Постанова № 6788826, 28.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2009                                                                                           № 2/225-30/184

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача:                    Ясенець С.Ю. – довіреність №03/5 ЛЖС від 08.01.2009 р.

відповідача:                    Самойленко О.П. – довіреність №38/д від 21.04.2009 р.

третьої особи-1:          Богомаз А.К. – довіреність №2049 выд 29.12.2008 р.

третьої особи-2:          не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджуваного підприємства

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.07.2009

у справі № 2/225-30/184 (суддя

за позовом                               Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"

до                                                   Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджуваного підприємства

третя особа позивача           Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради"           

Печерська районна у м. Києві рада

про                                                   виселення

за зустрічним позовом

                              Київського державного виробничого монтажно – пусконалагоджувального підприємства

до                     Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс”

про                     зміну умов договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” (далі – КПУЕЖФ “Липкижитлосервіс”, позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства (далі – відповідач) про виселення. Київське державне виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство подало зустрічний позов про зміну умов договору оренди.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.09.2008р. у справі №2/225 в задоволенні основного позову було відмовлено повністю, а зустрічний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008р. у справі № 2/225 рішення Господарського суду м. Києва від 02.09.2008р. скасовано і прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Постановлено виселити Київське державне виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство з нежитлового приміщення площею 167 кв.м. розташованого в будинку № 3-а по вул. Січневого повстання в м. Києві. В задоволенні зустрічної позовної заяви Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” про зміну умов договору оренди-відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2009р. у справі № 2/225 касаційну скаргу Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008р. та рішення Господарського суду м. Києва від 02.09.2008р. у справі № 2/225 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Повертаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий Господарський суд України, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції належним чином не врахував, що згідно з п. 78 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1155 від 17.08.2002 р., листи оголошеною цінністю можуть прийматись з описом вкладення за бажанням відправника. Судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки, всупереч ст. 105 ГПК України про попередження відповідача щодо закінчення строку дії договору. Судам слід з’ясувати також обставини, які стосуються дій сторін після закінчення передбаченого договором строку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.03.2009р. прийнято справу № 2/225 до свого провадження та присвоєно їй № 2/225-30/184.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.04.2009р. за клопотанням представника відповідача до участі у справі було залучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Комунальне підприємство “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради (далі – третя особа – 1) та Печерську районну у м. Києві раду (далі – третя особа 2).

Під час нового розгляду справи, відповідач неодноразово уточнював зустрічні позовні вимоги та просив змінити умови договору оренди, зобов’язати не чинити перешкод в користуванні орендованим приміщення та вселити.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.07.2009р. у справі № 2/225-30/184 первісний позов задоволено повністю. Постановлено виселити Київське державне виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство з нежитлового приміщення площею 167 кв.м. розташованого в будинку № 3-а по вул. Січневого повстання в м. Києві. В задоволенні зустрічної позовної заяви Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” про зміну умов договору оренди відмовлено, а в частині зустрічних позовних вимог про зобов’язання не чинити перешкод в користуванні приміщенням та вселити – повернуто без розгляду.

Відповідач, не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва від 08.07.2009р., звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов, а саме, змінити договір оренди нежитлового приміщення по вул. Січневого повстання, 3-а в м. Києві від 03.07.2001р. затвердженого рішенням Арбітражного суду м.Києва у справі № 3/373 та вважати укладеним договір оренди в редакції, запропонованій Київським державним виробничим монтажно-пусконалагоджувальним підприємством, зобов’язати Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” не чинити в будь-який спосіб перешкод у користуванні Київському державному виробничому монтажно-пусконалагоджувальному підприємству нежитловим приміщенням площею 167 кв.м. розташованого в цоколі будинку № 3 по вул. Січневого повстання (І Мазепи) в м. Києві та вселити Київське державне виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство в нежитлове приміщенням площею 167 кв.м. розташованого в цоколі будинку № 3-а по вул. Січневого повстання в м. Києві. Стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати за подання зустрічної позовної заяви.

Апелянт вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2009р. ухвалене з грубим порушення норм матеріального і процесуального права, судом не надано належної оцінки доказам у справі.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції при новому розгляді не виконано вказівки постанови Вищого господарського суду України від 18.03.2009р. чим порушено ст. 111-12 ГПК України. Скасовуючи рішення Господарського суду м. Києва від 02.09.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008р., Вищий Господарський суд України зазначив, що за доводами відповідача, у вказаних поштових відправленнях йому надіслано відповідно позовну заяву з додатками та рахунок на оплату орендних платежів по спірному договору оренди. Також відповідач зазначив про надання позивачем до матеріалів справи двох різних за змістом повідомлень № 141 від 14.06.2007 р. Проте, вказані доводи позивача та додані на їх підтвердження докази всупереч вимогам ст. 105 ГПК України не отримали жодної правової оцінки суду апеляційної інстанції. Крім того, відповідач зауважує, що з огляду на наявність спору стосовно направлення позивачем відповідних заперечень щодо поновлення договору оренди з метою правильного вирішення спору на підставі всебічного і повного розгляду всіх обставин справи судам слід було з’ясувати обставини, які стосуються дій сторін після закінчення передбаченого договором строку його дії, зокрема, щодо його звільнення або ж продовження орендних правовідносин. Судом першої інстанції не взято до уваги надання відповідачем доказів надіслання йому позивачем рахунків на сплату орендної плати за спірним договором, а також вирішення 20.09.2007р. Господарським судом м. Києва справи № 16/248 щодо збільшення орендної плати.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі зазначає, що позивачем по справі до позовної заяви № 3 від 30.01.2008р. додано попередження № 141 від 14.06.2007р. з одним змістом, а саме з вимогою до 18.07.2004р. звільнити та здати нежитлове приміщення. До апеляційної скарги від 19.09.2008 р. № 3 позивачем надано інше за змістом попередження, а саме, вимагає звільнити та здати приміщення до 18.07.2007р., однак за одним і тим же вихідним номером і датоване однією і тією ж датою, тобто № 141 від 14.06.2007р. Проте зазначає, що 27.06.2007р. позивач направив на його адресу рахунок фактуру на оплату орендної плати та комунальних платежів. Вважає, що суд першої інстанції в своєму рішенні від 08.07.2009р. не надав належної оцінки цим доказам, чим порушив ст.ст. 4, 43 ГПК України та не врахував роз’яснення Вищого господарського суду України від 10.12.1996р. № 02-5/422 “Про судове рішення”.

Також, апелянт вважає помилковим посилання суду першої інстанції в своєму рішенні від 08.07.2009р. на ту обставину, що у відповідності до ст. 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передача цілісних майнових комплексів у суборенду забороняється. Об’єкт оренди, тобто спірне нежитлове приміщення не відноситься до цілісних майнових комплексів у визначенні передбаченому абз. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Договором оренди від 03.07.2001р. не встановлено будь-яких обмежень щодо заборони передачі орендарем нежитлового приміщення в суборенду, а тому на підставі ч. 2 ст. 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” відповідач мав право передати без згоди Орендодавця (позивача) нежитлове приміщення в суборенду.

