Рішення № 6786782, 09.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2009 р. Справа № 63/176-09

вх. № 7803/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Миколаєв В.О., посвідчення № 34 від 06.03.2008 року; позивача - Білоконєва В.А., довіренність № б/н від 08.01.2009 року; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м. Харків в інтересах держави, в особі Підприємство Диканівська виправна колонія № 12, м. Харків

до Дочірнього підприємства "Будівельно - монтажне управління № 2", м. Харків

про стягнення 7880,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 7880,78 грн., що виникла внаслідок невиконаня відповідачем взятих на себе зобов"язаннь за договором купівлі-продажу № 243а, укладеного між сторонами 26.11.2007 року. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення з підписом про отримання копії ухвали суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора та представника позивача, які в судовому засіданні 09.11.2009 року підтримують позов у повному обсязі, встановив наступне.

26 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 243а (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач зобов"язався поставити відповідачеві товар (продукцію), а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити вказаний товар (продукцію).

Факт поставки товару підтверджується накладними (аркуші справи 09-59), відповідно до яких позивач в період з листопада 2007 року по липень 2008 року поставив відповідачеві товар на загальну суму 112325,02 грн.

Відповідно до пункту 2.1 договору, розрахунки за цим договором проводяться шляхом перерахування грошових коштів за відвантажену партію продукції на розрахунковий рахунок позивача на протязі 1-го банківського дня після отримання продукції.

Однак відповідач взяті на себе зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару не виконав, сплатив лише 104444,24 грн., внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 25.09.2009 року складає 7880,78 грн.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 7880,78 грн. заборгованості обгрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Будівльно-монтажне управління-2" (м. Харків, вул. П. Дубового, 9-В, р/р 26004811677190 АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код 31062418) на користь Підприємства Диканівська виправна колонія № 12 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (61030, м. Харків, вул. Лелюківська, 1, р/р 2600230119138 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код 08680841) - 7880,78 грн. заборгованості.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Будівльно-монтажне управління-2" (м. Харків, вул. П. Дубового, 9-В, р/р 26004811677190 АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код 31062418) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) – 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Будівльно-монтажне управління-2" (м. Харків, вул. П. Дубового, 9-В, р/р 26004811677190 АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код 31062418) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) – 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 09 листопада 2009 року