Рішення № 6781591, 11.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2009 р. Справа № 6/220/09

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Тавріка ЛТД», м. Одеса -10, а/с 29.

До відповідача:           Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Миколаївська птахофабрика” закритого акціонерного товариства «Аваль-Еталон», Миколаївська область, Миколаївський район, с. Весняне, вул. Центральна, 1-А.

                                                  Суддя Ткаченко О.В.

                    Представники:

Від позивача Рубля О.С., довіреність від 10.11.2009 року.

Від відповідача Швець Т.В., довіреність від 25.08.2009 року № 19. ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та, з урахуванням наданої представником позивача у судовому засіданні заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 23465,48 грн., з яких 16999,88 грн. –основна заборгованість; 3278,22 грн. –пені; 1506,86 грн. –проценти за користування чужими коштами, 409,80 грн. - 3% річних, 1270,72 грн. –збитки від інфляції. Відповідач, враховуючи позовні вимоги станом на день звернення до суду з позовом, згідно відзиву визнає позов у сумі 19 675,00 грн., в тому числі 16999,88 грн. –основна сума боргу, 1727,90 грн. –сума пені за прострочення оплати; 206,64 грн. –3% річних; 840,55 грн. –збитки від інфляції.

Проти стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами відповідач заперечував, оскільки позивач не є фінансовою установою, а тому приписи статей щодо надання комерційного кредиту на нього не розповсюджуються.

Крім того, відповідачем подано клопотання про зменшення суми пені на 50% та відстрочення виконання рішення суду до 31.12.2009 року на підставі ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України з огляду на важкий фінансовий стан підприємства.

Представниками сторін у судовому засіданні досягнуто згоди щодо зменшення заявленої позивачем до стягнення пені на 50 %, що становить 1639,11 грн.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти відстрочення виконання рішення суду до 31.12.2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,

Встановив:

22.12.2008 р. між ТОВ «АПК «Тавріка ЛТД»та ДСП “Миколаївська птахофабрика” було укладено договір поставки, згідно умов якого ТОВ «АПК «Тавріка ЛТД»(постачальник) зобов'язався передати у строк 22.12.2008 року у власність покупця, а ДСП “Миколаївська птахофабрика” (покупець) зобов’язався прийняти та оплатити товар (зерно кукурудзи) згідно умов даного договору.

У відповідності до п. 4.1. договору покупець зобов’язався оплатити отриманий товар з відстрочкою платежу на 21 банківський день.

Як свідчить копія видаткової накладної № РН-0000202 від 22.12.2008 року позивачем було поставлено, а відповідачем було прийнято товар на загальну суму 20950,88 грн.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково та кошти за отриманий товар сплатив не в повному обсязі, а саме 02.03.2009 року –у сумі 1000,00 грн., 31.03.2009 року –1951,00 грн., 24.04.2009 року –1000,00 грн., у зв’язку з чим сума заборгованості за поставлений товар становить 16999,88 грн., що не заперечується відповідачем.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 5.2. договору в разі, якщо оплата за товар буде здійснена пізніше зазначених в п. 4.1. договору строків, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості фактично поставленого товару.

На підставі вказаного пункту договору, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, визначений позивачем розмір пені за період з 26.01.2009 року по 11.11.2009 року становить 3278,22 грн.

Враховуючи, що у судовому засіданні представниками сторін досягнуто згоди щодо зменшення заявленої позивачем до стягнення пені на 50 %, розмір пені, що підлягає стягненню становить 1639,11 грн.

Відповідно до п. 3. ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами п. 2 ст. 536 ЦК України визначено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 1057 ЦК України 1. договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

2. До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.

Таким чином, укладений сторонами договір містить умови комерційного кредиту, оскільки ним передбачено надання кредиту у вигляді відстрочки платежу. (п. 4.1. договору)

Відповідно до п. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

          На підставі наведених норм суд вважає правомірним визначений позивачем розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, що за період з 26.01.2009 року по 11.11.2009 року становить 1506,86 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 26.01.2009 року по 11.11.2009 року становить 409,80 грн., та збитки від інфляції в розмірі 1270,72 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача, з урахуванням основної суми боргу, 50% пені, процентів за користування чужими грошовими коштами, трьох процентів річних та збитків від інфляції склав 21826,37 грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем було подано клопотання про відстрочення виконання судового рішення до 31.12.2009 року у зв’язку з важким фінансовим станом.

У відповідності до п.6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи, що надана відповідачем копія звіту про фінансові результати за 9 місяців 2009 року свідчить про збитковість підприємства, суд вважає заявлене відповідачем клопотання щодо відстрочення виконання судового рішення до 31.12.2009 року обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Миколаївська птахофабрика” закритого акціонерного товариства «Аваль-Еталон»(Миколаївська область, Миколаївський район, с. Весняне, вул. Центральна, 1-А, код 30124834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Тавріка ЛТД», 67483, Одеська область, Овідіопольський район, с. Роксолани, вул. Польова, 5, код 35898840) 21826,37 грн. заборгованості, 218,26 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відстрочити виконання судового рішення до 31.12.2009 року.

Суддя