Ухвала суду № 67886800, 18.07.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Бершадська Г. В., Гірський Б. О.,

з участю секретаря - Бріля В.Л. та представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області на ухвалу Теребовлянського районного суду від 26 червня 2017 року у справі за заявою заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області про розподіл судових витрат (повернення судового збору) у цивільній справі за позовом Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгедеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_2, відділу державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, фермерське господарство "Лега-Фармс" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Теребовлянського районного суду від 26 червня 2017 року:

відмовлено заступнику керівника Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області в ухваленні додаткового рішення про стягнення із відповідачів ОСОБА_2 та відділу державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області в користь прокуратури Тернопільської області судового збору в розмірі 25260,80 грн.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Тернопільської області просить скасувати вказану ухвалу суду та стягнути понесені прокуратурою судові витрати за розгляд вищевказаної справи, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає що провадження у цивільній справі за їх заявою було закрито у зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідачами, а тому є підстави для повернення судового збору із застосуванням ст. 89 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відмовляючи в ухваленні додаткового судового рішення, суд першої інстанції послався на те, що клопотання про повернення судового збору уже було предметом розгляду в суді першої та апеляційної інстанції про що постановлено ухвали. Вказані ухвали вступили в законну силу, а тому питання про стягнення судових витрат є по суті вирішеним.

Вказаний висновок суду суперечить нормам процесуального права виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Теребовлянського районного суду перебувала цивільна справа за позовом Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгедеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_2, відділу державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, фермерське господарство "Лега-Фармс" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. У справі сплачено судовий збір в розмірі 25 260,80 грн. (а.с. 45)

Однією із вимог позовної заяви було стягнення із відповідачів понесених прокуратурою судових витрат (а.с. 10).

21.03.2017 року заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури звернувся із заявою про закриття провадження у справі та повернення судових витрат в розмірі 13 948,88 грн., при цьому вартість земельної ділянки, яка є предметом оспорюваного договору оренди зазначено в розмірі 434069,51 грн.(а.с. 83,84).

Ухвалою Теребовлянського районного суду від 22 березня 2017 року провадження у справі закрито. У клопотанні про повернення судового збору- відмовлено з посиланнням на ст. 7 Закону України " Про судовий збір" (а.с. 89,90).

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області вищевказану ухвалу - залишено без змін. Крім цього, зазначено про право прокурора на звернення до суду першої інстанції із заявою в порядку ст. 220 ЦПК України, щодо повернення судового збору в порядку ст. 89 ЦПК України (а.с. 125, 126).

12.06.2017 року заступник керівника Теребовлянського місцевої прокуратури звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення , оскільки судом першої інстанції не було вирішено питання про повернення судових витрат (а.с. 2,3).

Так, суд першої інстанції вирішуючи заяву прокурора від 09.06.2017 року не вник в суть вимог, які випливають із Розділу IV Глави 8 ЦПК України "Судові витрати", а розглянув її з буквально вжитих термінів "повернення судового збору", ігноруючи при цьому посилання на ст. 89 ЦПК України.

Крім цього, вирішуючи вищевказану заяву, суд першої інстанції не звернув увагу, що реальна сума позову, а це нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка надана в оренду ОСОБА_2, становить 434069,51 грн. (а.с. 65,78), а не 1500319,92 грн, як зазначено в позові. Сама ж відсутність нормативно-грошової оцінки земельної ділянки була підставою оскарження договору оренди земельної ділянки.

В процесі розгляду справи, 18.11.2016 року було визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка є предметом договору оренди і її грошову вартість визначена в розмірі 434069,51 грн. (а.с. 65 т. 1).

Саме ця сума і була прописана в заяві прокуратури 21.03.2017 р. (а.с. 84 т. 1).

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" - "Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, - "У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача".

Оскільки вимоги Теребовлянської місцевої прокуратури про повернення судового збору не є розглянуті, ухвалу Теребовлянського районного суду слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, суд апеляційної інстанції -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області- задовольнити.

Ухвалу Теребовлянського районного суду від 26 червня 2017 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно: