Рішення № 6786576, 19.11.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.09           Справа № 9/290-09. За позовом: Державного підприємства «Виробниче об’єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», м. Дніпропетровськ До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Центроліт», м. Суми

Про стягнення 22 527 грн. 21 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача – Кравченко О.О.

Від відповідача – не з’явився.

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 22527 грн. 21 коп., що складає: основний борг у розмірі 16049 грн. 88 коп., пеню за прострочення зобов’язання з поставки продукції – 2911 грн. 60 коп., штраф у розмірі 7 % від суми недопоставленої продукції у розмірі 1123 грн. 49 коп., 3 % річних у розмірі 370 грн. 82 коп., величину інфляції у розмірі 2071 грн. 42 коп., а також 225 грн. 27 коп. державного мита, а також 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з’явився.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

09.01.2008 року між позивачем – Державним підприємством «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» та відповідачем Відкритим акціонерним товариством "Центролит", був укладений Договір № 1026/502 про виконання послуг по доробці КПП 40-1701012Б/40-1701012Г

Відповідно до п.1.1. Договору № 1026/502 від 09.01.08р.: «Виконавець зобов'язується виконати Замовнику послуги по доробці КПП 40-1701012Б/40-1701012Г у відповідності з умовами Договору, а Замовник зобов'язується прийняти послуги та сплатити їх відповідно до специфікації».

Відповідно до п.2.3. Договору № 1026/502 від 09.01.08р.: «Послуги по Договору оплачуються на підставі виставленого рахунку Виконавця по факту виконаних робіт та прийнятих послуг».

Відповідно до Договору між сторонам були підписані акти здавання-приймання робіт виконаних за замовленням:

•          Акт №2 від 14.06.08р на суму 5 405,40 грн.;

•          Акт №3 від 21.07.08р на суму 5 405,40 грн.;

•          Акт №4 від 17.10.08р на суму 5 239,08 грн.

ДП "ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова" виставило Відповідачу рахунки-фактури:

•          Рахунок № 818131 від 27.06.08р. на суму 5 405,40 грн.;

•          Рахунок № 818161 від 18.08.08р. на суму 5 405,40 грн.;

•          Рахунок № 818244 від 30.12.08р. на суму 5 239,08 грн.

Відповідно до п.3.2. Договору № 1026/502 від 09.01.08р.: «Замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі перераховувати на розрахунковий рахунок Виконавця кошти, обумовлені п 1.1. Договору».

Частиною 1 ст.573 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов’язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови договору, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 16 049,88грн.

Для урегулювання питань по заборгованості, Відповідачу у встановленому порядку Позивачем були пред'явлені претензії за № 157/п-109 від 24.12.08 р. та №157/п-61 від 24.03.09р. з проханням виконати свої обов'язки по Договору № 1026/502 від 09.01.08р. Однак, на даний час Відповідач вартість наданих послуг так і не сплатив.

Відповідач не надав доказів справи суми основного боргу у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення 16049 грн. 88 коп. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем було заявлено до стягнення пеню за прострочення зобов’язання з поставки продукції – 2911 грн. 60 коп., штраф у розмірі 7 % від суми недопоставленої продукції у розмірі 1123 грн. 49 коп., 3 % річних у розмірі 370 грн. 82 коп., величину інфляції у розмірі 2071 грн. 42 коп.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних складає 370 грн. 82 коп., інфляційних нарахувань – 2 071 грн. 42 коп.

З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача 3 % річних та величини інфляції.

При обґрунтуванні позовних щодо стягнення пені та штрафу позивач посилається на п. 2 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Так, згідно п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається, з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем виникла у зв’язку з несплатою коштів за надані послуги.

Таки чином, у даному випадку необхідно застосовувати норми п. 6 даної статті, згідно якого штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договором, який був укладений між сторонами не встановлено розмір пені, у зв’язку з чим вимоги про стягнення пені та штрафу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Центроліт» (40020, м. Суми, вул. Брянська, 1, код 00217875) на користь Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код 14308368) 16 049 грн. 88 коп. основного боргу, 370 грн. 82 коп. – 3 %річних, 2 071 грн. 42 коп. – інфляційних нарахувань, 184 грн. 92 коп. – державного мита та 256 грн. 52 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову – ВІДМОВИТИ.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик

Повний текс рішення підписано 20.11.2009 року.

Суддя                                                                       Лущик Марія Сергіївна