Рішення № 6786944, 12.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2009 Справа № 4/215-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В. Гавань" м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна» м.Херсон

про стягнення 59.862грн.13коп.

за участю представників сторін:

від позивача – юрист Пироговський Е.М.

від відповідача - юрист Кулік В.М.

                                                  в с т а н о в и в:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.В. Гавань" (позивач по справі) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна»(відповідач) яким, з урахуванням заяв від 04.11.2009року та від 12.11.2009року без номера, просить стягнути з відповідача 49.677грн.71коп. заборгованості, 2.370грн.62коп. пені, 1505грн.23коп. втрат від інфляції, 694грн.12коп. 3;% річних, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків за договором поставки від 03.01.2007року №171.

          Відповідач не заперечує факту заборгованості, зазначаючи що борг виник за іншими накладними, ніж ті, які зазначені в позовній заяві. Він не визнає позовні вимоги в частині нарахування позивачем пені, втрат від інфляції та 3% річних, посилаючись на те, що пунктом 2.3 договору передбачено здійснення розрахунків після продажу товару, а позивачем ці платежі нараховані після 30 календарних днів з дня отримання товару.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.

          Між позивачем і відповідачем 03.01.2007року укладено договір поставки №171 згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язки передати у власність відповідача рибну продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти продукцію та здійснити за неї розрахунки на умовах, визначених договором поставки.

          Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-прродаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

          Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач в період з 21 жовтня 2008року по 27 січня 2009року передав, а відповідач прийняв продукцію за накладними зазначеними позивачем в заяві про уточнення позовних вимог від 04.11.2009року на загальну суму 49.810грн.48коп.

Відповідно до пункту 2.3 договору поставки від 03.01.2007року відстрочка платежу не повинна перевищувати 30 календарних днів. Покупець здійснює оплату партії товару після її продажу через власну торгову мережу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому зобов’язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином. Належним виконанням відповідно до ст.599 ЦК України є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону.

Виходячи із умов пункту 2.3 договору розрахунки відповідач зобов'язаний був здійснити після реалізації продукції, але в будь-якому разі не пізніше 30 календарних днів від дня її отримання.

Фактично оплату вартості отриманого товару відповідач здійснив частково. Його борг становить 49.677грн.71коп., що обґрунтовується розрахунком позивача, актом звірки розрахунків, підписаним сторонами станом на 31.10.2009року та не заперечується представником відповідача.

Оскільки документального підтвердження перерахування боргу відповідач не надав і станом на день засідання суду, позовні вимоги в частині стягнення 49.677грн.71коп. підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строку оплати товару зазначеного пунктом 2.3 договору поставки, він зобов'язаний сплатити позивачу неустойку в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Виходячи із вимог зазначеного пункту договору, з урахуванням заяви позивача про зменшення суми пені, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 2.370грн.62коп. за період прострочки оплати продукції з 01.04.2009року по 17.09.2006року.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому позовні вимоги позивача про стягнення 1.505грн.23 коп. втрат від інфляції та 694грн.12коп. 3 % річних, які нараховані з 01.04.2009року по 17.09.2009року, також підлягають задоволенню.

Судом відхиляються посилання відповідача на те, що пунктом 2.3 договору постави передбачено здійснення розрахунків лише після реалізації ним продукції, оскільки виходячи із аналізу зазначеного пункту договору, ним передбачено здійснення розрахунків після реалізації продукції, але в будь-якому разі відстрочка платежу не повинна перевищувати 30 календарних днів.

Крім того, відповідачем не надано жодних належних доказів в розумінні статей 32, 34 ГПК України, якими б документально підтверджувалося, що отримана відповідачем в період з жовтня 2008року по січень 2009року рибна продукція не реалізована станом на листопад 2009року.

Слід також зазначити, що пунктом 6.3 договору поставки від 03.01.2007року позивач надав відповідачу право повернути отриману продукцію, якщо вона не користується попитом, не реалізована через торгову мережу відповідача на протязі 20 календарних днів з дня її поставки. Цим пунктом також надано право відповідачу здійснити уцінку та утилізацію продукції в разі коли позивач на протязі зазначеного строку не приймає її повернення. Однак відповідачем не надано доказів того, що ним вирішувалося з позивачем питання щодо повернення продукції через неможливість її реалізації в торговій мережі відповідача, або вона була уцінена чи утилізована.

Зазначене вище ставить під сумнів той факт, що станом на день вирішення спору відповідач не зміг реалізувати продукцію, зберігає її у себе майже рік і вона знаходиться у нього в реалізації з урахуванням терміну придатності та строку її реалізації.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених вимог.

В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Прозерпіна» м.Херсон вул.40 років Жовтня 31-А р/р 26009310039001 в Херсонській філії АБ «Південний»МФО 352640 код 21290781 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В. Гавань" м.Київ вул. Молодогвардійська, 32 р/р 260020163700 в АТ «Брокбізнесбанк»МФО 300249 код 25636176 – 49.677грн.71коп. основного боргу, 1.505грн.23коп. втрат від інфляції, 2.370грн.62коп. пені, 694грн.12коп. - 3% річних, 542грн.48коп. витрат по сплаті державного мита та 213грн.86коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті суми позову відмовити.

Суддя З.І. Ємленінова

                                                                                Рішення оформлено відповідно до

                                                                                ст.84 ГПК України 13.11.2009року.