РЕ» на рішення господарського суду м. Києва від 16.07.2009р. у справі № 29/338-8/266 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2009р. у справі № 29/338-8/266 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі № 29/338-8/266, яким у позові Відкритого Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Нафтогазстрах» до Закритого акціонерного товариства «Перестрахова компанія «ЛІДЕР РЕ» про стягнення частки страхового відшкодування в сумі 449 625, 00 грн. та штрафних санкцій в сумі 50 613, 53 грн., відмовити повністю.

4. Стягнути з Відкритого Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Нафтогазстрах» (04071, м. Київ, вул. Глибочицька,40, код ЄДРПОУ 32830769) на користь Закритого акціонерного товариства «Перестрахова компанія «ЛІДЕР РЕ» (03190, м. Київ, вул. Баумана, 26, код ЄДРПОУ 32830769), 2500 (дві тисячі) грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи № 29/338-8/266 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді