Ухвала суду № 67857977, 17.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКравець В.А., Мазурик О.Ф.при секретаріГоін В.С.за участю: позивача ОСОБА_5,

представника позивача ОСОБА_6,

представника відповідача НатхиМ.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості» Натхи Марії Сергіївни на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2017 року

у справі за заявою ОСОБА_5 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2017 року забезпечено позов у справі, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1. /а.с. 151/

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник ПАТ «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості» Натха М.С. подала апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що підприємство погашає заборгованість по заробітній платі більш ніж тридцяти особам за рахунок продажу нерухомого майна. Крім того, вказувала на те, що у задоволенні позову ОСОБА_5 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено, встановлено законність звільнення останнього. Також ПАТ «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості» було встановлено, що за період роботи ОСОБА_5 було завдано матеріального збитку підприємству, відносно нього розпочато кримінальне провадження та подано відповідний цивільний позов. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила ухвалу суду скасувати.

№ справи 761/44720/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/5735 /2017Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко І.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з відмовою у задоволенні заяви про забезпечення позову, на підставі наступного.

Забезпечуючи позов у справі про стягнення заборгованості по заробітній платі та накладаючи арешт на майно товариства, суд першої інстанції керувався вимогами ч. 3 ст. 151 ЦПК України про те, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ч. 3 ст. 152 ЦПК України про те, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, судом першої інстанції не враховано роз'яснення, викладені у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Так, судом першої інстанції не враховано, що 07.03.2017 р. Шевченківським районним судом м. Києва у задоволенні позову ОСОБА_5 до ПАТ «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 28 571, 43 грн. відмовлено. Вказане рішення залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.06.2017 р. /справа №759/16734/15-ц/

Крім того, є рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24.07.2017 р. /справа 760/14696/16-ц/ та рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2017 р. /справа 761/44720/16-ц/, між тими ж сторонами про стягнення коштів.

Також на даний час між сторонами існує спір щодо завдання ОСОБА_5 матеріальних збитків підприємству.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції не навів жодних доводів про те, що наявний зв'язок між заходом до забезпечення позову (накладенням арешту на квартиру, що належить товариству), та предметом позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, з урахуванням наявних інших справ щодо сторін спору, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про забезпечення позову з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, та те, що вбачається підтвердженою ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті заходів забезпечення позову.

Так, позовні вимоги стосуються стягнення заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України про те, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Накладаючи арешт на квартиру, що належить підприємству, судом першої інстанції не досліджувалось питання щодо наявності грошових коштів на рахунках підприємства, оскільки лише у разі їх відсутності саме накладення арешту на майно було б співмірним заходом забезпечення позову у відповідності до ч. 3 ст. 152 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Враховуючи викладене, колегія суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, а у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості» Натхи Марії Сергіївни на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2017 року - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2017 року -скасувати, та постановити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: