Рішення № 6786715, 04.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2009 р. Справа № 59/262-09

вх. № 7837/1-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Старковський А.С. за довіреністю б/н від 14.08.2009р.; відповідача - Страхова Г.О. за довіреністю №1288/16 від 30.12.2008р.;

розглянувши справу за позовом Науково-виробничого підприємства "Алепс" Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків

до Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення 74450,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму грошових коштів у розмірі 74450,00грн., стягнути з відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 744,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов"язань за догвором позики №738дп від 08.08.2006р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2009р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.10.2009р.

Представник позивача 21.10.2009р. супровідним листом надав документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач 21.10.2009р. надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення індексу інфляції у розмірі 24450,00грн.; при розгляді питання щодо оплати розміру судових витрат застосувати п.3 ч.5 ст. 49 ГПК України. Окрім того, разом з відзивом були надані документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача 21.10.2009р. надав клопотання про відкладення розгляду справи, з метою підготовки документів вказаних ним у клопотанні.

У судовому засіданні призначеному на 21.10.2009р. було оголошено перерву до 04.11.2009р., з метою надання сторонам можливості надати документи в обгрунтування своїх вимог та заперечень по суті спору.

Представник позивача в судовому засіданні призначеному на 04.11.2009р. позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволені. 03.11.2009р. супровідним листом були надані документи для долучення до матеріалів справи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач підтримує наданий ним відзив на позовну заяву.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

08.08.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір позики №738дп, відповідно до якого позивач передав у власність відповідача грошові кошти у розмірі 50000,00грн. Відповідно до п.6 договору, строк позики розпочинається з моменту набрання чинноситі цим договором і становить до 31.12.2006р.

Згідно платіжного доручення №451 від 11.08.2006р., позивач перерахував грошову суму у розмірі 50000,00грн. на розрахунковий рахунок відповідача, що визначений сторонами у п. 10 договору.

Згідно п.7.1. договору, після закінчення строку позики відповідач зобов"язується протягом 20 банківських днів повернути позивачеві 50000,00грн.

Відповідач не виконав умов договору, що підтверджується матеріалами справи, а саме у відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що визнає суму основного боргу, та не заперечується відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума грошових коштів за договором позики у розмірі 50000,00грн. відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 23970 грн.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 24450,00грн. суд відмовляє з наступних підстав.

Станом на момент розгляду справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2009р. у справі №Б-39/195-09 було порушено нове провадження у справі про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що визначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов"язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов"язкових платежів). Це правило діє нежалежно від того, коли настав термін виконання цих зобов"язань: до чи після порушення провадження у справі про банкрутство.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. З урахуванням цього, суд покладає державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 500,00грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 158,48 гривень на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 260093013373 в АКБ "Золоті ворота" м. Харкова, МФО 351931, код 14315629) на користь Наково-виробничого підприємства "Алепс" товариство з обмеженою відповідальністю (61037, м. Харків, пр. Московський, 122, 1-й поверх, к.7, р/р 260057011223101 в ХФ КБ "Експобанк" м. Харкова, МФО 351964, код 24488880) 50000,00грн. заборгованості, державного мита у розмірі 500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 158,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат у ромірі 24450,00грн.

Повний текст рішення підписаний 06.11.2009р.

Суддя

/59/262-09/