Рішення № 67869348, 19.07.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18492/16-ц

Провадження № 2/638/1433/17

19.07.2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І МЕНЕМ У К Р А Ї Н И

19 липня 2017 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі головуючого - судді Наумовій С.М.

при секретарі - Крупенко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Дзержинський ДВС м. Харкова, управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про примусове виселення,

в с т а н о в и в :

Позивач АТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Дзержинський ДВС м. Харкова, управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про примусове виселення.

В обґрунтування заявленого позову АТ «УкрСиббанк» послався на те, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № 11363054000 від 23.06.2008 року по поверненню кредиту та сплаті нарахованих відсотків банк звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

За результатом розгляду позову АТ «УкрСиббанк» Дзержинським районним судом м. Харкова від 19.11.2010 року було прийнято рішення про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_6 в сумі 102 814 дол. США. Дане рішення набрало законної сили 19.11.2010 року, яке було подано на примусове виконання до Дзержинського ВДВС м. Харкова.

Під час здійснення виконавчого провадження № 39221453 АТ «УкрСиббанк» з матеріалів виконавчого провадження стало відомо про те, що в предметі іпотеки, а саме: в двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі по справі, а саме:

ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8 - 2000 р.н., ОСОБА_2, - 1983 р.н., ОСОБА_4 - 2009 р.н., ОСОБА_5 - 2011 р.н.

Дана реєстрація вказаних осіб порушує умови п. 1.4, п.2.4.6. договору іпотеки від 23.06.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Руденко О.Є. за № 3782, а саме: реєстрація третіх осіб, в тому числі, малолітніх дозволяється за попереднім погодженням з АТ «УкрСиббанк». Такого дозволу АТ «УкрСиббанк » відповідачам не надавав. До того ж, реєстрація вказаних осіб перешкоджає в примусовій реалізації предмета іпотеки АТ «УкрСиббанк» в межах виконавчого провадження №50859326.

Крім того, відповідно до ст. ст. 317, 319, 321, 346, 379, 383 ЦК України Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 втратили право користування та проживання в предметі іпотеки у зв'язку із відчуженням квартири, що є предметом іпотеки АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_1, який придбав нерухомість за кредитні кошти АТ «УкрСиббанк». А отже, дані особи проживають в спірній квартирі без достатніх правових підстав.

На виконання вимог ст. 109 ЖК України АТ «УкрСиббанк» направив вимоги Відповідачам про добровільне виселення.

Дані вимоги повернулись на адресу АТ «УкрСиббанк» за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 109 ЖК УРСР ст. 40 Закону України «Про іпотеку» відповідачі підлягають виселенню з предмета іпотеки за рішенням суду.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти прийняття заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідачі та треті особи про час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином, але до суду не з'явились, про поважність причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до положень ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов АТ «УкрСиббанк» підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів (ч.1 ст.11 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Частиною 1 п.5 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З матеріалів цивільної справи вбачається те, що 23.06.2008 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11363054000.

В забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_10 передав в іпотеку АТ «УкрСиббанк» нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 за договором іпотеки від 23.06.2008 року, посвідченого ПН ХМНО Руденко О.Є. за № 3782.

Відповідно до п.1.4. Кредитного договору та п. 1.1. Предмет іпотеки був придбаний ОСОБА_1 за кредитним кошти АТ «УкрСиббанк» за договором купівлі-продажу від 23.06.2008 року, посвідченого НП ХМНО Руденко О.Є. за № 3775.

Згідно з Витягом з Державного реєстру правочинів № 6123552 від 23.06.2008 року предмет іпотеки 23.06.2008 року був відчужений ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу ОСОБА_1

Із рішення комісії у справах дітей від 13.02.2014 року вбачається те, що державному виконавцю було відмовлено в наданні дозволу на примусову реалізацію предмета іпотеки в межах виконавчого провадження у зв'язку із реєстрацією малолітніх осіб ОСОБА_3 2000 року народження, ОСОБА_5, 2011 року народження, ОСОБА_4 2009 року народження.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 64 ЖК УРСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їхні діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в ч. 2 цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 не є членами сім'ї власника предмета іпотеки ОСОБА_1 де вони зареєстровані.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 05 листопада 2014 року під час розгляду справи № 6-158цс14, право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.

До того ж, абзацем 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» перебачена підстава для зняття з реєстрації місця проживання є рішення суду, яке набрало законної сили про виселення.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Звернення стягнення на нерухоме майно боржника здійснюється державним виконавцем у разі відсутності у боржника достатніх коштів та іншого майна боржника та після з'ясування належності такого майна на праві власності боржнику (ст. ст. 50, 51 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 109 ЖК УРСС виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Так, Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не є членами сім'ї власника нерухомого майна, на яке звертається стягнення в межах виконавчого провадження № 50859326, що вбачається із довідки про склад сім'ї ОСОБА_1 від 22.11.2013 року № 3030/502 та втратили право проживання та користування цією нерухомістю у зв'язку із відчуженням ОСОБА_6 ОСОБА_1 спірної квартири.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_7 здійснили реєстрацію місця проживання малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, в порушення вимог договору іпотеки, а також реєстрація цих малолітніх осіб є перешкодою в примусовій реалізації предмета іпотеки АТ «УкрСиббанк» в межах виконавчого провадження № 50859326, що вбачається із рішення комісії у справах дітей від 13.02.2014 року.

Отже, суд приходить до висновку, що обраний спосіб захисту АТ «УкрСиббанк» відповідає змісту порушеного права, оскільки реєстрація Відповідачів є перешкодою в примусовій реалізації предмета іпотеки АТ «УкрСиббанк», усунути, які можливо виключно за рішенням суду про примусове виселення Відповідачів без надання їм іншого постійного жилого приміщення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати понесені АТ «УкрСиббанк» при подачі позову в сумі 1378 гривень покласти на ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних частках по 229 гривень 66 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись наведеними нормами та ст.ст. 8,10,11,60,88, 123, 209,212-215,218,223,294-296 Цивільного процесуального кодексу України ст. 124 Конституції України, ст.ст. 16, 19, 20, 319, 321, 346, 379, 383 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 64, 109, 156 ЖК УРСР, ст.40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 50, 51 Закону України «Про виконавче провадження»,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Дзержинський ДВС м. Харкова, управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про примусове виселення - задовольнити в повному обсязі.

Примусово виселити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 2000 року народження в особі законних представників ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н, ОСОБА_2 1983 р.н., ОСОБА_11 2009 року народження в особі законного представника ОСОБА_2, ОСОБА_5 2011 року народження в особі законного представника ОСОБА_2 з нерухомого майна, а саме: двокімнатної квартири №31, загальної площі 59, 3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого постійного житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 2000 року народження в особі законних представників ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н, ОСОБА_2 1983 р.н., ОСОБА_11 2009 року народження в особі законного представника ОСОБА_2, ОСОБА_5 2011 року народження в особі законного представника ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», код в ЄДР 09807750, МФО 351005, сплачений судовий збір в сумі 1378 гривень, в рівних частках по 229 гривень 66 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає чинності після закінчення десятиденного строку, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку подачі апеляційної скарги рішення, якщо воно не буде відмінено, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя