Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2009 № 31/253
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з’явився
від відповідача -не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Текс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.07.2009
у справі № 31/253 (суддя
за позовом Державне підприємство Міністерства оборони України "Львівський проектний інститут"
до ТОВ "Текс"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 30733,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут” (далі-позивач) у червні 2009 року звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕКС” (далі-відповідач) про стягнення 30 733,00 грн. заборгованості, 1212,51 грн. пені та 3119,48 грн. індексації заборгованості за Договором підряду № 136/08 від 28.11.2008 р. та Додатковою угодою №1 від 15.01.2009 р. на виконання робіт по інженерно-геодезичним роботам по берегоукріпленню та регулюванню русел рік на території Львівської області, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобов’язань та умов оплати виконаних робіт.
У ході розгляду справи позивач уточнив суму вимог і просив стягнути з відповідача 25 733,80 грн. боргу, 1212,51 грн. пені та індексацію заборгованості у розмірі 3 199, 48 грн., пославшись на оплату відповідачем 24.03.2009 р. платіжним дорученням № 83 грошових коштів на суму 5000 грн. в погашення боргу.
Відповідач участі у судовому розгляді спору не взяв, хоча ,як вбачається з його клопотання, датованого 06.07.2009 р. про відкладення розгляду спору у зв’язку із знаходженням його юрисконсульта у відпустці, був обізнаний про перебіг розгляду судом справи.
Рішенням місцевого господарського суду від 16.07.09 р. (підписаного у повному обсязі 17.07.09 р.) позов був задоволений і стягнуто з відповідача суму основного боргу у розмірі 25 733 (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять три) грн. 80 коп., пеню в розмірі 1 212 (одну тисячу двісті дванадцять) грн. 51 коп., 3 119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) грн. 48 коп. – індексацію заборгованості. Судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, покладені на відповідача повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕКС” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2009 р. у справі № 31/253 і прийняти по справі нове рішення, яким відмовити Державному підприємству Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут” в задоволенні позовних вимог повністю.
Вважав, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, тому воно підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 року колегією суддів у складі Кропивна Л.В., Пашкіна С.А., Синиця О.Ф. вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.09.2009 року.
Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/1від 09.09.2009 року здійснено заміну у складі колегії суддів та передано справу № 31/253 для подальшого апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді: Коротун О.М., суддів Кропивна Л.В, Поляк О.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 30.09.2009 року у зв’язку з неявкою у судове засідання представників сторін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 04.11.2009 року у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.
У судове засідання 04.11.2009 року представники сторін не з’явилися, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами було укладено Договір № 136/08 від 28.11.2008 р., у редакції договору від 15.12.2009 р., згідно з яким позивач, як виконавець, зобов`язався виконати інженерно-геодезичні роботи по об’єкту “Берегоукріплення потіків Брідки, Криничка, Баршовець, Каменистий, річки Кремянка та регулювання русел в с. Воля Старосамбірського району Львівської області”, а відповідач, як замовник, зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.
Вартість робіт за Договором № 136/08 складала 43 027,20 грн., при цьому відповідно з п. 3.3. Договору замовник зобов’язувався до початку робіт перерахувати виконавцю аванс у розмірі 50% від вартості обсягу робіт, після чого виконавець повинен був приступити до проектування.
Як випливає з підписаного між сторонами 15 січня 2009 р. акту здачі –приймання, проектно-кошторисна документація , вартістю 43027,20 грн. з ПДВ була передана замовнику без зауважень з його боку. Цим же актом сторони визнали, що авансові платежі у розмірі 12 293,40 грн. з ПДВ замовником сплачені і належить до сплати у розмірі 30733 грн.
За умовами пунктів 3.2. та 4.3 договору, замовник зобов’язувався протягом трьох банківських днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт (проектно продукції) провести розрахунки у безготівковому порядку, а при простроченні оплати виконаних робіт сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Суд першої інстанції вірно встановив, що спір виник внаслідок порушення відповідачем договірних зобов’язань з оплати виконаних виконавцем робіт, однак припустився помилки у визначенні правової природи договору, вказавши на те, що за своїм правовим характером є договором підряду на проектно-вишукувальні роботи та послуги, а тому регулюються, зокрема, главами 61 та 63 ЦК України.
У даному випадку колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з того, що на правовідносини сторін не поширюються норми глави 63 ЦК України, адже жодна з умов договору не вказуюють на те, що змістом зобов’язань сторін було відплатне надання послуги виконавцем, яка споживалася у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Разом з тим, погоджуючись із висновком місцевого господарського суду про застосування до вирішення спору загальних положень про підряд та зобов’язального права, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції належало на підставі аналізу спеціальних норм параграфу 4 глави 61 ЦК України, які мають пріоритет перед загальними нормами, встановити дійсні права та обов’язки сторін та вирішити наявний між ними спір. Відповідно до частини 1 статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вартість виконаних замовником інженерно-геодезичних робіт по об’єкту “Берегоукріплення потіків Брідки, Криничка, Баршовець, Каменистий, річки Кремянка та регулювання русел в с. Воля Старосамбірського району Львівської області повністю та у строки, передбачені договором, не оплачена, а тому обґрунтованими є вимоги та судове рішення у частині стягнення з відповідача 25 733,80 грн. боргу.
Виходячи з того, що оплата виконаних підрядником робіт повинна була здійснюватися замовником протягом 3-х банківських днів від 15.01.2009 р., тобто від дати складання акту передачі виконаних робіт, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є вимоги позову щодо застосування правових наслідків за невиконання боржником зобов’язання у вигляді нарахування позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 1 192,30 грн. за період з 21.01.09 р. по 20.03.2009 р., а не у розмірі 1 212,51 грн. за період з 20.01.2009 р. по 20.03.2009 р.
Отже, невірним є висновок суду, який у мотивувальній частині рішення послався на приписи ст. ст. 252-253 ЦК України, задовольнив пеню у розмірі більшому, ніж позивач мав на це право і без урахування порядку визначення та обчислення строку, встановлених цими нормами.
Таким, що не випливає з обставин справи, не ґрунтується на вимогах позову, є висновок місцевого господарського суду, вказаний у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, щодо нарахування позивачем у відповідності до договору штрафу у розмірі 77 778,80 грн., при тому, що у резолютивній частині рішення судом задоволені вимоги про стягнення пені.
Колегія суддів, перевіривши правильність нарахування позивачем втрат від інфляції в період з 20.01.2009 по 20.03.2009 р. на суму 3 119,48 грн., які були задоволені судом першої інстанції у заявленому обсязі, погоджується з доводами апелянта про неправомірність судового рішення у цій частині вимог, адже розмір інфляційних втрат за вказаний період є правомірним в обсязі 461,01 грн.
За змістом ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Наведені апелянтом доводи про порушення судом норм процесуального права - прийняття судового рішення у відсутність представника сторони відповідача і незадоволення його клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванням юриста у щорічній відпустці, колегія суддів до уваги не приймає та відхиляє, виходячи з того, що юридична особа (відповідач) не була позбавлена можливості бути представленою у процесі іншим представником та вправі була викласти свої заперечення на вимогу у письмовій формі, повідомивши про це суд завчасно.
За таких обставин справи, доводи апелянта про порушення судом норм матеріального права є частково обґрунтованими і тому рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга залишенню без задоволення. Щодо інших доводів апелянта про відмову у задоволенні позову повністю, то колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки рішення суду щодо вимог про стягнення боргу в розмірі 25 733, 80 грн., 1 192,30 грн. пені та 461,01 грн. втрат від інфляції є вірним.
У зв’язку з викладеним , в силу приписів ст. 49 ГПК України , судові витрати покладають на сторони пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101,103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕКС” задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 року у справі № 31/253 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕКС” скасувати частково у частині стягнення пені, збитків від інфляції та в частині розподілу судових витрат з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕКС” (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 31/27, 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 32159006, р/р 2600030111100 в ВАТ КБ «Актив-Банк», МФО 32556520) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут” (79005, м. Львів, вул. І.Франка,61, код ЄДРПОУ 07923110, р/р 26008300000846/980 в Політехнічному відділенні ЛФ АКБ «Форум», МФО 385509 ) 1 192,30 грн. пені та 461,01 грн. збитків від інфляції, 319,10 грн. державного мита та 283,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 20,50 грн. пені та 2 658,47 грн. збитків від інфляції відмовити.
В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 року у справі № 31/253 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут” (79005, м. Львів, вул. І.Франка,61, код ЄДРПОУ 07923110, р/р 26008300000846/980 в Політехнічному відділенні ЛФ АКБ «Форум», МФО 385509, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Текс ” (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 31/27, 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 32159006, р/р 2600030111100 в ВАТ КБ «Актив-Банк», МФО 32556520) 15,78 грн. державного мита за розгляд справи у апеляційній інстанції.
4.Видачу наказу із зазначенням реквізитів сторін доручити господарському суду міста Києва.
5.Матеріали справи № 31/253 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя
Судді
13.11.09 (відправлено)
Судове рішення № 6789009, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 04.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 31/253. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: