Рішення № 6785840, 28.10.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" жовтня 2009 р. Справа № 11/103

За позовом Державного комітету України з державного

матеріального резерву м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод

тракторних агрегатів»м.Рівне-21

про повернення матеріальних цінностей до державного резерву

та стягнення 167 477 грн. 52 коп. штрафних санкцій

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-           Рахильчук О.В., юрисконсульт (довір.№2/7841 від 04.12.2007р.);

від відповідача- не з’явився.

Представник Позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Відводу судді з підстав статті 20 ГПК України. не заявлено.

Суть спору: Позивач-Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до суду з позовом про зобов’язання Відповідача-Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрега-тів»повернути самовільно використані: сталь сортову конструкційну 3,55 тон, сплави та суміші тверді 30,6 кг, труби безшовні вуглецеві 344 м, сталь сортову нержавіючу 427 кг, підшипники кочення кулькові 8 шт., електроди зварюваль-ні 3 кг, прокат латунний 1,110 тон, інструмент металорізальний спеціальний 1 638 шт., інструмент вимірювальний спе-ціальний 25 шт. на загальну суму 139 195 грн. 98 коп., стягнути штраф в розмірі 100% вартості самовільно використа-них матеріальних ресурсів, що складає 139 195 грн. 98 коп. та 28 281 грн. 54 коп пені, а всього 167 477 грн. 52 коп.(арк. справи 2-8).

Відповідач-ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»позову не визнав, зазначивши, що Позивачем не надано жодного документу, яким стверджено закладання до державного матеріального резерву товарно-матеріальних цінностей, при цьому зі змісту позовної заяви вбачає, що матеріальні ціності закладались до 2004 року, тобто до момен-ту вступу в силу Цивільного кодексу України і коли відносини сторін регламентувались нормами глави 66 ЦК УРСР –“Договір схову”. Проте, договору схову у письмовій формі сторони не укладали.

Відповідач вважає безпідставним посилання Позивача на рішення господарського суду м.Києва від 27.02.2008 року по справі №45/92-11/545 через відсутність укладеного договору, при цьому, не заперечив самовільного викорис-тання зазначених вище товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 139 195 грн. 98 коп.

Відповідач зауважує на необхідності застосування строків позовної давності, покликаючись на стст.71, 75, 80 ЦК УРСР і за пропуском строку позовної давності просить у задоволенні позову відмовити.(арк.справи 65-66).

Провадження у справі було зупинено з 02.12.2008р. по 22.09.2009р. в зв’зку з оскарженням Відповідачем у всіх інстанціях ухвали господарського суду від 20.11.2008р., якою повернуто без розгляду його зустрічну позовну заяву вх. №2039 від 20.11.2008р. Ухвалу від 20.11.2008р. залишено без змін.(т.1.арк.справи 88-89, 119-122, 134-139, 146).

Вбачається, що спір може бути вирішено на підставі наявних у справі документів без участі Відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ,

що Державний комітет України з державного матеріального резерву є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до Закону України “Про державний матеріальний резерв” від 24.01.1997р. №51/97-ВР та постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного мате-ріального резерву” від 08.06.2006р. №810, –основним завданням Держкомрезерву України є управління держав-ним резервом.

На відповідальному зберіганні ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»знаходяться матеріальні цінності державного резерву, які є державною власністю.

Представниками Центрального КРВ КРУ Держкомрезерву України проведена планова перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», на підставі чого складено акт від 13.10.2004 р.(т.1, арк.справи 10-16).

В результаті перевірки встановлено самовільно відчуженні матеріальні цінності, а саме: сталь сортова конст-рукційна –3,55 тонн на загальну суму 11 952,85 грн., сплави та суміші тверді - 30,6 кг на загальну суму 3 335,40 грн., труби безшовні вуглецеві - 0,344 тис.м. на суму 1 465,44 грн., а всього на суму 16 753,69 грн.(т.1, арк.справи 12-13).

Вартість матеріальних цінностей, стосовно яких було встановлено факт незабезпечення Відповідачем збере-ження, встановлена, виходячи з цін, що діяли на момент проведення перевірки, тобто станом на 13.10.2004р.

Господарським судом міста Києва розглянуто справу №45/92-11/545 за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву до ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»про зобов’язання повернути матеріальні цінності мобілізаційного резерву та стягнення штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2008р. зі справи №45/92-11/545 встановлено, що згідно із номенклатурою накопичення на зберіганні у ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні Державного комітету України з державного матеріального резерву, отже відповідно до ст.154 ЦК УРСР між позивачем та відпові-дачем існують договірні зобов’язання зі зберігання (схову), які після набрання чинності з 01.01.2004р. Цивільним кодек-сом України регулюються його главою 66 “Зберігання”, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про державний матеріальний резерв”.(т.1, арк.справи 16-24).

Крім того, КРД Держкомрезерву України за період з 13.10.2004р. по 07.03.2008р. була проведена перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що зна-ходяться на відповідальному зберіганні ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», за наслідками якої було скла-дено акт від 07.03.2008р.(т.1, арк.справи 25-38).

З акту вбачається незабезпечення Відповідачем збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а саме: сталь сортова нержавіюча - 0,427 тонн на суму 17 466,44 грн., підшипники кочення кулькові - 8 шт. на суму 17,92 грн., електроди зварювальні - 0,003 тонн на суму 21,90 грн., прокат латунний - 1 110,00 тонн на суму 58 857,75 грн., інструмент металорізальний спеціальний - 1 638,00 шт. на загальну суму 45 143,28 грн. та інструмент вимірювальний спеціальний - 25 шт. на суму 935,00 грн., а всього –на суму 122 442,29 грн.(т.1, арк.справи 29-30).

Вартість матеріальних цінностей, стосовно яких було встановлено факт незабезпечення Відповідачем збере-ження, встановлена, виходячи з цін, що діяли на момент проведення перевірки, тобто станом на 07.03.2008р.

На підставі ст.14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” за невиконання зобов’язань зі схову та порушення операцій з матеріальними цінностями державного резерву на загальну суму 139 195 грн. 98 коп. Позивач на-рахував штраф в розмірі 100 % від вартості матеріальних цінностей щодо яких виявлено самовільне використання, сума якого складає також 139 195 грн. 98 коп.

Крім того, покликаючись на п.10 ст.14 вищевказаного Закону, –Позивач нарахував пеню від суми відсутнього обсягу матеріальних цінностей за період з 13.10.2004р. по 30.09.2008р., сума якої складає 28 281 грн. 54 коп.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.12.2003р. порушено провадження у спра-ві №9/83 про банкрутство ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», оголошено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядника майна і на даний час провадження у даній справі триває.(т.2, арк.справи 12-18).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Cтаттею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є дого-вори та інші правочини. Цивільні права і обов’язки виникають також безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно із п.10 ст.14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”,– у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідаль-ному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100% вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Постановою Верховної Ради України від 20.02.1996р. №57/96 “Про механізм застосування міри відповідаль-ності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчу-ження (використання, реалізацію)”- Держкомрезерву України та його територіальним органам надано право самостійно здійснювати перевірку стану зберігання матеріальних ресурсів державного резерву в юридичних осіб, на зберіганні яких вони знаходяться.

Згідно із ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї спра-ви, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, встановлений рішенням госпо-дарського суду м.Києва від 27.02.2008р. зі справи №45/92-11/545,–свідчить про неналежне виконання Відповідачем своїх зобов’язань, передбачених Законом України “Про державний матеріальний резерв” Порядку формування, розмі-щення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1129 від 08.10.1997р. та інших нормативних актів, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву. За неналежне виконання зобов’язань ст.550 ЦК України, ст.30 ГК України передбачає відповідальність у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені).

Оскільки відповідно до ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, то відповідно до ст.14 Закону України ”Про державний матеріальний резерв”– Відповідач несе майнову відповідальність за операції з матеріальними цінностя-ми державного резерву, передбачену пп. 10, 12 даної статті.

Листом Міністерства економіки України № 53-19/108 від 28.01.2000р. визначено, що ціни на матеріальні цін-ності визначаються Держкомрезервом України, виходячи з оптових цін, що діють на час відпуску, кон’юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції. Також даним листом Держкомрезерву України при визначенні цін на матеріальні цінності державного резерву було запропоновано використовувати поряд з біржовою інформацією цінову інформацію з позабіржового ринку.

Відповідно до п.21 “Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1129 від 08.10.1997р., ціни на матері-альні цінності, що закладаються та відпускаються з державного резерву, визначаються Держкомрезервом виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон’юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції, а в разі проведення конкурсу - за цінами конкурсу на кожну партію конкретної продукції. А відповідно до п.10 ст.14 Зако-ну України “Про державний матеріальний резерв” у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей держав-ного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебува-ють ці цінності, стягується штраф у розмірі 100% вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсут-ності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Отже, ціни на матеріальні цінності державного резерву правомірно встановлюються Держкомрезервом Украї-ни самостійно, виходячи з цін, що діють на ринку матеріальних цінностей. В даному випадку, ціни встановлюються на момент виявлення порушення, тобто станом на 13.10.2004р. та 07.03.2008р.

Крім того, враховуючи, що в провадженні господарського суду Рівненської області з 12.12.2003р. перебуває справа №9/83 про банкрутство ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», господарський суд зауважує, що відпо-відно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,– морато-рій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинен-ня заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Наведена стаття закону передбачає, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється на вимо-ги конкурсних кредиторів, тобто вимоги які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і не поши-рюється на вимоги кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто на вимоги поточних кредиторів.

Таким чином, вимоги стосовно повернення майна державного резерву та стягнення штрафних санкцій у Дер-жавного комітету України з державного матеріального резерву до ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»ви-никли з 13.10.2004р. та 07.03.2008р., тобто після порушення справи про банкрутство.

Як зазначено в пункті 5.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. №04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у вирішенні питання про те, на які вимоги кредиторів поширюється мораторій, слід виходи-ти з такого: мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв’язку з відмовою боржника від виконання зобов’язань, у порядку, передбаче-ному частиною 10 статті 17 Закону 2343-ХІІ (частини 6 та 24 статті 1, частина 5 статті 12 Закону).

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди (частини 6 та 24 статті 1, частина 6 статті 12 Закону 2343-ХІІ).

Такої ж думки, притримується і Вищий господарський суд України, зокрема, у справі №15/8 (постанова від 07.09.2005р.), у справі 19/40 (постанова від 02.10.2006р.), у справі № 45/88-31/416т-15/437 (постанова від 15.04.2008р.) та Львівський апеляційний господарський суд у справі 19/84 (постанова від 09.06.2009р.).

Разом з тим, враховуючи заяву Відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає, що згід-но із п.6 ст.268 Цивільного кодексу України,– на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управ-ління державним резервом, стосовно виконання зобов’язань, що випливають із Закону України “Про державний мате-ріальний резерв” –позовна давність не поширюється. Як зазначалось вище, таким центральним органом виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву” від 08.06.2006р. №810 і є Позивач у данній справі.

Вимоги Позивача стверджується актами перевірки від 13.10.2004р. та 07.03.2008р., рішенням від 27.02.2008р. по справі №45/92-11/545, висновками перевіряючих осіб, письмовими поясненнями Відповідача і підлягають задово-ленню на підставі стст. 173, 174, 193, 230, 231 Господарського кодексу України стст. 509, 526, 549, 937 Цивільного кодексу України та, стст. 14, 16 Закону України “Про державний матеріальний резерв” .

Вбачається, що неповерненням самовільно використаних матеріальних цінностей на суму 139 195 грн. 98 коп. Відповідач завдав Позивачу майнових збитків.

Доказів повернення майна державного резерву або сплати боргу Відповідач суду не надав.

Позов обгрунтований і підлягає задоволенню в сумі 167 467 грн. 52 коп. боргу, крім того, Відповідач зобов’-язаний повернути Позивачу майно державного резерву.

На Відповідача покладаються державне мито та витрати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 35, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Відкритому акціонерному товариству «Рівненський завод тракторних агрегатів», яке знахо-диться в м.Рівне-21 (код ЄДР 00235884) передати Державному комітету України з державного матері-ального резерву, який знаходиться у м.Київ, вул.Пушкінська,28 (код ЄДР 00034016) наступні матері-альні цінності на загальну суму 139 195 грн. 98 коп.:

№Назва ТМЦОдиниця, виміруКількість

1.Сталь сортова конструкційнатонн3,55

2.Сплави та суміші твердікг30,6

3.Труби безшовні вуглецевім344

4.Сталь сортова нержавіючакг427

5.Підшипники кочення кульковішт8,00

6.Електроди зварювальнікг3

7.Прокат латуннийтонн1,110

8.Інструмент металорізальний спеціальнийшт1 638,00

9.Інструмент вимірювальний спеціальнийшт25,00

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів», яке знаходиться в м.Рівне-21 (код ЄДР 00235884) в доход державного бюджету України 167 467грн. 52 коп. на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву №31117106700011, код ЄДРПОУ 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, код КЕКД 21081100.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів», яке знаходиться в м.Рівне-21 (код ЄДР 00235884) в доход державного бюджету України 1 674грн. 67 коп. державного мита.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів», яке знаходиться в м.Рівне-21 (код ЄДР 00235884) в доход державного бюджету України 236грн. 00коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Грязнов

Рішення підписане суддею "09" листопада 2009 р..