Апелянт зазначає, що, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку, що внести зміни до існуючого договору оренди від 03.07.2001р. не можливо, оскільки договір закінчився 03.07.2007р., а запропоновані зміни не відповідають ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Позивач, відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні 14.10.2009р. представником позивача Єщенко І.О. надано письмове пояснення. Зокрема, представник позивача зазначає, що 14.06.2007 р. на адресу Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства цінним листом було направлено позовну заяву з додатками. 27.06.2007р. на адресу відповідача рекомендованим листом направлено попередження № 141 від 14.06.2007р. з вимогою до 18.07.2007р. звільнити нежитлове приміщення та передати його за актом прийому-передачі. Додатково, представник позивача зазначив, що директор Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства Бормотов В.І. не мав жодних підстав для підписання будь-яких документів, позовних заяв, апеляційних скарг та видачу довіреностей, оскільки наймання директором Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства проводиться на підставі наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України, як це передбачено п. 6.2 Статут відповідача. До того ж, рішенням Господарського суду м. Києва від 24.01.2005р. у справі 40/44 за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Українського виробничого об’єднання “Ремтехенергомонтажналадка” скасовано державну реєстрацію вказаного об’єднання, а тому виданий наказ № 336-к від 05.04.2006р. про призначення директором Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства Бормотова В.І. є неправомірним. Зазначає, що згідно листа Міністерства аграрної політики України, підприємство міністерством не визнане, оскільки останнє не звітує перед Міністерством протягом п’яти років. Просить апеляційну скаргу залишити без розгляду з підстав того, що вона підписана не уповноваженою особою.

Треті особи, без самостійних вимог на стороні позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надали, однак просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалою від 17.08.2009 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 29.09.2009 р.

29.09.2009 р. розгляд справи відкладений на 14.10.2009 р.

14.10.2009 р. розгляд справи відкладений на 28.10.2009 р.

Ухвалою Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Корсака В.А. від 14.10.2009 р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на один місяць.

28.10.2009 р. в судове засідання 28.10.2009 р. з’явились представники сторін, третьої особи-1. Представник третьої особи-2 в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в зв’язку з чим колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі представника третьої особи-2.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.

По первісному позову:

03.07.2001р. рішенням Арбітражного суду м. Києва у справі № 3/373 затверджено договір оренди нежитлового приміщення площею 167 кв. метри в будинку № 3 по вул. Січневого повстання (І.Мазепи) в м.Києві між Державним комунальним підприємством по утриманню будівель, споруд та при будинкової території Печерського району м. Києва та Київським державним виробничим монтажно-пусконалагоджувальним підприємством. Згідно з п. 1.1. даного договору Орендодавець передає, а Орендар (відповідач) приймає в користування нежитлове приміщення для розміщення контори та торгівельного залу по вул. Січневого повстання, 3-а в м. Києві загальною площею 167 кв.м.

Відповідно до п. 6.1. вказаного договору оренди, строк його дії встановлено з 03.07.2001р. по 03.07.2004р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.11.2004р. у справі №22/420, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2005р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2005р. встановлено, що договір оренди спірного нежитлового приміщення пролонговано в порядку ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” до 03.07.2007р.

Відповідно до п. 6.3. дія договору оренди припиняється на вимогу однієї із сторін або за рішенням Арбітражного суду.

Відповідно до п. 7.2. договору оренди, Орендар користується переважним правом пролонгувати договір порівняно з іншими претендентами на оренду приміщення.

Згідно з рішенням Печерської районної у м. Києві ради від 20.12.2005р. за № 45 з 01.01.2006р. вирішено вилучити із структури Комунального підприємства по утриманню житлового господарства “Печерськжитло” його структурний підрозділ ЖЕО-603 та здійснити розподіл майна. Відповідно до додатку № 1 даного рішення на баланс КП “Липкижитлосервіс” передано нежитлове приміщення по вул. Січневого повстання, 3-а в м. Києві, а також передані функції орендодавця.

Позивач за первісним позовом звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про розірвання договору оренди та виселення відповідача за первісним позовом з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м.Київ, вул. Січневого Повстання, 3-А, загальною площею 167 кв.м.

В обґрунтування свого позову позивач стверджує, що строк дії договору оренди вищевказаного нежитлового приміщення закінчився. В порядку ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” позивач направив на адресу відповідача рекомендованим листом попередження 14.06.2007р. та 26.06.2007 р. за №141, в яких зазначав, що договір оренди від 03.07.2001 р. закінчився і вимагав звільнити приміщення, передавши його за актом прийому-передачі, однак відповідач відмовився виконати попередження позивача.

Також в первісному позові зазначено, що відповідач без дозволу позивача передав вказане вище нежитлове приміщення в суборенду та використовує його не за призначенням, про що було складено Акт.

Судова колегія на виконання вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 18.03.2009 р., дослідила надане позивачем як доказ попередження відповідача про закінчення строку дії договору і дійшла до наступного висновку:

У відповідності до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності до ч. 4 ст. 284 ГК України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході судового розгляду апеляційної скарги, представником позивача Єщенко І.О. надано письмове пояснення на апеляційну скаргу, де не заперечувався факт того, що 14.06.2007р. на адресу відповідача направлено цінним листом не попередження від 14.06.2007р. № 141, а копія позовної заяви та додані до неї документи. Ці обставини підтверджуються і наданим представником відповідача описом вкладень у цінний лист з підписом працівника поштового відділення Київ-10 і круглим штемпелем.

Наданий позивачем до апеляційної скарги від 19.09.2008р. № 3 список відправлень та чек не можуть бути належними доказами, оскільки номер чеку та номер квитанції у списку відправлень різні. Зокрема, у списку відправлень на адресу відповідача номер квитанції зазначено 4387817, однак з чеку вбачається номер 2986-2900. До того ж, надані позивачем різні за змістом попередження датовані однією і тією датою, під одним і тим же номером не дають можливості достеменно встановити наявність відправки попередження про закінчення терміну дії договору оренди 03.07.2007р. або іншого документу, зокрема, рахунку фактури на оплату орендних платежів.

З урахуванням вищевказаних норм права, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не надано достовірних доказів, які б відповідали вимогам “Правил надання послуг поштового зв’язку”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1155 від 17.08.2002р. про направлення попередження щодо закінчення строку дії договору оренди від 03.07.2001р.

Стосовно передачі відповідачем в суборенду нежитлового приміщення, судова колегія не може погодитись із судовим рішенням від 08.07.2009р. про те, що суборенда спірного нежитлового приміщень забороняється.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» цілісним майновим комплексом є господарський об’єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Згідно з умовами п.1.1. договору оренди від 03.07.2001р. Орендодавець передає, а Орендар (відповідач) приймає в користування нежитлове приміщення для розміщення контори та торгівельного залу по вул. Січневого повстання, 3-а в м. Києві загальною площею 167 кв.м. Отже, спірне приміщення відноситься до категорії нерухомого майна.

Відповідно до ст. 288 ГК України Орендар має право передати окремі об’єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди.

За таких правових підстав, судова колегія вважає, що об’єкти оренди не можуть бути передані в суборенду, якщо це забороняється законом, зокрема, цілісних майнових комплексів або ж така заборона передбачена безпосередньо у договорі оренди.

Спірне нежитлове приміщення не відноситься до цілісного майнового комплексу, а обмеження чи заборона договором оренди від 03.07.2001р. не передбачена.

Судова колегія на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 18.03.2009р. дослідила дії сторін за договором після закінчення строку договору оренди.

Зокрема, позивач направив лист на адресу відповідача з вимогою укласти “Охоронний договір” орендовано приміщення і вимагав, що в разі не укладання такого договору він буде вимушений звернутись до суду за розірвання договору оренди. Тобто, позивач вважав дію договору оренди від 03.07.2001р. продовженою.

Судовою колегією також були досліджені акти звірки взаємо розрахунків, з яких вбачається, що після закінчення строку дії договору оренди, позивач нараховував орендні та комунальні платежі, а відповідач сплачував їх.

Стосовно наданих представником позивача доказів того, що директор БормотовВ.І. не має право підписувати від імені підприємства будь-яких документів в тому числі і позовних заяв, апеляційних скарг, видавати від імені підприємства довіреності, судова колегія вважає, що ці докази є необґрунтованими виходячи із наступного.

