Рішення № 6779836, 03.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.09 Справа№ 17/181

Господарський суд Львівської області

у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: СПД-ФО ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: Українсько-польського ТзОВ “Мультівіта”, м. Жовква

про: стягнення 85 669,22 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_2 представник (Довіреність Б/Н від 03.06.2009р.)

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява СПД-ФО ОСОБА_1, м. Львів до Українсько-польського ТзОВ “Мультівіта”, м. Жовква про стягнення 85 669,22 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.10.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 15.10.2009р. розгляд справи відкладався.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.01.2005р. між сторонами у справі укладено Угоду про надання послуг по забезпеченню економічної безпеки та охорони, відповідно до умов якої позивач за дорученням відповідача взяв на себе виконання обовязків з надання послуг по охороні майнових прав відповідача, а також забезпечення питань економічної безпеки.

Згідно п. 8.1. Угоди термін її дії встановлено до 31.12.2005р. Як зазначається у позовній заяві Угоду було пролонговано у відповідності до п. 8.2. Угоди.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої договірні зобовязання виконав належно, про що свідчать Акти про приймання виконаних робіт із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін. Вказані Акти підписані відповідачем без жодних застережень.

У п. 2.2.1. Угоди передбачено обовязок відповідача своєчасно у в повному обсязі проводити оплату за надання послуг по охороні і забезпеченню економічної безпеки.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Угоди розмір щомісячної плати за надані послуги становить 3 348,33 грн. Розрахунки між сторонами здійснюються не пізніше 15-го числа кожного наступного місяця.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач постійно порушував умови розрахунків, а протягом 2008р. взагалі не оплачував надані послуги. З 01.09.2008р. Угоду було розірвано на підставі п. 6.4. угоди.

Станом на 16.09.2009р. сума боргу Українсько-польського ТзОВ “Мультівіта” перед позивачем становить 51 125,42 грн.

28.06.2009р. позивач направив на адресу відповідача Претензію № 110-М від 23.06.2009р. з проханням сплатити заборгованість за надані послуги в сумі 51 125,42 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За порушення строків оплати позивач, із посилинням на п.п. 3.1., 3.2. Угоди, ст.ст. 230-232, 234 ГК України та ст.ст. 1 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що становить 6 074,80 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК позивачем заявлено до стягнення з відповідача 24 514,25 грн. інфляційних втрат та 3 954,75 грн. 3% річних.

Загальна сума позовних вимог складає 85 669,22 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в процесі розгляду справи, відповідач договірних зобовязань щодо оплати наданих позивачем послуг належно не виконав, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 51 125,42 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм, суд прийшов до висновку, що позивачем підставно нараховано відповідачу інфляційні в розмірі 24 514,25 грн. та 3 954,75 грн. 3% річних, а тому позов в цій частині слід задоволити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 074,80 грн. пені, суд зазначає наступне:

П. 3.2. Договору, на який посилається позивач як на підставу нарахування штрафних санкцій, передбачено, що у випадку прострочки платежів Замовник (в даному випадку відповідач) сплачує штраф за кожний день прострочки в обсягах, передбачених чинним законодавством.

У заявленому позові СПД-ФО ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача не штраф, а пеню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобовязання. У ст 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається із змісту Угоди від 01.01.2005р. її умовами не передбачено відповідальності відповідача за неналежне виконання зобовязання щодо оплати послуг у виді пені, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 6 074,80 грн. пені до задоволення не підлягають.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 546, 547, 549, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49,75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Українсько-польського ТзОВ “Мультівіта” (80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. Вокзальна, 13. Код ЄДРПОУ 30757745) на користь СПД-ФО ОСОБА_1 (79035, АДРЕСА_1. Ідентифікаційний номер в ДРФО НОМЕР_1) 51 125,42грн. боргу, 24 514,25 грн. інфляційних втрат, 3 954,75 грн. 3% річних , всього 79 594,42 грн. ; 795,94 грн. державного мита та 219,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 6 074,80 грн. пені у позові відмовити.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.