Рішення № 6785355, 11.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2009 р. Справа № 15/104-09-3844

Господарський суд Одеської області у складі: судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача - Майорова Н.М.,

від відповідача - Терещенко О.О.,

від третіх осіб не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Південбуд” до Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк”, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Гранит К” та ОСОБА_3, про розірвання договору поруки,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Південбуд” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк”, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Гранит К”, про розірвання договору поруки. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

12.09.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” та ТОВ „Гранит К” був укладений кредитний договір № 11214431000, п.1.1. якого передбачено, що банк зобов'язується надати позичальнику - ТОВ „Гранит К”, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 1000000,00 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3.1. вказаного договору за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 11% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

Як зазначає позивач, 12.09.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” та ТОВ „Південбуд” був укладений договір поруки № 35-2/432ФП, п. 1.1. якого передбачено, що поручитель ТОВ „Південбуд” зобов'язується відповідати перед кредитором за невиконання ТОВ „Гранит К” усіх його зобовязань, що виникли з кредитного договору № 11214431000 від 12.09.2007 р., укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих на теперішній час.

Відповідно до п. 1.2, п. 1.3, п. 1.4, п. 1.5 договору поруки поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема: сума основного договору 1000000,00 доларів США; термін виконання основного зобов'язання -11.09.2009 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання; інші умови основного договору. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Також позивач зазначає, що відповідно до п.2.1. договору поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під „згодою поручителя” сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

01.08.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” та ТОВ „Гранит К” була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору № 11214431000 від 12.09.2007 р., згідно якої за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 15 % річних.

Так, 12.12.2008 р. на адресу ТОВ „Південбуд”, за твердженням позивача, надійшов лист Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” яким відповідач вимагає з ТОВ „Південбуд” дострокового повернення наданого ТОВ „Гранит К” кредиту, нарахованих процентів та комісії згідно з кредитним договором у повному обсязі.

Вищезазначені дії Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” та ТОВ „Гранит К” щодо збільшення процентної травки за користування кредитом, як стверджує позивач, порушують його права, оскільки обсяг відповідальності позивача було збільшено без згоди ТОВ „Південбуд”.

Відтак, на думку позивача, істотним порушенням умов договору та відповідно підставою для його розірвання є те, що Акціонерний комерційний інноваційний банк „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” та ТОВ „Гранит К” без згоди ТОВ „Південбуд” збільшили розмір процентної ставки, за кредитним договором №11214431000 від 12.09.2007 р., за яким останній виступає поручителем - з 11% до 15%.

З огляду вищевикладене, позивач просить суд розірвати договір поруки № 35-2/432ФП від 12.09.2007 р., укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” та ТОВ „Південбуд”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2009 р. порушено провадження у справі № 15/104-09-3844 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2009 р. до участі у справі № 15/104-09-3844 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, оскільки рішення суду з даного спору може вплинути на його права та обовязки. Так, як зазначено представником відповідача, виконання ТОВ „Гранит К” зобовязань за кредитним договором № 11214431000 від 12.09.2007 р. також було забезпечене шляхом укладення договору поруки між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” в особі Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” та громадянином ОСОБА_3, тобто останній виступив майновим поручителем за кредитним договором № 11214431000 від 12.09.2007 р.

В засіданні суду 21.10.2009 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення відповідача (а.с. 117), згідно якого позивачем зазначено відповідачем по справі Акціонерний комерційний інноваційний банк „УкрСиббанк”.

Також в засіданні суду 21.10.2009 р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача Південного корпоративного центру на належного АКІБ „УкрСиббанк” та про направлення справи за підсудністю до господарського суду Харківської області.

В засіданні суду 11.11.2009 р. судом було розглянуто вказане клопотання відповідача . Так, суд, порадившись на місці, ухвалив відмовити в задоволенні клопотання про направлення справи за підсудністю у звязку з тим, що відповідно до ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, а зобовязаною стороною у даному спорі є ТОВ „Південбуд”.

Відповідач відзив на позов не надав, проте у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував у звязку з необґрунтованістю позовних вимог, посилаючись при цьому на те, що позивач був згоден на збільшення процентної ставки за користування кредитом.

Треті особи письмові пояснення по суті спору не надали, також представники треті осіб у судові засідання не зявились, у звязку з чим зясувати їх думку стосовно заявленого позову не уявляється можливим.

У звязку з ненаданням відповідачем відзиву на позов відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд зазначає наступне.

12 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” в особі директора Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гранит К” (позичальник) був укладений кредитний договір № 11214431000, відповідно до умов якого банк зобовязався надати позичальнику, а позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 1000000,00 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором. Термін надання кредиту сторонами договору визначено з 12.09.2007 р. по 11.09.2009 р. При цьому за використання кредитних коштів позичальник зобовязався сплачувати проценти за ставкою 11% річних (п. 1.3.1 цього договору).

У відповідності з п. 2.1 кредитного договору в забезпечення виконання зобовязань позичальника за даним договором банком прийнято іпотеку обкута незавершеного будівництва, фінансову поруку Товариства з обмеженою відповідальністю „Південбуд” та фінансову поруку фізичної особи ОСОБА_3.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 12 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” в особі начальника Одеського регіонального корпоративного центру Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Південбуд” (поручитель) був укладений договір поруки № 35-2/432ФП, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується перед банком відповідати за невиконання ТОВ „Гранит К” (позичальник) усіх його зобовязань перед банком, що виникли з кредитного договору № 11214431000 від 12.09.2007 р., укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного (кредитного) договору, зокрема: сума основного договору 1000000,00 доларів США; термін виконання основного зобов'язання - 11.09.2009 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання; інші умови основного договору.

Пунктом 1.3 вказаного договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п. 1.4 договору поруки).

Відповідно до п. 2.1. договору поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під „згодою поручителя” сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Між тим, як зясовано судом, 01 жовтня 2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” в особі директора Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” та ТОВ „Гранит К” (позичальник) була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору № 11214431000 від 12.09.2007 р., згідно умов якої за користування кредитними коштами за вказаним кредитним договором встановлюється процентна ставка в розмірі 15 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк встановлюється процентна ставка 30 % річних. Також за умовами вказаної додаткової угоди за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх зобовязань, передбачених цим договором позичальник додатково оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки.

Так, листом від 12.12.2008 р. за вих. № 138/22-016/568 відповідач звернувся до позивача з вимогою про дострокове повернення наданого ТОВ „Гранит К” кредиту, сплату нарахованих процентів та комісії згідно з кредитним договором № 11214431000 у повному обсязі.

Відтак, за твердженнями позивача, йому стало відомо про те, що відповідач та третя особа - ТОВ „Гранит К” значно збільшили обсяг відповідальності позивача, що, на думку позивача, є істотним порушенням прав ТОВ „Південбуд”, оскільки згоди на збільшення обсягу відповідальності позивачем не надавалось.

У судовому засіданні представник відповідача проти доводів позивача заперечував, посилаючись на те, що додаткова угода про збільшення процентної ставки за користування кредитом була підписана директором ТОВ „Гранит К” ОСОБА_3, який є учасником ТОВ „Південбуд”, що підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ „Південбуд” № 15 від 20.11.2007 р., у зв'язку з чим позивач був згоден на збільшення процентної ставки за користування кредитом.

Проте, вказані посилання відповідача до уваги суду не приймаються з огляду на їх безпідставність, оскільки такі доводи відповідача не підтверджують факту надання позивачем згоди на збільшення своєї відповідальності за спірним договором поруки. Так, як зясовано судом, на момент укладення кредитного договору № 11214431000 від 12.09.2007 р. та спірного договору поруки від 12.09.2007 р. ОСОБА_3 був учасником ТОВ „Південбуд”, однак на момент розгляду даної справи ОСОБА_3 не входив до складу учасників товариства, що підтверджується статутом ТОВ „Південбуд” в редакції 2009 року (а.с. 10-17), доданим позивачем до позову.

До того слід зазначити, що факт підписання директором ТОВ „Гранит К” ОСОБА_3 вищезазначеної додаткової угоди до кредитного договору підтверджує ту обставину, що саме ТОВ „Гранит К” бере на себе зобов'язання по сплаті збільшених процентів за користування кредитом, збільшених прострочених процентів та збільшеної пені за прострочення оплати процентів та кредиту. Докази того, що ОСОБА_3 як учасник ТОВ „Південбуд” згоден на збільшення відповідальності товариства, учасником якого він був, за договором поруки відсутні. При цьому слід зазначити, що ОСОБА_3 як учасник товариства одноособово не наділений належними повноваженнями на прийняття рішень щодо збільшення відповідальності товариства за договором поруки та укладення від імені ТОВ „Південбуд” таких додаткових угод до договорів. Так, відповідно до положень статуту ТОВ „Південбуд” рішення щодо укладення договорів та додаткових угод відноситься до компетенції директора товариства ОСОБА_4, який на момент укладення додаткової угоди займав таку посаду, або за розсудом загальних зборів до їх компетенції. У зв'язку з цим належними та допустимими доказами, які б свідчили про згоду ТОВ „Південбуд” збільшити свою відповідальність за договором поруки, з огляду на положення п. 2.1 договору поруки (в якому міститься визначення поняття „згода поручителя”) є додаткова угода до договору поруки підписана директором товариства та скріплена печаткою ТОВ „Південбуд” або рішення загальних зборів товариства про надання згоди на збільшення процентної ставки за користування кредитом, оформлене протоколом ТОВ „Південбуд”, які в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим відповідно до положень ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За приписами ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно положень ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

При цьому невиконання зобовязання або виконання зобовязання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, якими, зокрема, є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Між тим згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з положеннями ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з вищевикладеного, підставою для розірвання спірного договору поруки за рішенням суду на вимогу позивача є істотне порушення відповідачем умов цього договору. Так, у спірному договорі поруки від 12.09.2007 р. сторони визначили, що банк як кредитор (у даному випадку відповідач) не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння зміна умов зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи той факт, що відповідачем та третьою особою саме без згоди позивача було збільшено обсяг відповідальності останнього (процентна ставка за кредитним договором 11%, за додатковою угодою № 2 -15%), що не спростовано відповідачем, суд вважає, що такі дії з боку відповідача істотно порушують умови спірного договору поруки та права позивача як поручителя. За таких обставин, суд доходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог щодо розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору поруки № 635-2/432ФП від 12.09.2007 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Приймаючи до уваги вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Південбуд” про розірвання укладеного з відповідачем договору поруки відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у звязку з чим підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем при подачі даного позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Південбуд” до Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк”, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Гранит К” та ОСОБА_3, про розірвання договору поруки задовольнити.

2. Розірвати договір поруки № 35-2/432ФП від 12.09.2007 р., укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” в особі начальника Одеського регіонального корпоративного центру Південного корпоративного центру Південного регіонального департаменту АКІБ „УкрСиббанк” (61050, м. Харків, проспект Московський, 60; код ЄДРПОУ 09807750) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Південбуд” (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, буд. 72; код ЄДРПОУ 22471390).

3. Cтягнути з Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” (61050, м. Харків, проспект Московський, 60; код ЄДРПОУ 09807750) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю „Південбуд” (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, буд. 72; код ЄДРПОУ 22471390) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85/вісімдесят пять/грн. 00 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення підписано 16.11.2009 р.

Суддя