Постанова № 6788848, 10.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2009                                                                                           № 24/23

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Студенця В.І.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Глухов А.В.;

від відповідача – Філоненко Т.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Грамет"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2009

у справі № 24/23 (суддя

за позовом                               Державне підприємство "Красилівський агрегатний завод"

до                                                   ТОВ "Грамет"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 5097,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Грамет" 4003,33 грн. основного боргу, 1094,00 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.07.2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Грамет" на користь державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" 3710,00 грн. основного боргу, 1094,00 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 15.07.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Грамет" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" повністю.

Скаржник не погоджується з винесеним рішенням суду з наступних підстав. Позивач повинен був провести у себе вхідний контроль отриманого товару. Позивачем був пропущений максимальний строк для пред’явлення претензії щодо невідповідності якості та комплектності товару. Позивач не повідомив відповідача про виявлення невідповідності замовлення та не викликав представника товариства з обмеженою відповідальністю „Грамет” для складання і підписання акту. Лабораторія державного підприємства „Красилівський агрегатний завод” не має сертифікат на проведення аналізів поковок.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2009 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грамет" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 24/23. Розгляд справи призначено на 27.10.2009 року о 12 год. 50 хв.

Розпорядженням від 27.10.2009 року голови Київського апеляційного господарського суду у зв’язку з зайнятістю судді Калатай Н.Ф. у розгляді інших справ, розгляд апеляційної скарги у справі № 24/23 доручено колегії суддів у складі: Студенця В.І. – головуючий суддя, суддів Баранця О.М., Зеленіна В.О.

27.10.2009 року представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення залишити без змін а скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 27.10.2009 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.11.2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 28 березня 2008 року позивач - державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" перерахував на користь відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Грамет" суму в розмірі 5470,00 грн. в якості передплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 2787 від 28.03.2008 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Грамет" передав, а позивач - державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" отримав товар на суму 5470,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 878 від 16.05.2008 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено судом першої інстанції позивачу - державному підприємству "Красилівський агрегатний завод" було відвантажено поковки зі сталі Х12Ф1 в кількості 3 штуки. Дані поковки отримано позивачем згідно приходного акту № 16 від 17.06.2008 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Як вбачається з видаткової накладної № 878 від 16.05.2008 року, де вказано найменування товару, а саме Поковка Х12Ф1 310+8*265+8*55+8 - 2 штуки, Поковка Х12Ф1325+8*325+8*55+8 - 1 штука. Фактично одна поковка виготовлена зі сталі У8, а дві зі сталі 09 X 16 Н 4Б, що підтверджується протоколами центральної заводської лабораторії, копії яких знаходяться в матеріалах справи. В момент початку роботи з даними поковками, а саме з поковкою 310+8*265+8*55+8, яку було використано, позивачем було встановлено невідповідність поставленого товару замовленому.

Відповідно до специфіки товару виявити невідповідність поставленого товару замовленому не було можливості до моменту початку роботи з даними поковками. Відповідачем було відвантажено позивачу поковки зі сталі іншої марки, ніж вказана в видатковій накладній № 878 від 16.05.2008 року, у зв’язку з чим 17.10.2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 18-1388, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Вартість поковок, які не відповідають замовленню позивача складає 5470,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 878 від 16.05.2008 року

Оскільки одну з поковок вартістю 1760,00 грн. було використано, позивач просить суд стягнути з відповідача 4003,33 грн. - вартості двох невикористаних поковок, які не відповідають замовленому.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами (ч. 1 ст. 671 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 672 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитись від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів.

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Грамет” та державним підприємством „Красилівський агрегатний завод” в результаті перерахування 28.03.2008 року суму в розмірі 5470,00 грн. в якості передплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 2787 та передачі товару на суму 5470,00 грн. виникли договірні відносини щодо передачі відповідачем позивачу у власність поковок.

На виконання вказаних договірних відносин позивачу - державному підприємству "Красилівський агрегатний завод" товариством з обмеженою відповідальністю „Грамет” було відвантажено поковки зі сталі Х12Ф1 в кількості 3 штуки.

Як свідчать матеріали даної справи, відповідач свої зобов'язання щодо передачі у власність позивача товару належної якості не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар, який не відповідає замовленому в розмірі 3710,00 грн. не погасив. Отже висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 3710,00 грн. є обґрунтованими та підтримуються колегією суддів.

Державне підприємство „Красилівський агрегатний завод” та товариство з обмеженою відповідальністю „Грамет” не визначили, що прийняття поковок за якістю буде здійснюватись згідно вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 року № П-7.

Тому, посилання товариства з обмеженою відповідальністю „Грамет” на необхідність їх дотримання та обов’язковість їх застосування не може бути визнано обґрунтованим.

Але слід зазначити наступне, як вбачається з матеріалів даної справи, позивач просив стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Грамет" 4003,33 грн. основного боргу, 1094,00 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та в процесі розгляду справи в судді першої інстанції, згадані позовні вимоги не змінював.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.07.2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Грамет" 3710 (три тисячі сімсот десять) грн. 00 коп. основного боргу, 1094 (одна тисяча дев’яносто чотири) грн. 00 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тобто сума вартості основного боргу заявленого позивачем та задоволеного судом відрізняється.

Суд першої інстанції помилково вказав в резолютивній частині рішення про необхідність задоволення позову повністю та неправильно стягнув судові витрати.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2009 року у справі № 24/23 змінити та викласти у наступній редакції:

2 Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грамет" (юридична адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 8; фактична адреса: 04123, м. Київ, вул. Галицька, 7; код ЄДРПОУ 34865711; р/р 26001166814301 в філії "Центральне РУ ВАТ Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" (31000, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Правдинська, 1; код ЄДРПОУ 14307831; р/р 26005017013237 у філії ВАТ "Укрексімбанк" м. Хмельницький, МФО 315609) 3710 (три тисячі сімсот десять) грн. 00 коп. основного боргу, 1094 (одна тисяча дев’яносто чотири) грн. 00 коп. штрафу, 96 (дев’яносто шість) грн. 14 коп. державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Справу № 24/23 повернути до господарського суду міста Києва.

6. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

7. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

13.11.09 (відправлено)