Ухвала суду № 67858973, 17.07.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/15079/17

Провадження № 2/127/4594/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2017 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гриневич В.С., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, третя особа відділ державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту з майна, яке перебуває в іпотеці АТ «ОСОБА_1 Аваль» та заборони його відчуження, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа відділ державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції, в якій просило зобовязати відділ ДВС Козятинського міськрайонного управління юстиції зняти арешт і заборону на відчуження квартири за виконавчим провадженням №46548536 від 25.02.2015р., яка розташована за адресою: м. Вінниця, вулиця 600 річчя, будинок №32А, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.07.2017р. відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі, в частині позовних вимог до ТОВ ПАТ «КБ «Надра».

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Однак, в порушення вищевказаних вимог, позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідачем у цивільному процесі є особа до якої спрямовані позовні вимоги і яка має вчинити певні дії щодо позивача.

Однак, звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач просить зобовязати відділ ДВС Козятинського міськрайонного управління юстиції зняти арешт і заборону на відчуження квартири за виконавчим провадженням №46548536 від 25.02.2015р., яка розташована за адресою: м. Вінниця, вулиця 600 річчя, будинок №32А, що належить на праві власності ОСОБА_2.

При цьому, позивачем відділ ДВС Козятинського міськрайонного управління визначений у позовній заяві як третя особа, а не відповідач, тоді як чинним ЦПК не передбачено можливості предявлення позовних вимог до третіх осіб.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 4 постанови Пленуму №4 від 03.06.2016р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» розяснив судам, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Статтею 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Виходячи з наведеного вище, позовна заява Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, третя особа відділ державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту з майна, яке перебуває в іпотеці АТ «ОСОБА_1 Аваль» та заборони його відчуження, підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, третя особа відділ державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту з майна, яке перебуває в іпотеці АТ «ОСОБА_1 Аваль» та заборони його відчуження, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати 5 (пяти) днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: