Рішення № 6786632, 30.10.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2009 р.Справа № 15/89-1744

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

За позовом Тернопільської обласної профспілкової організації працівників державних установ України вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, 46008

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" вул. Л. Українки, 26, м. Київ 133, 01133 в особі Тернопільської філії ТзОВ "Укрпромбанк" пр. Злуки, 41, м. Тернопіль, 46000

про зобов’язання повернення коштів в сумі 238.117 грн., що складають 211000 грн. –сума вкладу по договору, 16556,23 грн. –відсотків за користування коштами вкладу та стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов’язань в сумі 10561 грн.

за участю представників сторін:

позивача:          Головний спеціаліст з питань правового і соціального захисту Лисьонок Віталій Йосифович, довіреність № 73 від 17.09.09 р.

відповідача:           не з'явився.

Суть справи:

Тернопільська обласна профспілкова організація працівників державних установ України, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль звернулася в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в особі Тернопільської філії ТзОВ "Укрпромбанк", пр. Злуки, 41, м. Тернопіль про зобов’язання повернення коштів в сумі 238.117 грн., що складають 211000 грн. –сума вкладу по договору, 16556,23 грн. –відсотків за користування коштами вкладу та стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов’язань в сумі 10561 грн.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача заявою № 84 від 30.10.2009р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути 211.000 грн. боргу, 16.556,23 грн. відсотків за користування коштами та 10.474,85 грн. пені, причому стягнення провести шляхом перерахування стягнених коштів на розрахунковий рахунок 26008786400821 в Хмельницькій ОВ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018, інд.код 02660195.

Суд, розглянувши заяву, приймає її як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання без поважних причин не з'явився, однак у поданому 28.10.2009р. відзиві на позовну заяву № 4830 проти позовних вимог заперечив повністю, посилаючись на те, що 21 січня 2009 року Правлінням Національного банку України на підставі Закону України "Про банки і банківську діяльність" призначено строком на 1 (один) рік, з 21.01.2009 до 21.01.2010 року, тимчасового адміністратора ТОВ "Укрпромбанк", а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, з 21.01.2009р. по 21.07.2009р., який постановою КМУ № 447 від 05.08.2009р. продовжено до 21.01.2010р.. Просить суд врахувати, що протягом дії мораторію: забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вважає позовні вимоги безпідставними, просить в позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні та фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач - Тернопільська обласна профспілкова організація працівників державних установ України, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, зареєстрована Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається із матеріалів справи, між Тернопільською обласною профспілковою організацією працівників державних установ України, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль (Вкладник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" вул. Л. Українки, 26, м. Київ 133, в особі Тернопільської філії ТзОВ "Укрпромбанк" пр. Злуки, 41, м. Тернопіль (Банк) 24.05.2007 року договір банківського вкладу в національній валюті № 08/Ю-07 (строковий), відповідно до якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2615202300237 (рахунок) в Тернопільській філії ТОВ "Укрпромбанк". Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти Вкладника в сумі 211.000 грн.. (п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору банк зобов’язався повернути суму вкладу 30.05.2008р.. За користування коштами Банк сплачує Вкладнику проценти з розрахунку 16 % процентів річних (п. 1.4. договору).

30.05.2008р. між сторонами укладено додатковий договір № 1 до договору банківського вкладу в національній валюті (строковий) № 08/Ю-07 від 24.05.2007р., відповідно до умов якого п. 1.3. договору Банк зобов'язався повернути суму вкладу 30.06.2009р.

У відповідності до п. 3.1.2 договору Банк зобов’язаний повернути вкладнику вклад та виплатити проценти згідно умов договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються банком в безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами, вказаними в розділі 7 договору. В розділі 7 договору визначено розрахунковий рахунок позивача у банківській установі ТОФ АКБ "Укрсоцбанк".

Отже умовами укладеного між сторонами договору банківського вкладу визначено строки та порядок повернення коштів після закінчення дії договору.

Згідно ст. 340 Господарського кодексу України депозити розміщені на рахунках банку на договірних засадах на певний строк зберігання і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.

Постановою правління Національного банку України 19/БТ від 20.01.2009р. в ТОВ "Укрпромбанк" введено тимчасову адміністрацію строком на один рік та мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, а саме з 21.01.2009р. по 21.07.2009р..

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом. В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 341 Господарського кодексу України унормовано, що розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (стаття 1066 Цивільного кодексу України). Отже за усіх обставин позивач є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності в силу стаття 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України, є непорушним. Частинами 1 статті 1068 Цивільного кодексу України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Стаття 1074 Цивільного кодексу України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом стало невиконання відповідачем умов договору та порушення наведених правових норм, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами в силу укладення між ними депозитного договору, та встановлюють заборону на обмеження права позивача розпоряджатися своїми грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців (в редакції закону до 05.08.2009р.) та не більше ніж трьох місяців (у редакції закону станом з 05.08.2009р.). Стаття 1 названого Закону (в редакції, що діяла станом на 30.06.09р. –строк повернення вкладу за договором) визначає, що мораторієм є зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Згідно з частиною 4 статті 85 мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Матеріалами справи доведено, що строк виконання зобов’язань банком по поверненню коштів за договором банківського вкладу встановлений додатком до договору, –30.06.2009р., тобто зобов'язання банку щодо перерахування депозитних коштів на розрахунковий рахунок позивача виникло після призначення тимчасової адміністрації (20.01.2009р.) та під час її дії та дії мораторію (з 21.01.2009 по 21.07.2009р.). А тому, враховуючи, що вказане зобов'язання банку є поточною банківською операцією, слід вважати, що дія мораторію на таке зобов'язання не поширюється.

Відповідно до п. 2 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність " протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня та інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, суму депозиту та нарахованих відсотків позивачу не повернув і станом на день розгляду спору ним не повернуто позивачу 211.000 грн. заборгованості по депозиту та 16.556,23 грн. відсотків за користування коштами вкладу.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

В разі порушення Банком умов та строків платежів, передбачених п. 1.3., 2.4. та 3.1.2. цього договору, Банк сплачує Вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми не перерахованих своєчасно процентів та/або вкладу за кожний день прострочення платежу (п. 4.1. договору).

У зв’язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період 22.07.2009р. по 18.10.2009р. відповідачу нарахована пеня в сумі 10.474,85 грн. із врахуванням вимог Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач, станом на день розгляду спору не надав суду доказів погашення заявленої до стягнення суми вкладу, відсотків за користування вкладом та пені, суд вважає, що позовні вимоги Тернопільської обласної профспілкової організації працівників державних установ України вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в особі Тернопільської філії ТзОВ "Укрпромбанк", пр. Злуки, 41, м. Тернопіль, 211.000 грн. боргу, 16.556,23 грн. відсотків за користування коштами та 10.474,85 грн. пені, такими, що підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Доводи відповідача про те, що постановою Кабінету Міністрів України продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів до 21.01.2010р. судом до уваги не приймаються, оскільки:

-          відповідачем Постанови КМ України суду не надано, водночас з оголошення, опублікованого в "Урядовий кур'єр" № 144 від 11.08.2009р., вбачається, що Правлінням НБУ продовжено мораторії в ТОВ "Український промисловий банк" з 05.08.2009р до 21.01.2010р., проте ст.. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції з 05.08.2009р.), що є нормативно правовим актом вищої юридичної сили, встановлено обмеження щодо строків дії мораторію –не більше 3 місяців;

-          разом з тим обов’язок щодо повернення коштів за договором банківського вкладу виник у відповідача 30.06.2009р., тобто під час дії мораторію, введеного з 21.01.2009 по 21.07.2009р., що дозволяв здійснювати виконання поточних зобов’язань.

Державне мито та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 43, 49, п. 4 ст. 80, 82-84 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" вул. Л. Українки, 26, м. Київ 133, в особі Тернопільської філії ТзОВ "Укрпромбанк" пр. Злуки, 41, м. Тернопіль, код 19357325 на користь Тернопільської обласної профспілкової організації працівників державних установ України вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, код 0266195 –211.000 грн. боргу, 16.556,23 грн. відсотків за користування коштами та 10.474,85 грн. пені, які перерахував на розрахунковий рахунок 26008786400821 в Хмельницькій ОВ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018, інд.код 02660195 та 2.382 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 11.11.2009р. через місцевий господарський суд.

          Суддя