Рішення № 6785357, 11.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2009 р.Справа № 15/148-09-5034 Господарський суд Одеської області у складі: судді Петрова В.С.

При секретарі Ільєвій Л.М.

За участю представників:

від позивача – Остапов В.В.;

від відповідача - Ходоровська Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” про стягнення заборгованості в сумі 153519,10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” заборгованості за договором № 49-39-05/164-0 в розмірі 110144,08 грн., посилаючись на наступне.

На підставі договору № 49-39-05/164-0 позивач та відповідач дійшли згоди щодо взаємовідносин та розмежування господарської компетенції при використанні майна комплексу бази відпочинку "Радужний", що знаходиться на балансі порту.

Згідно п. 2.2.4 відповідач зобов'язався відшкодовувати порту загальноексплуатаційні витрати.

Відповідно до п. 3.3 договору порт направляє відповідачу калькуляцію загальноексплуатаційних витрат, яку відповідач затверджує. Підписана калькуляція є підставою для виставлення рахунків.

Так, позивач вказує, що згідно калькуляції, затвердженої сторонами, сума відшкодування загальноексплуатаційних витрат в 2009 році складає 22 734,00 грн. в місяць без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 2.2.6 договору відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати порту за водопостачання та електропостачання. Відповідно до узгодженого сторонами розрахунку сума, яку має сплачувати відповідач за постачання води та електроенергії в 2009 році, складає 13 756,73 грн. в місяць.

Згідно п. 3.2 договору відповідач відшкодовує витрати порту по оплаті земельного податку, якій відповідно до узгодженого розрахунку, складає 1947,91 грн. без урахування ПДВ.

Як вказує позивач, для відшкодування загальноексплуатаційних витрат, водопостачання та електропостачання, а також витрат по оплаті земельного податку, портом були виставлені відповідачу рахунки на суму 110 144,08 грн. Однак, відповідачем зазначені рахунки без поважних причин не сплачені, що свідчить, на думку позивача, про ухилення відповідача від сплати заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.10.2009 р. порушено провадження у справі № 15/148-09-5034 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суду стягнути з відповідача заборгованість за договором № 49-39-05/164-0, яка становить 153519,10 грн. з урахуванням виставлених рахунків у вересні 2009 року, що не були також сплачені відповідачем.

Відповідач відзив на позов не надав, проте у судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечував та визнав факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі обставини справи, господарський суд зазначає наступне.

01 лютого 2005 року між Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” був укладений договір № 49-39-05/164-0, предметом якого сторони визначили взаємовідносини сторін та розмежування їх господарської компетенції при використанні майна комплексу бази відпочинку "Радужний", розташованої за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, Старе Бугове.

Згідно п. 2.1 вказаного договору позивач зобов’язався, зокрема, забезпечувати:

-          безперебійне електро- та водопостачання бази відпочинку та справний стан вказаних систем, своїми силами усувати виникаючі несправності;

-          прибирання, освітлення та охорону території бази відпочинку;

-          належний санітарний стан території бази відпочинку, робочий стан туалетів, душових та інших об’єктів загального користування та ін.

В свою чергу відповідач згідно п. 2.2 вказаного договору зобов’язався, зокрема:

- відшкодовувати позивачу витрати по сплаті земельного податку в частині площі, що зайнята об’єктами, які знаходяться у користуванні відповідача (п. 2.2.3 договору);

- відшкодовувати порту частину загальноексплуатаційних витрат на утримання бази відпочинку "Радужний" (прибирання території, освітлення території, вивезення сміття, охорону території, обслуговуванню душових, туалетів, кінозалу, дитячих майданчиків і т.п.) пропорційно відношенню площі, що зайнята об’єктами, які знаходяться у користуванні відповідача, до загальної площі бази відпочинку (п. 2.2.4 договору);

- сплачувати позивачу вартість спожитої електроенергії і води по фактичним витратам згідно показників контрольних приборах, встановлених на об’єктах, що знаходяться у користуванні відповідача (п. 2.2.6 договору).

При цьому п. 3.2 вказаного договору передбачено, що відповідач щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, відшкодовує позивачу частину податку на землю у відповідності з п. 2.2.3 договору.

Також п. 3.3 вказаного договору передбачено, що відповідач щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відшкодовує позивачу частину загальноексплуатаційних витрат згідно п. 2.2.4 договору. З метою визначення частини відповідача у загальноексплуатаційних витрат позивач не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає відповідачу для узгодження та затвердження калькуляцію витрат на утримання бази відпочинку за розрахунковий місяць з розшифровкою по статтям витрат і додатком копій необхідних документів, підтверджуючих понесені витрати. Відповідач зобов’язується впродовж 5 робочих днів розглянути надану позивачем калькуляцію та за відсутність заперечень затвердити її. Затверджена і узгоджена калькуляція є підставою для виставлення позивачем відповідачу рахунка на оплату частини загальноексплуатаційних витрат, розрахованої згідно відповідної формули.

Оплата спожитої електроенергії і води у відповідності з п. 2.2.6 договору здійснюється на підставі рахунків, виставлених у відповідності з показаннями контрольних приборів, що знімаються кожен місяць, про що складається акт, який є підставою для виставлення рахунку (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6 договору рахунки порту, виставлені з дотриманням умов договору, підлягають оплаті впродовж 10-ти банківських днів з дати отримання рахунку представником товариства.

Ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами була затверджена калькуляція загальноексплуатаційних витрат по утриманню структурного підрозділу „Радужний” у 2009 році (а.с. 23), згідно якої сума загальноексплуатаційних витрат, що підлягає сплаті позивачу відповідачем складає 22734,00 грн. в місяць без урахування ПДВ.

Також сторонами затверджено розрахунок земельного податку, що відшкодовується порту у 2009 році (а.с. 14), згідно якого частина земельного податку, яка підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу, складає 1947,91 грн. в місяць без урахування ПДВ.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторони досягли згоди і щодо вартості спожитої електроенергії та послуг з водопостачання і водовідведення, про що свідчить підписаний представниками сторін розрахунок вартості спожитих комунальних послуг структурним підрозділом „Радужний” у 2009 році (а.с. 12). Так, згідно вказаного розрахунку сума, яку має сплачувати відповідач за постачання води та електроенергії в 2009 році, складає 13756,73 грн. в місяць з урахуванням ПДВ.

Разом з тим, як встановлено судом, позивачем були виставлені відповідачу рахунки для оплати відповідної частини загальноексплуатаційних витрат, земельного податку та послуг з водопостачання і електропостачання на загальну суму 155068,37 грн., у т.ч.:

-          рахунок № 7679 від 30.06.2009 р. на суму 27280,80 грн. для оплати загальноексплуатаційних витрат за червень 2009 року ;

-          рахунок № 9738 від 31.07.2009 р. на суму 27280,80 грн. для оплати загальноексплуатаційних витрат за липень 2009 року;

-          рахунок № 9740 від 31.07.2009 р. на суму 13756,73 грн. для оплати комунальних послуг за липень 2009 року;

-          рахунок № 14063 від 31.08.2009 р. на суму 27280,80 грн. для оплати загальноексплуатаційних витрат за серпень 2009 року;

-          рахунок № 14064 від 31.08.2009 р. на суму 2337,49 грн. для оплати частини земельного податку за серпень 2009 року;

-          рахунок № 14065 від 31.08.2009 р. на суму 13756,73 грн. для оплати комунальних послуг за серпень 2009 року;

-          рахунок № 14068 від 30.09.2009 р. на суму 27280,80 грн. для оплати загальноексплуатаційних витрат за вересень 2009 року;

-          рахунок № 14069 від 30.09.2009 р. на суму 2337,49 грн. для оплати частини земельного податку за вересень 2009 року;

-          рахунок № 14070 від 30.09.2009 р. на суму 13756,73 грн. для оплати комунальних послуг за серпень 2009 року.

Проте, як вказує позивач, відповідач лише частково відшкодував витрати на оплату послуг з водопостачання і електропостачання в сумі 1549,27 грн. за липень 2009 року згідно рахунку № 9740 від 31.07.2009 р. Решту суму в розмірі 153519,10 грн. (155068,37 грн. - 1549,27 грн.) відповідач не сплатив, що не оспорюється відповідачем, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на вказану суму.

При цьому слід зазначити, що невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання

Враховуючи вищевикладене, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 153519,10 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов’язку в натурі.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” про стягнення заборгованості в сумі 153519,10 грн. задовольнити.

2.          СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 61; код ЄДРПОУ 32333962; р/р 2600531173901 в ФАБ „Південний” у м. Іллічівськ, МФО 328663) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672; р/р 26009114761 в філії ВАТ „МТБ” м. Іллічівська, МФО 388498) 153519сто п’ятдесят три тисячі п’ятсот дев’ятнадцять/грн. 10 коп. заборгованості за договором, 1535/одна тисяча п’ятсот тридцять п’ять/грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита; 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення підписано 16.11.2009 р.

Суддя