Представником позивача в судовому засіданні 14.10.2009р. на підтвердження ліквідації Українського виробничого об’єднання “Ремтехенергомонтажналадка”, як орган, який погоджує призначення директора Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства, надано копію рішення Господарського суду м.Києва від 24.01.2005р. у справі № 40/44. З цього судового рішення вбачається, що позов Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задоволено. Скасовано державну реєстрацію Українського виробничого об’єднання “Ремтехенергомонтажналадка”.

Однак, наявність судового рішення про скасування державної реєстрації юридичної особи не є повним припиненням юридичної особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 59 ГК України передбачено, що суб’єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилась з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З довідки Головного міжрегіонального управління статистики № 21-10/7377-1 від 21.10.2009р. вбачається, що станом на 01.10.2009р. у Державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа Українське виробниче об’єднання “Ремтехенергомонтажналадка” (ідентифікаційний код 00912801), керівником якого є Бассараб Володимир Олександрович. Згідно довідки № 21-10/7377-2 від 21.10.2009р. станом на 01.10.2009р. у Державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа Київське державне виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство (ідентифікаційний код 05415237), керівником якого є Бормотов Віктор Іванович.

Колегія суддів вважає, що директор Бормотов В.І. призначений у відповідності до п. 6.2. Статуту підприємства на підставі наказу Міністерства сільського господарства продовольства України від 05.04.1994р. № 336-к. Трудові відносини з Бормотовим В.І. продовжують існувати в порядку і на підставах передбачених п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про невідповідність законодавству рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2009р. в частині задоволення позову Комунального підприємства “Липкижитлосервіс” до Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства про виселення із нежитлового приміщення по вул. Січневого повстання 3-а в м. Києві тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовляє в задоволенні позовних вимог за первісним позовом.

По зустрічному позову:

22.07.2008 р. відповідачем була подана зустрічна позовна заява про зміну умов договору оренди нежитлового приміщення по вул. Січневого Повстання, 3-А в м. Києві, що був укладений між сторонами 03.07.2001 р. і визнання укладеним договору оренди зазначеного нежитлового приміщення в запропонованій відповідачем редакції від 19.02.2008 р.

Так, матеріалами справи доведено, що з 1986 року по теперішній час, позивач за зустрічним позовом знаходиться та здійснює свою господарську діяльність на території Печерського району м. Києва. 02.12.1986 р., йому, на підставі Рішення Київського міського виконавчого комітету №1166, було надане у користування нежитлове приміщення в будинку №3-А по вул. Січневого Повстання в м. Києві, загальною площею 167 кв.м. Позивач за зустрічним позовом прийняв це приміщення та став використовувати його для здійснення своєї статутної господарської діяльності. В подальшому, на підставі цього Рішення укладалися відповідні договори оренди за участю позивача за зустрічним позовом та уповноважених суб’єктів комунальної власності. Зокрема, 03.07.2001 р. між позивачем за зустрічним позовом та попередником відповідача був укладений договір оренди відносно вказаного вище нежитлового приміщення. Умови цього договору були затверджені Рішенням Арбітражного суду м. Києва від 03.07.2001 р. у судовій справі №3/373. У відповідності до цього договору, попередник відповідача за зустрічним позовом, на підставі вказаного Рішення №1166 від 02.12.1986 р. та листа №18-260/4 від 29.02.2000 р., передав, а позивач за зустрічним позовом прийняв у строкове платне користування зазначене приміщення, з метою розміщення у ньому контори та торговельного залу.

У відповідності до умов п. 6.1. вказаного договору оренди, строк його дії був встановлений в три роки - з 03.07.2001 р. до 03.07.2004 р. За умовами п. 7.2. цього договору позивачу за зустрічним позовом було надане переважне право щодо його пролонгації перед іншими суб’єктами. Цим договором одностороння його зміна або припинення не допускались.

