Рішення № 6786566, 19.11.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.09           Справа № 3/232-09. за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Слобожанщина”, м. Суми

про стягнення 1204 грн. 18 коп.

СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Смук Р.В., довіреність №57 від 30.12.2008р.

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 1204 грн. 18 коп. за період з 11.03.2009р. по 27.07.2009р., відповідно до п. 3.5 договору оренди державного майна №1036 від 29.12.2006р.

Відповідач відзив на позов не подав, в дане судове засідання не з'явився.

Ухвала про відкладення розгляду справи № 3/232-09 від 19.10.2009р., що направлялась судом на адресу яка зазначена позивачем в позовній заяві, була повернута поштою з відміткою “за зазначеною адресою не знаходиться”.

Тому, суд ухвалою зобов‘язував позивача подати довідку державного реєстратора про місце знаходження відповідача станом на момент розгляду справи в суді.

В судове засідання 05.11.2009р. представник позивача подав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, в якому станом на 20.10.2009р. зазначена адреса відповідача, а саме: 40009, м. Суми, вул. Калініна, буд. 57/2. Тому, суд направляв відповідачу ухвалу про відкладення розгляду справи на зазначену адресу.

Ухвала про відкладення з вказаної адреси відповідача також була повернута до суду з відміткою відділення зв‘язку «за зазначеною адресою не значиться».

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.

Таким чином, враховуючи викладене, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з договором оренди державного майна №1036 від 29.12.2006р., позивач передав відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 279,8 кв.м., за адресою: м.Суми, вул. Кузнечна, 2, що перебуває на балансі Головного управління зв‘язків з громадкістю Сумської обласної державної адміністрації.

Відповідач вступив у строкове платне користування майном згідно акту приймання-передачі від 29.12.2006р.

Пунктом 3.3. договору № 1036 від 29.12.2006р. передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 5.2 вищезазначеного договору, відповідач зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Представник позивача пояснив, що вказаний договір оренди було припинено 23.02.2009р. згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідач термін розрахунку по орендній платі порушив, тому позивачем йому було нараховано пеню за період з 11.03.2009р. по 27.07.2009р. в розмірі 1204 грн. 18 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов‘язань у суб’єктів господарювання визначаються приписами ст.ст. 534, 549-552 ЦК України, ст. 225-234 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ГК України господарське зобов‘язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. Також ст. 599 ЦК України встановлює, що зобов‘язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тому, пеня, встановлена договором, підлягає сплаті за весь період часу протягом якого не виконано грошове зобов‘язання з урахуванням строку позовної давності.

Правове регулювання позовної давності, у тому числі у сфері господарської діяльності, здійснюється нормами ГК України. Так, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов‘язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1204 грн. 18 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Слобожанщина” (40009, м. Суми, вул. Калініна, буд. 57/2, код 33526035) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (40024, м. Суми, вул. Харківська, 30/1, код 21124686) 1204 грн. 18 коп. пені.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Слобожанщина” (40009, м. Суми, вул. Калініна, буд. 57/2, код 33526035) в доход державного бюджету України (р/р 31112095700002 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 22090200, символ 095) 102 грн. 00 коп. державного мита.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Слобожанщина” (40009, м. Суми, вул. Калініна, буд. 57/2, код 33526035) в доход державного бюджету (р/р 31215259700002 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код 23636315, одержувач - Держбюджет м. Суми) 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     О.Ю. Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 20.11.2009 р.

Суддя