Постанова № 6788779, 19.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2009                                                                                           № 33/184-6/478

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рєпіної Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача – Шапошнікова Т.Г.;

відповідача – Щєглов Є.Є., Бородинський А.В.;

третьої особи за первісним позовом–не з’явився;

третьої особи 1 за зустрічним позовом – Купріянов Б.В.;

третьої особи 2 за зустрічним позовом - не з’явився;

від прокуратури – Карпенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський фонд нерухомості"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.06.2009

у справі № 33/184-6/478 (суддя

за позовом                               Київського національного університету технологій та дизайну

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський фонд нерухомості"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           ВАТ "КБ "Національний стандарт"

про                                                   розірвання договору, визнання стороною угод та зобов"язання передати все отримане за договором

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Київський фонд нерухомості"

до Київського національного університету технологій

та дизайну

треті особи 1. Головне управління Державного казначейства у

місті Києві;

2. Міністерство освіти і науки України

про стягнення витрат, пов’язаних з виконанням доручення

за участю Прокуратури міста Києва

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Київський національний університет технології та дизайну до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості» про розірвання договору № 154 від 27.12.2005 в редакції додаткової угоди № 1 від 27.11.2006, визнання стороною угод та зобов'язання передати все отримане за угодами.

Позовні вимоги мотивовані істотним порушенням відповідачем договору № 154 від 27.12.2005 в редакції додаткової угоди № 1 від 27.11.2006 Крім того, позивач зазначав, що відповідачем за договором № 154, у період з 09.02.2005 по червень 2007 були вчинені певні правочини, а саме: укладені договори з третіми особами, спрямовані на розробку проектно-кошторисної документації на виготовлення макету об'єкту будівництва тощо. На думку позивача, дані відносини в рамках виконання договору № 154 є відносинами доручення. На вимогу позивача відповідач отримане за договорами з третіми особами передати позивачу відмовився, позивача стороною таких договорів не визнав, чим перешкоджає позивачу у реалізації його прав та порушує інтереси.

Ухвалою суду від 12.07.2008 було порушено провадження у справі № 33/184.

Відповідач позов заперечує, вважає, що позивач має право на розірвання договору лише у разі відшкодування ним відповідачу всіх понесених останнім збитків (витрат), які виникли у нього у зв'язку з виконанням зобов'язань за цим договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Київський фонд нерухомості» звернулося з зустрічним позовом до Київського національного університету технологій та дизайну про стягнення витрат, пов'язаних з виконанням доручення.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Київський Фонд Нерухомості» на виконання договору № 154 від 09.02.2005 та додатку від 27.12.2005 про зміни та доповнення до договору № 154 виконав певні роботи та уклав договори (угоди) з контрагентами в рамках повноважень, якими Київський національний університет технологій та дизайну наділив товариство, та на їх виконання зробив певні платежі на загальну суму 2582345,60 грн.

Рішенням суду від 25.09.2007 первісний позов було задоволено частково, розірвано договір № 154 в редакції від 27.11.2005 з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 27.11.2006; зобов'язано ТОВ «Київський фонд нерухомості» передати Київському національному університету технологій та дизайну все отримане за договорами. В частині позовних вимог щодо визнання стороною угод було відмовлено. Зустрічний позов було задоволено повністю, стягнуто з Київського національного університету технологій та дизайну на користь ТОВ «Київський Фонд Нерухомості» витрати на виконання доручення в сумі 2582345,6 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2008 вказане рішення місцевого суду скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2008 справі було присвоєно номер 33/184-6/478. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 залучені до участі у справі як треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державного казначейства у місті Києві та відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Національний стандарт» до участі у справі як третю особу на стороні відповідача за первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2009 залучено до участі у справі Міністерство освіти і науки України до участі у справі на підставі ст. 27 ГПК України як третьої особи на стороні відповідача за зустрічним позовом.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.6.2009 первісний позов задоволено частково. Розірвано договір № 154 в редакції від 27.12.2005 з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 27.11.2006, укладений між Київським національним університетом технологій та дизайну (01011, Україна, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, код 02070890) та товариством з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості» (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 21/10; 01010, м. Київ, вул. Московська, 5/2а, код 32918214). В частині вимог про визнання Київського національного університету технологій та дизайну стороною договорів провадження у справі припинено, в решті первісного позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Київський Фонд Нерухомості» на користь Київського національного університету технологій та дизайну 42,50 грн. витрат на сплату державного мита та 59 грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволені зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 17.06.2009 ТОВ «Київський фонд нерухомості» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити КНУ технологій та дизайну в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Додатком від 27.12.2005 про зміни та доповнення до Договору від 09.02.2005, що був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості» (інвестором) та Київським національним університетом технологій та дизайну (замовником) положення договору від 09.02.2005 було викладено в новій редакції (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1 Договору замовник замовляє, а інвестор зобов'язується забезпечити фінансування, будівництво (реконструкцію) об’єктів (стадіону - об’єкт 1, та житлового комплексу з паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями – об’єкт 2) на земельній ділянці та розвиток матеріально-технічної бази (МТБ) замовника на умовах та в порядку, визначеному Договором.

В п.п. 1.1 цього Договору сторони обумовили, що усі дії вчинені сторонами щодо виконання положень Договору №154 від 09.02.2005, на момент укладення цього договору є обов’язковими для сторін.

Частку замовника (позивача) відповідно до п. 1.8 договору становлять реконструйований Об’єкт №1 та всі поліпшення МТБ, а часку Інвестора (відповідача) – відповідно до п. 1.9 – Об’єкт 2.

Розвиток матеріально-технічної бази замовника передбачає здійснення інвестором інвестування та організацію виконання відповідних робіт (послуг) та закупівель на користь замовника. Конкретні цілі та об'єкти, що підлягають розвитку (реконструкції, ремонту, закупці) визначаються замовником шляхом надання письмових заявок відповідно до положень Договору (п. 2.3.).

Обсяг інвестицій інвестора в розвиток матеріально-технічної бази визначається сторонами в сумі 10 000 000,00 грн. та може бути уточнений в ході виконання Договору шляхом двостороннього письмового повідомлення (п. 3.2.).

Замовник зобов'язується передати інвестору за безвідкличною довіреністю з правом передоручення функції замовника, достатні для збору вихідних даних для проектування, будівництва та введення в експлуатацію об'єктів, отримання всієї необхідної дозвільної документації відповідно до вимог чинного законодавства, а також з правом укладати інвестиційні та інші договори, чи будь-які інші правочини, з метою залучення коштів фізичних та юридичних осіб для фінансування будівництва (п. 5.1.2).

Відповідно до п. 5.3.15. Договору інвестор зобов'язався здійснювати інвестування та/або організацію виконання розвитку матеріально-технічної бази (МТБ) відповідно до заявок замовника та положень Договору. При цьому, відповідно до п. 8.4.1. Договору право власності на всі поліпшення МТБ мав отримати замовник.

Також як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.11.2006 між інвестором в особі уповноваженої особи Куненка С.В., що діє на підставі довіреності № 22-1 від 27.11.2006, та замовником було укладено Додаткову угоду № 1 до договору, якою було погоджено початок здійснення інвестування в розвиток матеріально-технічної бази замовника з моменту підписання такої додаткової угоди та внесено відповідні зміни до договору.

Твердження ТОВ «Київський фонд нерухомості» про те, що додаткова угода № 1 від 27.11.2006, підписана неповноважною особою, правомірно відхилені судом першої інстанції із посиланням на положення ст. 35 ГПК України, оскільки наявність повноважень у останнього встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2008 у справі № 6/284 за участю ТОВ «Київський фонд нерухомості» та Київського національного університету технологій.

Стаття 526 Цивільного кодексу України (що кореспондує ст. 193 ГК України) передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в п. 1.7 Договору будівництво та реконструкція об’єктів інвестування, відповідно до умов Договору має здійснюватися на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, відведена для будівництва житлового комплексу з паркінгом та реконструкцією стадіону, їх подальшої експлуатації та обслуговування відповідно до рішення Київської міської ради №1109/2519 від 28.12.2004 та належить позивачу на праві постійного користування від 15.04.2005.

Отже, можливість використання земельної ділянки для будівництва на підставі визначених законодавством документів (акт на право користування) забезпечено позивачем.

Як підтверджується матеріалами справи, до переукладення Договору в новій редакції, а саме, 07.12.2005 позивачем на підставі положень договору №154 від 09.02.005 була видана відповідачу довіреність на вчинення всіх необхідних дій, спрямованих на повне виконання функцій замовника щодо будівництва Об’єкту – житлового комплексу та спортивної споруди за адресою: Україна, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

Зазначена довіреність є безвідкличною, видана з правом передовіри та діє до повного виконання повіреним зобов’язань за договором №154 від 09.02.2005, а отже, в силу положень п.п. 1.1 Договору, зберегла чинність після переукладення останнього Договору в новій редакції.

Також, як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору замовник з додержанням порядку і строків, які ним встановлені 28.11.2006 надав на адресу інвестора заявку на інвестування в 2007 році в розвиток матеріально-технічної бази вих. № 28/11-3 від 28.11.2006, яка наявна в матеріалах справи. Заявка була вручена інвестору замовником особисто під розписку в канцелярії інвестора, про що свідчить відповідна відмітка.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на підставі вказаної заявки та положень договору у інвестора виникли зобов'язання з інвестування розвитку матеріально-технічної бази, шляхом перерахування грошових коштів на користь позивача протягом травня-вересня 2007 року наступним чином: у травні 2007 року - 790 000,00 грн.; у червні 2007 року - 2 953 312,50 грн.; у липні 2007 року - 1 871 656,25 грн.; у серпні 2007 року - 1 871 656,25 грн.; у вересні 2007 року - 1 871 656,25 грн.

Інвестор свої зобов'язання у травні, червні та першій половині липня 2007 року не виконав, що ним не заперечується. Доказів направлення на адресу замовника пропозицій відстрочки виконання заявки інвестором не надано.

10.05.2007 позивач звернувся до інвестора з листом вих. № 10/05-1, в якому вимагав виконати умови договору щодо здійснення інвестування, а також надати позивачу документи та пропозиції щодо подальшого виконання умов вищезазначеного договору.

06.06.2007 замовником на адресу інвестора була направлена претензія-пропозиція вих. № 37/07а від 06.06.2007 р. про розірвання Договору.

Відповіді на зазначену претензію інвестор не надав, кошти на розвиток МТБ позивача відповідно до поданою 28.11.2006 заявки не перерахував.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

Оскільки зобов'язання інвестора забезпечити фінансування та розвиток матеріально-технічної бази є предметом Договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що умови Договору щодо порядку та строків здійснення фінансування та розвитку матеріально-технічної бази є істотними умовами Договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлює, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що відповідно до умов додаткової угоди №1 від 27.11.2006р. (щодо визначення строків початку здійснення інвестування), остання зумовлена в тому числі гострою необхідністю отримання замовником коштів на розвиток МТБ передбачених договором, невиконання інвестором зобов'язань з фінансування розвитку матеріально-технічної бази замовника в травні 2007 року та червні 2007 року, що становлять істотні умови договору, свідчить про неможливість досягнення позивачем (що належно виконував умови договору) мети Договору, зокрема, розвитку матеріально-технічної бази Університету, а заподіяна шкода позбавляє замовника того, на що він розраховував при укладенні Договору - отримання права власності на всі поліпшення матеріально-технічної бази (п. 8.4.1. Договору).

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про задоволення вимог про розірвання договору № 154 в редакції від 27.12.2005 з урахуванням положень Додаткової угоди № 1 від 27.11.2006 є обґрунтованими.

Як підтверджується матеріалами справи, та встановлено судом першої інстанції, у період з 09.02.2005 по кінець червня 2007 року між відповідачем-інвестором та іншими суб’єктами господарської діяльності укладені договори, а саме:

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурне проектування» було укладено договір на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації № 11/06 від 28.11.2006 (з додатками до нього), за яким останнє зобов'язується надати замовнику комплекс робіт та послуг з розробки, погодження, затвердження та передачі замовнику проектно-кошторисної документації стадій «Проект» та «Робоча документація»; пунктом 4.9 зазначеного договору майнове право власності на проектну документацію, розроблену відповідно до цього договору належить замовнику (інвестору); загальна вартість робіт за договором - 5 656 000,00 грн.; на виконання умов цього договору інвестором були проведені попередні оплати на суму 2 104 833,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурні макетні майстерні» був укладений контракт на виготовлення макету № 7/1 від 20.02.2007, за яким останнє зобов'язується виготовити та передати замовнику макет М 1:500 будівництва житлового комплексу з паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями, реконструкції стадіону, скверу та під'їзних шляхів; загальна вартість робіт за договором становила 80 450,00 грн. та була сплачена інвестором в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України було укладено договір на виконання робіт № 522 від 06.02.2007, за яким останній зобов'язується виконати для замовника такі роботи: «Санітарно-епідеміологічна оцінка умов інсоляції та природної освітленості навколишньої забудови в зв'язку з проектуванням житлового комплексу з паркінгом та реконструкцією стадіону за адресою: вул. Немировича-Данченка, 2 в Печерському районі м. Києва», та передати йому експертний висновок; загальна вартість робіт за договором в розмірі 1 000,00 грн. була сплачена інвестором, що підтверджується платіжним дорученням, наданим до матеріалів справи;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю Проектне бюро «Місто-2006» було укладено договір на виконання проектних робіт № ПБМ-0707 від 16.02.2007, за яким останнє зобов'язується виконати такі проектні та вишукувальні роботи (та передати замовнику розроблену документацію) - «Пішохідно-транспортна схема по вул. Немировича-Данченка, 2 в Печерському районі м. Києва»; загальна вартість робіт за договором в розмірі 54 000,00 грн. була сплачена інвестором, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником та товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Сі Ді Сі Україна» був укладений договір № 20-02 07-Ф від 20.02.2007, за яким останнє зобов'язується виконати (та передати замовнику розроблену документацію) роботи з розробки «попередньої розробки двох варіантів розвитку території дитячого садочку, розміщеного за адресою м. Київ, вул. Л.Українки, 9-а»; загальна вартість робіт за договором в розмірі 50 500,00 грн. була сплачена інвестором, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - Компанією «АКХ ІЛМІТЕБ» був укладений договір на надання консультаційних послуг № б/н від 07.03.2007, за яким остання зобов'язалася надати (та передати замовнику документацію з консультування) замовнику консультаційні послуги з розроблення маркетингових рекомендацій та аналізу ефективності проекту (будівництво на земельній ділянці площею 1,3 га за адресою м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2); загальна вартість послуг за договором в розмірі 45 400,00 доларів США. була сплачена інвестором, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - Компанією «АКХ ІЛМІТЕБ» був укладений договір купівлі-продажу архітектурної концепції та обґрунтування будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями і паркінгом № б/н від 05.03.2007, за яким остання зобов'язалася продати і передати інвестору передпроектну архітектурну концепцію та обґрунтування будівництва житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2. На виконання умов цього договору згідно з актом приймання-передачі від 02.04.2007 інвестором було проведено оплату відповідно до платіжного доручення № 44 від 29.03.2007 на суму 10 200,00 доларів США.

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» був укладений договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 225 від 05.09.2006, за яким останнє зобов'язувалося здійснити інженерно-геологічні вишукування на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2 та передати замовнику складену за результатами вишукувань документацію; на виконання умов цього договору інвестором згідно з актом здачі-приймання фактично виконаних робіт № б/н від 07.09.2006 була проведена оплата в розмірі 4 336,82 грн. відповідно до платіжного доручення № 167 від 19.09.2006;

Також, як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовник, оплатив рахунок-фактуру № 1512/02-06 від 28.12.2006 на суму 3 910,68 грн., наданий госпрозрахунковою організацією «Центр містобудування та архітектури», за яким останній мав підготувати та погодити проектну документацію, яку надалі можна подавати на погодження у відповідні інстанції, та за результатами своєї діяльності надати замовнику всю погоджену проектну документацію;

ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовник, оплатив рахунок-фактуру №995/02-05 від 05.12.2005, наданий госпрозрахунковою організацією «Центр містобудування та архітектури», за яким вказаний центр мав виконати всі роботи з погодження проектної документації та за результатами своєї діяльності надати замовнику відповідну документацію;

Позивач за первісним позовом просить визнати його стороною вищезазначених договорів, укладених ТОВ «Київський фонд нерухомості», та зобов'язати останнього передати все отримане за договорами. Разом з тим, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача витрати на загальну суму 2582345,60 грн., пов’язані з виконанням доручення останнього, а саме у зв’язку з укладанням договорів (угоди) з контрагентами на виконання договору № 154 від 09.02.2005 та додатку від 27.12.2005 про зміни та доповнення до договору № 154.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказані норми Законів не передбачають такого способу захисту прав, як визнання стороною договору.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вимога про визнання Київського національного університету технологій та дизайну стороною договорів, є нічим іншим, як встановленням факту, що має юридичне значення. Разом з тим встановлення фактів є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне.

З огляду на наведене, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо непідвідомчості господарським судам України вимог про встановлення юридичних фактів та необхідності в цій частині припинення провадження відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно, відсутні підстави для зобов’язання ТОВ «Київський фонд нерухомості» передати позивачу все отримане за договорами, а тому висновок суду першої інстанції щодо залишення без задоволення позову в цій частині є вірним.

Щодо наявності правових підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ «Київський фонд нерухомості» про стягнення з відповідача за зустрічним позовом витрат на загальну суму 2582345,60 грн., пов’язаних з виконанням доручення останнього, колегія суддів виходить з наступного.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на існування між ним та відповідачем відносин доручення, що врегульовані ст.ст. 1000, 1007 ЦК України та, відповідно, існування в силу цього у відповідача обов’язку відшкодувати витрати пов’язані з виконання м доручення. Одночасно вважає, що обов’язок відшкодувати витрати понесені під час виконання договору №154 покладено на відповідача за зустрічним позовом в разі розірвання договору відповідно до п. 9.3. та п. 14.1 договору.

Відповідно до положень ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

В силу приписів ч. 1 ст. 1007 ЦК України на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність.

Довіреність, на яку посилається позивач за зустрічним позовом, як зазначено судом вище, видана до переукладення Договору в новій редакції, а саме, 07.12.2005 на підставі положень договору №154 від 09.02.005 та в силу положень п.п. 1.1 Договору, зберегла чинність після переукладення останнього Договору в новій редакції.

Після викладення 27.12.2005 умов Договору у новій редакції нова довіреність замовником інвестору не видавалась.

Разом з тим, договір на підтвердження існування між сторонами правовідносин доручення, на виконання якого Київський національний університет технологій та дизайну 07.12.2005 видав ТОВ «Київський фонд нерухомості» довіреність, позивачем за зустрічним позовом в обґрунтування своїх вимог подано не було.

Нова редакція договору, зокрема п. 5.1.2 Договору передбачено, що замовник зобов'язується передати інвестору за безвідкличною довіреністю з правом передоручення функції замовника, достатні для збору вихідних даних для проектування, будівництва та введення в експлуатацію об'єктів, отримання всієї необхідної дозвільної документації відповідно до вимог чинного законодавства, а також з правом укладати інвестиційні та інші договори, чи будь-які інші правочини, з метою залучення коштів фізичних та юридичних осіб для фінансування будівництва. Проте, позивачем за зустрічним позовом не доведено, що такі самі положення містив договір №154 до викладення в новій редакції.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, договори, що укладені між ТОВ «Київський фонд нерухомості» та третіми особами, вчинені від власного імені саме ТОВ «Київський фонд нерухомості», а не від імені та в інтересах Київського національного університету технологій та дизайну.

У договорі № 11/06, укладеному ТОВ «Київський фонд нерухомості» з ТОВ «Архітектурне планування» 28.11.2006, зазначено, що ТОВ «Київський фонд нерухомості» діє на підставі договору № 154 від 09.02.2005 у редакції від 09.12.2005, яка станом на 28.11.2006 не була чинною.

Отже, правові підстави для застосування до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, норм що регулюють відносини доручення, у суду відсутні. А за таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав вважати, що зазначені вище договори укладені ТОВ «Київський фонд нерухомості» з третіми особами в ході виконання доручення Київського національного університету технологій та дизайну та наслідків припинення договору доручення.

Посилання ТОВ «Київський фонд нерухомості» на п. 9.3 та п. 14.1 Договору як на підставу задоволення вимог м межах заявленого предмету позову, є помилковими, оскільки останні регулюють питання відшкодування збитків на випадок дострокового розірвання договору, а не порядок відшкодування витрат пов’язаних із виконання доручення, та є підставою для звернення до суду в окремому позовному провадженні.

За таких обставин, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем за первісним позовом відповідно до зазначених вимог доведено, а відповідачем не спростовано, факту неналежного виконання останнім прийнятих на себе зобов’язань з інвестування розвитку МТБ Університету, що є підставою для захисту прав позивача шляхом розірвання договору. В свою чергу позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності підстав для відшкодування витрат здійсненних на виконання доручення відповідача.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2009.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості» залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі № 33/184-6/478 - без змін.

2. Матеріали справи № 33/184-6/478 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам, третім особам та прокурору.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

23.10.09 (відправлено)