За час дії договору оренди позивач за зустрічним позовом, належним чином виконував усі його умови. На підтвердження належного виконання умов договору оренди, позивач надав суду відповідні акти звірки взаєморозрахунків щодо сплати орендних платежів, плати за спожиті комунальні послуги та відповідно платіжні доручення, які підтверджують сплату орендних платежів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2004 р., у справі №22/420, договір оренди від 03.07.2001 р., був пролонгований на той самий термін і на тих самих умовах – до 03.07.2007 р.

Позивач за зустрічним позовом, як добросовісний орендар, продовжив належним чином виконувати свої обов’язки, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для припинення або розірвання договору оренди від 03.07.2001 р., які передбачені ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та самим договором оренди.

У відповідності до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні.

Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний термін після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди відповідному орендодавцеві.

Орендодавець протягом п’яти днів після закінчення терміну погодження умов договору з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, і органом Антимонопольного комітету України, а у випадках, коли заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуального визначеного майна, крім нерухомого), протягом п’ятнадцяти днів після дати її реєстрації дає згоду або відмовляє в укладанні договору оренди майна і повідомляє про це заявника.

У разі відмови в укладанні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутись за захистом своїх інтересів до суду, арбітражного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом та у формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ч. 4 ст. 188 у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2008 р. позивач за зустрічним позовом направив цінним листом з описом на адресу відповідача за зустрічним позовомлист № 6 від 19.02.2008р. та два примірники проекту договору від 19.02.2008р. нежитлового приміщення по вул. Січневого повстання, 3-а в м. Києві загальною площею 167 кв.м. 23.02.2008 р. позивач за зустрічним позовом на адресу третьої особи-1 направив цінним листом з описом лист № 6 від 19.02.2008р. та два проекти договору оренди нежитлового приміщення по вул. Січневого повстання, 3-а в м. Києві загальною площею 167 кв.м. В матеріалах справи є в наявності та досліджено судом лист № 243 від 15.02.2008р. Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду “Печерської районної у м.Києві ради” надісланий позивачу за зустрічним позовом, з якого вбачається, що з 01.03.2008р. розрахунки по орендній платі необхідно проводити з даним підприємством. В подальшому на пропозицію позивача за зустрічним позовом щодо укладання договору оренди в новій редакції, відповідач за зустрічним позовомнаправив лист від 27.02.2008р. № 115/6 з якого вбачається, що відповідач лише повідомляє позивача за зустрічним позовом про недійсність листа від 15.02.2008р. № 243 Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду “Печерської районної у м. Києві ради” (третя особа 1), однак своєї позиції про прийняття проекту договору в редакції позивача за зустрічним позовом, внесення змін або неприйняття такої пропозиції відповідач за зустрічним позовом не висловив. Таку ж позицію, висловило у своєму листі Комунальне підприємство “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду “Печерської районної у м.Києві ради” (третя особа 1) у своєму листі № 845 від 27.02.2008р.

Колегія суддів не погоджується з рішенням Господарського суду м. Києва від 08.07.2009р. в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про зміну умов договору оренди з підстав не відповідності його ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Оглянувши запропоновану позивачем за зустрічним позовом редакцію договору оренди від 19.02.2009 р., судова колегія приходить до висновку, що він відповідає обов’язковим умовам передбачені ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 284 ГК України, а саме, містить такі обов’язкові умови, як орендна плата (п. 3.1. договору), порядок використання амортизаційних відрахувань та відновлення орендованого майна (п. 4.4. договору) та інші обов’язкові умови.

Судова колегія погоджується з рішенням Господарського суду м. Києва від 08.07.2009р. в частині відмови у прийнятті та поверненні уточненого зустрічного позову від 20.06.2009р. про зобов’язання не чинити перешкод у користуванні приміщенням та вселити.

Згідно з роз’ясненням президії Вищого господарського суду України від 18.09.2007р. за № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Позивач за зустрічним позовом звернувся із зустрічною позовною заявою про зміну умов договору, а тому, пред’являючи уточнену позовну заяву від 20.06.2009р., позивач фактично просив задовольнити додаткові вимоги, а саме, зобов’язати не чинити перешкод та вселити.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про невідповідність законодавству рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2009 р. в частині відмови у задоволені зустрічних позовних вимог про зміну договору оренди нежитлового приміщення, тому воно підлягає скасуванню в цій частині та ухваленню в нового рішення, про задоволення цієї вимоги.

В іншій частині рішення залишається без змін.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судові витрати за рахунок другої сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, --

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2009 р. у справі №2/225-30/184 скасувати частково. Прийняти нове рішення.

В задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Змінити договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 167 кв.м. по вул. Січневого повстання, 3-а в м. Києві від 03.07.2001 р. і вважати укладеним в редакції від 19.02.2008 р., запропонованій Київським державним виробничим монтажно-пусконалагоджувальним підприємством, виклавши його в такій редакції:

“Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс”, яке в подальшому іменується "Орендодавець", в особі директора Павлика 1.К., що діє на підставі Статуту з однієї сторони, та Київське державне виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство, яке в подальшому іменується "Орендар", в особі директора Бормотова В.І., що діє на підставі Статуту з другої сторони, уклали цей Договір про наступне:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

"Орендодавець" на підставі рішення МВК №1166 від 02.12.1986 р. та листа 18-260/4 від 29.02.2000 р. у відповідності до Договору оренди нежитлового приміщення від 03.07.2001 р. передає, а "Орендар" приймає в користування нежитлове приміщення загальною площею 167,00 (сто шістдесят сім) м2, що розташоване у цоколі будівлі №3-А по вул. Січневого повстання у м. Києві для розміщення контори та торговельного залу.

2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

2.1.          "Орендодавець" має право:

2.1.1.          Надавати згоду з дозволу органу, уповноваженого управляти майном, на реконструкцію, проведення капітального та поточного ремонтів об'єкту оренди.

2.1.2.          Встановлювати пільгову орендну плату на час проведення ремонту приміщення “Орендарем”.

2.2.          "Орендодавець" зобов'язаний:

2.2.1.          Передати "Орендарю" об'єкт оренди згідно п. 1.1 цього Договору по акту прийому-передачі.

2.2.2.          У разі знесення будинку в якому знаходиться об'єкт оренди, або самого об'єкту оренди, повідомити "Орендаря" про звільнення приміщення не пізніше, ніж за 3 (три) місяці.

2.2.3.          Не втручатись в господарчу діяльність "Орендаря".

2.3.          "Орендар" має право:

2.3.1.          Знайомитися з методикою нарахування платежів по Договору оренди в бухгалтерії "Орендодавця" та складати з орендодавцем акти звірки взаєморозрахунків по орендній платі та інших платежах.

2.3.2.          За погодженням з "Орендодавцем" проводити власними силами за власні кошти реконструкцію та капітальний ремонт об'єкту оренди.

2.3.3.          Захищати об'єкт оренди на правах власності.

2.3.4.          Викупити (приватизувати) об'єкт оренди відповідно до чинного законодавства України. В разі приватизації об'єкту оренди "Орендар" користується переважним правом перед іншими особами на його приватизацію.

2.3.5.          Передавати зобов'язання за цим Договором оренди іншим фізичним та юридичним особам.

2.3.6.          Передавати повністю або частково об'єкт оренди в суборенду та під спільну діяльність з іншими юридичними та фізичними особами. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії Договору оренди.

2.4.          "Орендар" зобов'язаний:

2.4.1.          Вживати заходи із забезпечення пожежної безпеки об'єкту оренди.

2.4.2.          Інформувати "Орендодавця" про випадки аварій, пожеж, інших непередбачених обставин, які можуть призвести до погіршення технічного стану об'єкту оренди.

2.4.3.          Своєчасно власними силами та за свій рахунок здійснювати за узгодженням з "Орендодавцем" капітальний та поточний ремонт чи реконструкцію об'єкту оренди.

2.4.4.          Застрахувати на користь "Орендодавця" об'єкт оренди, вартістю 210220 грн., визначеною експертним висновком на весь термін дії цього Договору.

2.4.5.          Щомісячно сплачувати орендну плату, згідно з п. З.1. цього Договору.

3. РОЗМІР ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ

3.1.          Згідно розрахунку сума сплати по цьому Договору складає 913 грн. 54 коп., ПДВ 152 грн. 26 коп. Всього 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 54 коп.

3.2.          Платежі за поточний місяць, що зазначені в п. З.1. цього Договору, вносяться "Орендарем" на рахунок "Орендодавця" до кінця поточного місяця.

3.3.          За несвоєчасну сплату платежів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який, нараховувалась пеня, від суми недоїмки за кожний день прострочення.

3.4. Заборгованість платежів, вказаних у пункті 3.4. цього Договору, стягується згідно з чинним законодавством України.

3.5. Вартість комунальних послуг сплачується "Орендарем" відповідним комунальним підприємствам.

3.6. При внесенні платежів у сумі, що перевищує нараховані, зараховується “Орендодавцем” в рахунок майбутніх платежів.

4. ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ.

4.1. Згідно розрахунку сума сплати по цьому договору складає 913 грн. 54 коп., ПДВ 152 грн. 26коп. Всього 913 (дев’ятсот тринадцять) грн. 54 коп.

4.2. Зміни та доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін додатковими угодами, у тому числі щодо взаємостосунків сторін, які не врегульовані цим Договором, або виникли після його укладення.

4.3. В разі зміни банківських реквізитів та юридичної або фактичної адреси сторони зобов'язані повідомити одна одну.

4.4. Амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються та залишаються у розпорядженні "Орендаря" і використовується ним на відновлення орендованого нерухомого майна.

4.5. Реорганізація "Орендодавця" не є підставою для зміни умов або розірвання цього Договору оренди.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

5.1.          Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього Договору та додатків до нього в порядку встановленому чинним законодавством України.

5.2.          Спірні питання по цьому Договору та додатків до нього регулюються шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди в Господарському суді м. Києва.

6. ТЕРМІН ДОГОВОРУ

6.1.          Термін оренди встановлений з моменту підписання цього Договору уповноваженими представниками сторін і діє до 03.07.2010 р.

6.2.          Дія цього Договору припиняється:

6.2.1.          За згодою сторін;

6.2.2.          В разі приватизації об'єкта оренди "Орендарем";

6.2.3.          На вимогу однієї із сторін, за рішенням суду або Господарського суду м. Києва.

6.3.          Дострокове розірвання цього Договору можливе:

6.3.1.          За погодженням сторін;

6.3.2.          В разі приватизації об'єкта оренди "Орендарем";

6.3.3.          На вимогу однієї із сторін, за рішенням суду або Господарського суду м. Києва;

6.3.4.          У разі заборгованості по орендній платі та інших платежів передбачених цим Договором та додатками до нього, протягом 3-х місяців.

6.4.          У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього Договору оренди протягом місяця після закінчення терміну його дії і "Орендар" продовжує користуватися об'єктом оренди, цей Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим Договором.

7. ОСОБЛИВІ УМОВИ ДОГОВОРУ

7.1.          Договір укладено в 2-х примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу.

7.2.          "Орендар" користується переважним правом на продовження цього Договору оренди на новий термін.

8. РЕКВІЗИТИ СТОРІН”

В решті частин рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2009р. у справі №2/225-30/184 залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” (код ЄДРПОУ 05756837 м. Київ, пров. Мар’яненка,7) на користь Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства (код ЄДРПОУ 05756837 м. Київ, вул. Січневого повстання, 3-а) державне мито за подання зустрічного позову в сумі 42 (сорок дві) 50 коп. грн., 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрати на інформаціно-технічного забезпеченнія судового процесу, 63 (шістдесят три) грн. 73 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 2/225-30/184 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.11.09 (відправлено)