Рішення № 6786891, 10.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2009 Справа № 11/168-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю: представників учасників процесу:

від позивача: Постнікової Г.М.- заст. директора, дов. від 04.11.2009р.,

Рендака С.А.- уповн. предст., дов. від 22.09.2009р.

від відповідача: Грісевича Д.В.- директора

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр Відродження",

м. Севастополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс-Фонд", м. Херсон

про стягнення коштів

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 27.10.2009р., якою розгляд справи відкладався.

Провадження у справі порушено за позовом про стягнення заборгованості, пені, втрат від інфляції, відсотків річних у відносинах за договором позики № 1 від 15.05.2008р.

Відповідач позов не визнав, стверджує, що термін виконання зобов'язання позики ще не наступив.

Позивач надав свій примірник договору № 1 від 15.05.2008р., за текстом якого зазначено строк повернення позики до 15.11.2008р. (а.с.96-97).

Відповідач надав свій примірник договору № 1 від 15.05.2008р., за текстом якого зазначено строк повернення позики до 15.11.2011р. (а.с.109-111).

Поряд з цим відповідач надав суду примірник договору позики щодо тієї ж суми 238тис.грн. від 29.05.2008р. № 1 (а.с.112) із зазначенням строку повернення коштів також до 15.11.2011р.

Наявність трьох примірників договору щодо позики однієї й тієї ж самої суми відповідач пояснює твердженням про те, що сторонами підписувались кілька варіантів договору в різний час зі зміною тексту договору за ініціативою позивача.

Позивач заперечує існування примірників договору від 15.05.2008р. та від 29.05.2008р., в яких датами повернення позики зазначено 15.11.2011р., припускає, що тексти цих договорів виготовлено відповідачем та використано при цьому останній аркуш з інших договорів, які укладалися сторонами у інших відносинах. Такий аркуш містив лише реквізити сторін та підписи керівників, печатки сторін, відповідно, до цього аркушу, який первинно був частиною іншого договору, відповідачем додано бажані йому тексти договорів, що не узгоджувалися з відповідачем.

Поряд з вивченням матеріалів справи, пояснень сторін судом вивчались надані представником позивача на огляд оригінали документів, копії яких є у справі, а саме, в судовому засіданні 27.10.2009р. вивчались оригінали платіжного доручення № 62 від 15.05.2008р., платіжного доручення № 75 від 29.05.2008р., акта звірки розрахунків на 12.12.2008р. № 143 від 12.12.2008р., додатка до цього акта звірки щодо зміни призначення платежу за платіжним дорученням № 75 від 29.05.2008р. Копії цих вивчених документів є у справі, відповідають оглянутим оригіналам.

За нагадування суду про процесуальне право на примирення відповідач запропонував позивачеві проект мирової угоди у справі, який залучено до справи (а.с.114-115). За цим проектом наведено графік погашення відповідачем на користь позивача загальної суми в 270437грн. щомісячними платежами по 12292,59грн. у період з січня 2010р. по жовтень 2011р. та серед інших норму про те, що джерелом погашення заборгованості є виключно дохід (прибуток), отримуваний боржником від співробітництва сторін за договором про співробітництво № 4 від 18.04.2008р. та додатковою угодою до нього.

У судовому засіданні представники позивача пояснили про неприйнятність такої мирової угоди не тільки і не стільки щодо умов тривалості погашення боргу частинами, а щодо умови про джерело погашення боргу з певних прибутків у певному співробітництві, що може привести до неможливості виконання мирової угоди.

Представник позивача у поясненнях наполягає на вказаних умовах мирової угоди.

У зв'язку з цією неузгодженістю суттєвих умов мирової угоди сторонами її не укладено.

Заявою від 10.11.2009р. (вх. № 2/5112) позивач надав розрахунок пені в сумі 28300грн., заявленої до стягнення за період прострочки платежу з 16.11.2008р. по 15.05.2009р.

За цією заявою та з врахуванням пояснень представника позивача до неї в судовому засіданні позивач фактично зменшив розмір заявленої до стягнення пені з суми 32993,22грн. до суми 28300грн., відповідно, зменшивши і загальний розмір позовних вимог з суми 301767,09грн. до суми 297073,87грн.

Підставою для зменшення розміру вимог стало усвідомлення позивачем необґрунтованості вимог щодо стягнення тієї суми пені, на яку зменшено розмір вимог.

Ціною позову, що вирішується по суті є 297073,87грн.

С у д в с т а н о в и в:

За платіжним дорученням № 62 від 15.05.2008р. ТОВ "Центр Відродження" перерахувало на користь ТОВ "Мікс-Фонд" 151500грн. на підставі договору позики № 1 від 15.05.2008р.

За платіжним дорученням № 75 від 29.05.2008р. той же платник перерахував на користь того ж отримувача 86500грн. на підставі договору позики № 1 від 29.05.2008р. Первинно за текстом цього платіжного доручення в якості призначення платежу було зазначено: "передплата за буксирування баржі, відповідно рахунку № 1 від 03.05.2008р.", згодом в листах ТОВ "Центр Відродження" № 142 від 12.12.2008р. на адресу ТОВ "Мікс-Фонд", № 3887 від 25.09.2009р. на адресу банку позивач виправив призначення платежу на поворотну фінансову допомогу на підставі договору позики № 1 від 29.05.2008р. Ця зміна призначення платежу узгоджена ТОВ "Центр Відродження" з ТОВ "Мікс-Фонд" за викладенням документа, названого "Додаток до акту звірки" (копія на а.с.20), акт звірки розрахунків між сторонами станом на 12.12.2008р. за № 143 складено 12.12.2008р. (копія на а.с.19).

Відносини сторін щодо позики врегульовано двома примірниками договору позики № 1 від 15.05.2008р. (а.с.96-97, 109-111) та договором позики № 1 від 29.05.2008р. (а.с.112). За викладенням жодного з цих договорів не зазначено про втрату чинності, зміну, розірвання іншого з договорів позики.

Примірники договорів від 15.05.2008р., що надавались суду кожною з сторін, відрізняються лише визначенням дати повернення позики, в одному з них зазначено, що позика має бути повернута до 15.11.2008р., в іншому - до 15.11.2011р.

За викладенням тексту договору від 29.05.2008р. зазначено, що позика має бути повернута до 15.11.2011р.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За викладенням кожної з трьох редакцій договору позики учасниками узгоджено суму позики - 238тис.грн., з наданням цієї суми позивачем відповідачу названими платежами в 151500грн. та 86500грн. (151500 + 86500 = 238тис.грн.) договір позики є укладеним. За текстом кожної з трьох редакцій договору викладено норму про те, що у випадку несвоєчасного повернення позикових коштів позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки платежу від наданої суми.

Оскільки три редакції договору позики однієї й тієї суми коштів містять різні дані про строк повернення позики (в одному випадку - це 15.11.2008р., у двох випадках - це 15.11.2011р.), слід дійти висновку, що сторони остаточно не узгодили строк виконання позичальником зобов'язань з повернення коштів.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Серед наданих суду доказів є листи позивача відповідачеві № 127 від 21.10.2008р., № 132 від 03.11.2008р., № 13 від 10.04.2009р. (копія на а.с.139), № 22 від 18.05.2009р. (копія на а.с.135). Вимоги про повернення коштів містяться в листах № 13 від 10.04.2009р. та № 22 від 18.05.2009р. Лист № 13 від 10.04.2009р., як слідує з поштового повідомлення № 9970883 про вручення поштового відправлення (копія на а.с.140) отримано відповідачем 15.04.2009р.

Враховуючи наведені положення ст.530 ЦК України відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення позики з 23.04.2009р.

Відповідно до ст.526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, у відповідності з умовами договору, вимогами цивільного законодавства; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поняття, предмет, підстави неустойки визначені ст.549-551 ЦК України. Норми про неустойку узгоджено сторонами за пунктами 2.5 кожного з двох договорів № 1 від 15.05.2008р. та пунктом 2.4 договору № 1 від 29.05.2008р.

Позивачем заявлено до стягнення 28300грн. пені за період прострочки виконання зобов'язань з повернення коштів з 16.11.2008р. по 15.05.2009р., 26656грн. втрат від інфляції за період прострочки платежу з 16.11.2008р. по травень 2009р. включно, 4117,87грн. в якості 3% річних за період прострочки платежу з 16.11.2008р. по 15.06.2009р. (хоча за викладенням позову позивач зазначив, що втрати від інфляції нарахував по 15.06.2009р., фактично до ціни позову включив втрати від інфляції по травень 2009р. включно, та не відносив до ціни позову втрати від інфляції за 15 днів червня 2009р., що слідує з розрахунку розміру втрат від інфляції за позовом).

Оскільки відповідач прострочив зобов'язання з 23.04.2009р., вимоги про стягнення пені, втрат від інфляції, відсотків річних є частково обґрунтованими:

- щодо пені в межах позовних вимог є обґрунтованими вимоги про стягнення 3599,34грн. за 23 дні прострочки платежу в 238000грн. з 23.04.2009р. по 15.05.2009р. при обліковій ставці Національного банку України в 12%;

- щодо 3% річних в межах позовних вимог є обґрунтованими вимоги про стягнення 1056,33грн. за 54 дні прострочки платежу в 238000грн. з 23.04.2009р. по 15.06.2009р.;

- щодо втрат від інфляції в межах позовних вимог є обґрунтованими вимоги про стягнення 1761,20грн. за період прострочки платежу в 238000грн. з 23.04.2009р. по кінець травня 2009р.; при цьому судом враховано розмір інфляції за квітень 2009р. в 100,9%, за травень 2009р. - в 100,5%, розрахунково з інфляції за квітень вирахувано 8/30 (вісім тридцятих) за 8 днів прострочки з 23.04.2009р. по 30.04.2009р. з 30-ти календарних днів квітня 2009р.

На підставі викладеного, позов є обґрунтованим щодо вимог про стягнення 238тис.грн. боргу, 3599,34грн. пені, 1056,33грн. в якості 3% річних, 1761,20грн. в якості втрат від інфляції. В решті вимог слід відмовити.

Позивачем при заявлені позову сплачено 3018грн. держмита, 236грн. в якості оплати вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Підстави для повернення позивачеві судових витрат, якими оплачено складову ціни позову, на яку зменшено ціну позову відсутні, як відсутні підстави для покладення на відповідача цієї частки судових витрат.

Держмито в розмірі 1% від суми, що стягується з відповідача на користь позивача, відноситься на відповідача, решта - покладається на позивача, в аналогічній пропорції розподіляється вартість витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

З числа оплачених позивачем при заявленні позову судових витрат на його користь підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача 2444,17грн. витрат зі сплати держмита, 191,16грн. - витрат з оплати вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

При вирішені спору судом враховано, що підставою позову є обставини, з якими позивач пов'язує вимогу, а предметом позову є стягнення коштів, змістом позову є стягнення коштів за наведеними підставами. Відповідно позов частково задоволено за підставами, заявленими позивачем, щодо повернення коштів перерахованих за певними платіжними документами як позику, та щодо стягнення пені, втрат від інфляції, відсотків річних.

Поряд з викладеними підставами для часткового задоволення позову, суд приймає до уваги, що відповідно до п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави № 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються і до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. За ст.1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно (в т.ч. гроші) за рахунок іншої особи, має повернути це майно.

Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс-Фонд", (м. Херсон, код ЄДР 35120635) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр Відродження" (м. Севастополь, код ЄДР 33775180) 238000грн. боргу, 1761грн. 20коп. втрат від інфляції, 1056грн. 33коп. в якості 3% річних, 3599грн. 34коп. пені, 2444грн. 17коп. на відшкодування витрат зі сплати держмита, 191грн. 16коп. на відшкодування витрат зі сплати вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в решті вимог.

Суддя В.В. Чернявський

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

12.11.2009р.