Постанова № 6787988, 10.11.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.11.2009 р.                                                             справа №23/155

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.

суддівАкулової Н.В. , Колядко Т.М. при секретарі Протченко О.О. за участю представників сторін: від позивача:Міролюбов М.С. - по дов. № 68 від 29.12.2008 р. від відповідача:Бичков О.М.- по дов. №11/02/01 від 30.12.2008р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" м. Красноперекопськ, АРК на рішення господарського суду Донецької області від28.08.2009 року

по справі№ 23/155 ( суддя Забарющий М.І.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" м. Красноперекопськ, АРК

доВідкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" м. Авдіївка, Донецької області

простягнення 10279 грн. 50 коп.           Відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод" м. Красноперекопськ, АРК ( далі по тексту –ВАТ "Кримський содовий завод") звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" м. Авдіївка, Донецької області ( далі по тексту – ВАТ "АКХЗ") про стягнення штрафу в розмірі 10279 грн. 50 коп.           Рішенням господарського суду Донецької області від 28.08.2009 року у справі № 23/155 у задоволені позовних вимог ВАТ "Кримський содовий завод" до ВАТ "АКХЗ" відмовлено. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях відповідача відсутнє порушення господарського зобов'язання, оскільки позивач не надав суду доказів того, що він у 1-й декаді січня 2009р. поставив 154м. тони соди на ст.Красноперекопськ Придніпровської залізниці, яку повинен був вибрати відповідач. Тому, останній, згідно частини 2 ст.220 Господарського кодексу України відмовитися від прийняття виконання, як кредитор стосовно не поставки йому боржником (позивачем) соди у 1-й декаді січня 2009р., направивши позивачу лист № 04-1/20/108-623 від 23.01.2009р. - тобто вже в 3-й декаді січня 2009р., коли боржник (позивач) вже прострочив виконання свого зобов’язання. Не погодившись з рішенням суду, ВАТ "Кримський содовий завод" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 28.08.2009р. по справі № 23/155 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 10% від вартості невибраного об'єму товару в сумі 10279 грн. 50 коп.

Заявник апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушив та невірно застосував норми матеріального права, а саме, не повно розкрив в рішенні зміст договору, та залишив без уваги той факт, що у відповідності до умов договору, у позивача, перепоною для здійснення відвантаження обумовленого об'єму соди кальцинованої, була відсутність передплати 100% вартості товару. При цьому, вина за зрив поставок в зв'язку з невиконанням зобов'язань по платежам покладається на покупця ( відповідача), яка тягне застосування штрафних санкцій у вигляді 10% вартості не вибраного, запланованого до відвантаження товару. Також, апелянт, вважає, що судом проігноровано деякі умови договору, так як ним не були оцінені договірні зобов'язання, та фактичні обставин, що призвело до прийняття помилкового рішення.

В судовому засіданні представник скаржника висловився на підтримку своєї апеляційної скарги з підстав в ній викладених, та заявив клопотання про залучення до матеріалів справи документів доданих до апеляційної скарги, яке у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України задоволене судовою колегією.

Повноважний представник відповідача проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає рішення господарського суду таким, що відповідає нормам чинного законодавства, та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі був укладений договір поставки № ю/805741/10/09ОС від 11.12.2008р. з доповненням № 1 від 19.12.2008р. (а.с. 28-34), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити соду кальциновану технічну ГОСТ 5100-85, код за УКТЗЕД- 2836200000 в кількості –марка "Б" ( насипом) –1200 м.тон.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що сторони визначають щомісячні об'єми відвантаження продукції шляхом підписання додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2 додатку №1 до договору № ю/805741/10/09ОС від 11.12.2008р. сторони досягли домовленості про те, що в межах даного договору позивач відвантажить відповідачу в січні 2009 року товар в кількості 115м тон в першій декаді по ціні 1869грн.00коп. за 1м тону.

Відповідно до п. 3.1 договору –оплата за товар здійснюється відповідачем згідно рахунку на попередню оплату виставленого позивачем шляхом перерахування до початку відповідної декади 100% вартості планованої до відвантаження партії товару. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок поставщика. У випадку прострочки оплати відповідної декадної партії продукції, відвантаження даної партії буде здійснена поставщиком в декаді, наступній за планованою.

Пунктом 4.1 вищевказаного договору передбачено, що попереднє планування до відвантаження місячної партії продукції здійснюється по рознарядці. Рознарядка надається покупцем поставщику до 8 числа місяця, попередньому відвантаження і є невід'ємною частиною укладеного договору.

На виконання умов договору, позивачем 19.12.2008 року були виставлені рахунки на передплату товару №800803 на оплату 61 тони на суму 123228грн.60коп., №800804 на оплату 54 тони на суму 11601грн.20коп.( а.с. 77-78).

Відповідачем по рахунку № 800803 була здійснена передплата в сумі 123228грн.60коп.

Як вбачається з наданих документів до справи, та й не заперечується відповідачем, ВАТ "Кримський содовий завод", виходячи із одержаної суми здійснена поставка товару в кількості 60 тон, що в свою чергу підтверджується залізничною квитанцією № 45713464 від 22.01.2009 року, актом прийому-передачі від 22.01.2009 року.

09 грудня 2008 року відповідач направив на адресу позивача лист №04-1/20/5635-11624, з проханням відвантажити йому в січні 2009 року товар в першій декаді 1 зерновоз, 1 содовоз ( а.с.36).

При цьому, згідно додатку №1 від 19.12.2008 року до договору №ю/805741/10/09ОС від 11.12.2008 року узгоджено графік на січень 2009 року про поставку товару в об'ємі 115 тон. Поставка товару повинна була здійснюватись на умовах FCA ст. Красноперекопськ Придніпоровської залізниці ( Incoterms-2000).

Статтею Б.7 умов FCA правил Incoterms-2000 передбачено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця належним чином про назву перевізника чи іншої особи визначеної в ст. А.4, з вказанням способу транспортування, а також дати і строку поставки йому товару.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Кримський содовий завод" не одержував від ВАТ "АКХЗ" відомостей передбачених ст. Б.7 умов FCA правил Incoterms-2000, а тому не міг здійснити поставку частково невибраного товару в кількості 55 тон.

Виходячи з наведеного, вбачається, що у позивача було дві причини, по яким він не міг здійснити поставку товару: не здійснення передбаченої договором передплати за товар, відсутність відомостей щодо перевізника, дати і строку поставки товару.

Разом з тим, 15.01.2009 року на адресу ВАТ "Кримський содовий завод" надійшов лист ВАТ "Авдіївський коксохімічний завод", в якому відповідач гарантує оплату зерновоза, запланованого на січень 2009 року до 19 січня і просить зарезервувати і письмово підтвердити відвантаження соди кальцинованої в третій декаді поточного місяця.

Водночас, ВАТ "АКХЗ" 23.01.2009 року направив на адресу ВАТ "Кримський содовий завод" лист №04-1/20/108-623 згідно якого відмовляється від вибірки запланованого ( як вказано в листі) на січень 2009 року товару.

Пунктом 8.7 договору передбачено, що у випадку не вибірки чи відмови від повної чи часткової вибірки покупцем замовленої кількості продукції у відповідності з узгодженим графіком відвантаження, встановлюється штраф в розмірі 10% від вартості невибраного об'єму продукції.

Оскільки, відповідачем передплата за товар не здійснювалась, ніяких дій щодо вибірки товару не відбувалось, позивач у справі направив на адресу відповідача претензію № 21ю/132 від 30.03.2009 року з вимогою перерахувати на користь ВАТ "Кримський содовий завод" штраф у розмірі 10% від вартості невибраного об'єму продукції в сумі 102795грн. 50коп., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Тому, ВАТ "Кримський содовий завод" звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області з вимогою про стягнення з ВАТ "АКХЗ" штраф у розмірі 10% від вартості невибраного об'єму продукції у розмірі 10279 грн.50коп.

Вивчивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що наведені доводи позивача заслуговують на увагу, підлягають перевірці та оцінці у сукупності з іншими доказами у справі за правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду враховує, що відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що приписами вищевказаної статті визначено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтями. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, господарський суд виходив з того, що позивач не подав суду доказів того, що він у 1-й декаді січня 2009р. поставив 154м. тони соди на ст. Красноперекопськ Придніпровської залізниці, яку повинен був вибрати відповідач. Що, на підставі частини 2 ст.220 Господарського кодексу України, якою встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання, що стало підставою для відповідача відмовитись від прийняття товару.

Згідно ч.2 ст. 220 Господарського кодексу України кредитор має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для нього. Це положення є виключенням із загального правила, встановленого ст. 188 цього Кодексу, відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються. Необхідність такого виключення є виправданою у випадках, коли сама сутність зобов'язання залежить від певних обставин, проте, судом зазначені обставини повинні бути доведені.

Разом з тим, ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України містить норму, згідно якої прострочення боржника не може бути визнане, якщо боржник був позбавлений можливості своєчасно виконати зобов'язання внаслідок прострочення самого кредитора. Таке положення випливає із загальних умов належного виконання господарських зобов'язань.

Аналіз наведених норм дає право на висновок про те, що місцевий господарський суд, вирішуючи спір, неправомірно застосував норми Господарського кодексу України.

Крім того, висновок господарського суду Донецької області про те, що позивач сам прострочив виконання зобов'язання, не відповідає дійсності, оскільки, він не відмовлявся прийняти належне виконання зобов'язання, запропоноване відповідачем, а також виконав всі передбачені законом та договором дії, до вчинення яких об'єктивно не міг виконати свого зобов'язання перед відповідачем, що підтверджується наданими до справи документами.

Досліджуючи зміст та умови договору, судовою колегією встановлено, що пунктом 8.8 договору передбачено, що у випадку коректування покупцем узгодженого щомісячного об'єму відвантаження продукції за 10 календарних днів до початку декади в планованому місяці, останній звільняється від сплати штрафу.

Однак, як вбачається з наданих до справи матеріалів, відповідач лист № 04-1/20/108-623 щодо відмови поставки соди в 1-ій декаді січня 2009 року направив позивачу лише 23.01.2009р., тобто в 3-ій декаді січня 2009 року.

Пунктом 8.10 договору передбачено, що за недодержання строків оплати продукції, відповідно п.3.1 вказаного договору, не звільняє покупця від відповідальності за порушення узгодженого графіка відвантаження.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що у відповідача була можливість відмовитись від поставки вказаного товару та звільнитись від застосування штрафу, однак останнім не було додержано порядку та строків для здійснення такої відмови.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, приходить до висновку, що за неповного встановлення обставин, що мають суттєве значення у справі, відсутні підстави для висновку щодо правильного вирішення спору господарським судом, а отже, і щодо правильного застосування норм матеріального права.

Що стосується інших заперечень відповідача, то апеляційний суд до уваги їх не приймає за безпідставністю.

Враховуючи наведені обставини в їх сукупності судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" м. Красноперекопськ, АРК підлягає задоволенню у вигляді стягнення з ВАТ "АКХЗ" на користь ВАТ "Кримський содовий завод" штрафу в розмірі 10% від вартості невибраного об'єму товару в сумі 10279 грн. 50 коп., оскільки ці вимоги доказані відповідними доказами, які є в матеріалах справи; а рішення господарського суду Донецької області від 28.08.2009 року у справі № 23/155 підлягає скасуванню як таке, що винесене з порушенням норм матеріального права на підставі неповного з'ясування обставин справи.

Судові витрати у вигляді державного мита, які підлягають сплаті за позовом у розмірі 102грн. 79 коп., апеляційною скаргою у розмірі 51 грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 312 грн. 50 коп., згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача –Відкрите акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" м. Авдіївка, Донецької.

Керуючись ст.ст.33,43,49, 99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" м. Красноперекопськ, АРК на рішення господарського суду Донецької області від 28.08.2009 року у справі № 23/155 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.08.2009 року у справі № 23/155 скасувати.

          Позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" м. Авдіївка, Донецької області на користь Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" м. Красноперекопськ, АРК штрафу в розмірі 10% від вартості невибраного об'єму товару в сумі 10279 грн. 50 коп. задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" ( вул. Індустріальна, 1, м. Авдіївка, Донецької області, 86066, р/р 26003301745424 в філіалі ГУ ПІБ в Донецькій області, код ЗКПО 00191075, МФО 334635) на користь Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (вул. Проектна,1, м. Красноперекопськ, АРК, 96002, р/р 2600501098 в АБ "Клиринговый дом" м. Київ, МФО 300647, код ЗКПО 05444546, ЄДРПОУ 05444546) штраф у розмірі 10279 грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита за поданою позовною заявою у розмірі 102 грн. 79 коп., апеляційною скаргою у розмірі 51 грн. 39 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 грн. 50 коп.

          Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          О.А. Скакун

Судді:          Н.В. Акулова

          Т.М. Колядко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

          5 ГСДО