Постанова № 67887820, 13.07.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2017 року № 810/2267/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Віаланд» до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, Головного управління державної казначейської служби України у Київській області про визнання дій протиправними та стягнення пені,-

В С Т А Н О В И В :

ДП "Віаланд" звернулось до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування ДП «Віаланд» суми податку на додану вартість у розмірі 30 618, 00 грн. за грудень 2014 та стягнути з Державного бюджету України пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за період з 04.03.2015 по 04.07.2017 у розмірі 25 729, 19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.18 ст. 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Позивач 19.01.2015 подав до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, однак сума бюджетного відшкодування не надійшла на рахунок позивача.

Також, з посиланням на п. 200.23 ст. 200 ПК України, згідно якого суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, позивач просить стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 25 729, 19 грн.

Представником позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проти позову заперечив з підстав зазначених у письмових поясненнях.

Відповідач Головне управління державної казначейської служби України у Київській області явку свого представника до судового засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталось.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Так, 19.01.2015 ДП «Віаланд» подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 30618, 00 грн.

Згідно даних податкової декларації податкові зобов'язання складають 7456, 00 грн.; податковий кредит - 276290,00 грн.; від'ємне значення - 268834, 00 грн.; бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає 30618, 00 грн.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до ч. 2 п. 200.18 ст. 200 ПК України автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Згідно ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як слідує з матеріалів справи, камеральна перевірка податковим органом не проводилася, акт не складався.

Виходячи зі ст. 76 ПК України, згідно якої камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, ст. 86 ПК України щодо оформлення результатів перевірки та ст. 200 ПК України щодо порядку та термінів відшкодування бюджетної заборгованості, посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області допущено протиправні дії стосовно не проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача та порушено терміни відшкодування бюджетної заборгованості ДП «Віаланд» за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 30618, 00 грн., в тому числі вимог п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

-були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

-мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

У разі відсутності права на отримання бюджетного відшкодування згідно з Додатком 7 до «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 №1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за №2135/22447 податковий орган зобов'язаний направити на адресу позивача податкове повідомлення-рішення форма «В3».

Проте, податковий орган не надав суду доказів складання та направлення позивачу податкового повідомлення-рішення форми «В3», яким було виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 30618, 00 грн., заявленій у податковій декларації за грудень 2014 року.

Законодавець положеннями Податкового кодексу України визначив, що право на отримання суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, мають платники податків, у яких різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду має від'ємне значення (п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 ПК України) і подали відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з розрахунком суми бюджетного відшкодування (п. 200.7 та п. 200.8 ст. 200 ПК України).

Отже, позивач мав право на отримання заборгованості з бюджету у сумі 30618,00 грн. за грудень 2014 року з 4 березня 2015 року.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування ДП «Віаланд» суми податку на додану вартість у розмірі 30 618, 00 грн. за грудень 2014 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки ним порушено встановлений пп. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 ПК України.

Щодо позовних вимог в іншій частині, суд зазначає наступне.

Згідно п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

За таких обставин правомірною є вимога щодо стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму заборгованості бюджету 30618, 00 грн., з 04.03.2015 по 04.07.2017 на суму 25 729, 19 грн.

Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 21-131а14 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 у справі №К/800/36094/14.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо клопотання позивача про зобов'язання Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, задовольняючи адміністративний позов, суд враховує, що бездіяльність податкового органу, розумних і правових підстав якої судом під час розгляду справи не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодування ПДВ тривалістю майже у три роки.

Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов'язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.

Відповідно до ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Оскільки дане рішення суду в частині, що стосується бюджетного відшкодування, має зобов'язальний характер, а обставини, встановлені під час розгляду справи, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що податковий орган може ухилятись від його виконання, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням постанови у даній справі шляхом зобов'язання Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у десятиденний строк з часу набрання даним рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 3200,00 грн. (платіжне доручення від 29.06.2017 № 688).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підлягають судові витрати у сумі 3200,00 грн.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області висновок про відшкодування ДП «Віаланд» суми податку на додану вартість у розмірі 30 618, 00 грн. за грудень 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Віаланд» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 25 729 (двадцять п'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 19 коп.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь Дочірнього підприємства «Віаланд» судові витрати у сумі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.