Ухвала суду № 67886805, 20.07.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Хома М. В., Загорський О. О.,

з участю секретаря Панькевич Т.І.,

відповідача ОСОБА_1 та його представника

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 5 квітня 2017 року за заявою ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду Тернопільського міськрайонного суду від 5 квітня 2017 року, якою постановлено скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належні йому земельні ділянки для індивідуального садівництва, які розташовані на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, із кадастровими номерами НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3, застосовані ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 травня 2015 року та ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 17.06.2015 року.

ОСОБА_1 вказав, що вищезазначена ухвала суду постановлена із невірним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 34 Закону України "Про нотаріат", розділу Х "Порядку реалізації арештованого майна", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 року.

ОСОБА_1 посилається на те, що рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18.06.2015 року не виконано, а тому заходи забезпечення позову не підлягають до скасування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 13 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за невиконання зобов'язання, за заявою ОСОБА_3 накладено арешт на належні ОСОБА_1 на праві приватної власності земельні ділянки для індивідуального садівництва, які розташовані на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за кадастровими номерами: НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_8, НОМЕР_7, НОМЕР_1, НОМЕР_9.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 17.06.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 13.05.2015 року змінено та залишено під арештом земельні ділянки, належні ОСОБА_1 за кадастровими номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_7, НОМЕР_3.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 16.09.2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задоволено.

22 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про скасування заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на земельні ділянки, вжитих за його заявою ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 13.05.2015 року, яка змінена ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 17.06.2015 року.

Згідно статті 152 ЦПК України накладення арешту на майно є одним із видів забезпечення позову і забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог п.3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Згідно п.6 ЦПК України, суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи те, що арешт земельних ділянок ОСОБА_1 накладено в порядку забезпечення позову ОСОБА_3 за заявою останнього, саме ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування даного виду забезпечення його позову, суд обгрунтовано прийшов до переконання, що скасуванням арешту права власника земельних ділянок ОСОБА_1 не порушуються і не обмежуються, а тому підставно задовольнив заяву ОСОБА_3

Колегія не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 як відповідача та власника даних земельних ділянок, що наявність арешту дозволить збільшити вартість земельних ділянок при їх реалізації, як таке, що правового значення для вирішення даного спору немає.

Крім того, посилання ОСОБА_1 на те, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він є власником спірних земельних ділянок, підтверджує його можливість при знятті арешту розпоряджатись цим майном.

Колегія не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18.06.2015 року не виконано, а тому заходи забезпечення позову не підлягають до скасування, оскільки даним рішенням задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, а тому права чи будь-які інтереси ОСОБА_1 не порушені.

Отже, ухвала суду відповідає вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для скасування ухвали не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 5 квітня 2017 року залишити без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно: