Постанова № 6787688, 09.11.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2009 року Справа № 10/143-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищик І.В. (доповідач)

суддів Чимбар Л.О., Крутовських В.І.

при секретарі Савін В.Ю.

за участю представників сторін:

позивач: Познянський В.А.

відповідач: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Укртехпром", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.09р. у справі № 10/143-09

за позовом приватного підприємства "Укртехпром", м. Дніпропетровськ

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

про стягнення 12350,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про розірвання договору та стягнення з останнього суми попередньої оплати за договором про надання послуг у розмірі 6300,0 грн., 2425,88 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням договору, 1124,79 грн. за користування чужими грошовими коштами та 2500,0 грн. витрат на послуги адвоката.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009 року у справі № 10/143-09 (суддя Кощеєв І.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на те, що позивач не довів існування встановлених законом підстав для розірвання договору та не додержався встановленого чинним законодавством порядку розірвання договору.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому скаржник послався на той факт, що всі наведені в рішенні норми Цивільного кодексу України були неправильно застосовані судом при винесенні ним оскаржуваного рішення.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 02.10.07р. між субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (Виконавець) та приватним підприємством „Укртехпром” (Замовник) був укладений договір за № 129-РН, відповідно до якого відповідач за заявкою позивача зобовязався надати послуги з всебічного вивчення відповідності місць розміщення обєктів реклами вздовж автомобільних доріг нормам чинного законодавства та надати позивачу результати експертно-аналітичної обробки технічно-правової документації.

Згідно додатку №1 до договору розміщенню підлягали рекламний щит розміром 3Х6м односторонній впродовж автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпроптровськ-Запоріжжя та рекламний щит розміром 3Х6м односторонній впродовж автомобільної дороги Т-04-01Дніпроптровськ-Василівка-Покровське-Гуляй Поле-Токмак-Мелітополь.

Сторонами договору були узгоджені істотні умови договору, як то: ціна послуг, порядок та строки розрахунків, строки виконання робіт тощо.

За умовами договору відповідачу належало забезпечити експертно-аналітичне опрацювання документації позивача у 20 (двадцяти) денний термін (п.п. 5.2, 3.2 договору); умови договору вважаються виконаними з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг (п.3.3); підписання вказаного акту свідчить про відсутність претензій з боку сторін (п.3.4).

За результатами вказаного опрацювання документації позивача відповідач повинен був надати останньому відповідні висновки, а саме, результати експертно - аналітичної обробки технічно-правової документації.

На виконання договірних зобовязань позивачем 02.10.2007р. була перерахована передоплата за договором у сумі 6300,0 грн., що посвідчується платіжним дорученням за № 297 (а.с. 10). З боку відповідача докази виконання умов договору надані не були; результати робіт в установлені договором строки позивачу не передавалися, відповідні акти приймання-передачі не складалися, висновки до відома не доводилися.

В підтвердження вжиття заходів до виконання спірного договору відповідач надав договір від 12.09.07р. № 159/09-2007аб, укладений між ним та ТОВ „Укрдорінвест-Сервіс”, додаток №2 до цього договору без дати, рахунок-фактуру від 12.09.07р., акт приймання-здачі робіт №Ф01-00222 від 19.12.07р., лист від 19.12.07р. (а.с. 33-41).

Надані відповідачем документи не можуть бути прийняті до уваги, так як являються неналежними доказами у справі в силу наступного:

За своєю правовою природою спірний договір являється договором про надання послуг.

Правовідносини в сфері надання послуг регламентуються ст.ст. 901-907 ЦК України, відповідно до яких:

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901);

- виконавець повинен надати послугу особисто (ч.1 ст.902);

- у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ч.2 ст.902).

Договором, укладеним між сторонами, право покладати виконання договору на інших осіб відповідачу не надавалося. Відтак передача документів позивача на дослідження, аналіз та надання висновків іншим особам, як-то: ТОВ «Укрдорінвест-Сервіс», КФ «Діпродорекспертиза»є порушенням умов договору, рівно як і вимоги щодо оплати послуг останніх.

За наслідками дій відповідача та залучених ним осіб позивач результатів, передбачених договором, не отримав. Відповідного акту приймання-передачі робіт за договором матеріали справи не містять, відповідачем докази виконання договірних зобов'язань не надані.

Істотне порушення договору другою стороною в силу ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України являється підставою для розірвання договору.

Істотним, відповідно до приписів вказаної норми, вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно спеціальних норм, що регламентують правовідносини з надання послуг, а саме, ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Домовленістю сторін передбачено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п.5.1 договору), однак, позивач вимагає його розірвання внаслідок невиконання договірних зобовязань відповідачем.

Порушення умов договору з боку відповідача полягає в ненаданні ним з жовтня 2007р. по сьогоднішній день результатів дослідження щодо можливості розміщення обєктів реклами (двох рекламних щитів) вздовж визначених у договорі автомобільних доріг і дана обставина перешкоджає підприємницькій діяльності позивача, якою є рекламна діяльність відповідно до витягу з ЄДРПОУ (а.с. 51).

Зазначені факти свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору, оскільки позивач тривалий час не отримує того, на що він розраховував укладаючи договір відповідної інформації.

З огляду на викладене вимоги щодо розірвання спірного договору є правомірними та підлягають задоволенню.

За вказаних обставин сума 6300,0 грн., сплачена відповідачу у якості передоплати за договором, підлягає поверненню.

Відповідно ч.1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Зазначена норма узгоджується з приписами ст.ст.22, 623 Цивільного кодексу України та ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, відповідно до яких відшкодуванню підлягають реальні, тобто, фактично понесені, збитки.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Матеріалами справи посвідчується, що внаслідок невиконання відповідачем зобовязань за договором відповідні послуги позивачу були надані у травні-червні 2008р. іншою особою - державним підприємством „Експертиза дорожнього сервісу” (а.с.12-16), вартість яких склала 2425,88 грн. Факт сплати зазначеної суми позивачем документально підтверджений не був; за вказаних обставин факт понесення збитків у сумі 2425,88 грн. не може вважатися доведеним; відтак правові підстави відшкодування останніх за рахунок відповідача відсутні.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 1124,79 грн. на підставі ст.ст.536, 1048 ЦК України не підлягають задоволенню. Приписи ст. 536 ЦК України застосовуються у правовідносинах між фізичними особами, а ст. 1048 ЦК України - у правовідносинах, що виникають з договору позики. Жоден з наведених видів правовідносин не стосується предмету спору, нарахування процентів у такий спосіб є довільним тлумаченням цивільного законодавства і не може вважатися правомірним.

Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді відносяться до складу судових витрат відповідно до ст. 44 ГПК України та розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує оплату відповідних послуг. Понесення позивачем витрат на оплату правової допомоги посвідчується квитанцією від 29.05.09р. (а.с.19).

За викладених обставин позовні вимоги в частині стягнення витрат на надання правової допомоги підлягають задоволенню.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оспорюваного рішення являються частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

З позивача в доход державного бюджету України стягнути недоплачене державне мито у сумі 32,25 грн., у тому числі: 21,50 грн. - за позовною заявою та 10,75 грн. за апеляційною скаргою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємства „Укртехпром” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009 року у справі №10/143-09 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Договір № 129-РН від 02.10.2007 року, укладений між Приватним підприємством „Укртехпром” та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2, розірвати.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ „ХОУМ Кредит банк”, МФО 307123, ІНН НОМЕР_1) на користь приватного підприємства „Укртехпром” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграда, 49а, р/р 26008208734100 в ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 305653, ЄДОПОУ 30392599) 6300,0 грн. основного боргу, 2500,0 грн. витрат на правову допомогу, 132,80 грн. витрат зі сплати державного мита та 221,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємства „Укртехпром” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграда, 49а, р/р 26008208734100 в ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 305653, ЄДОПОУ 30392599) в доход державного бюджету України 32,35 грн. державного мита.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.О.Чимбар

В.І.Крутовських