Рішення № 6778836, 12.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.09                                                                                 Справа № 16/254

За позовом Державного підприємства “Вугілля України ”, м. Київ

до Державного підприємства “Луганськвугілля ”, м. Луганськ

про стягнення 80718грн. 32коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Загнітко Я.А., довіреність від 27.11.08. № 27-11/67-Д;

від відповідача - Зоріна О.М., довіреність № 03/5-623 від 31.12.08,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 80718грн. 32коп., завданих поставкою неякісного вугілля.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 01.10.09. №15-761 заперечив проти позову, посилаючись на відсутність доказів спричинення збитків позивачу. Також, відповідач вказав, що претензія позивача на суму 45360грн. 83 коп. була визнана відповідачем частково, а саме: на суму 42833грн. 63коп. Проте, як зазначив відповідач, рахунку на сплату визнаної суми, заявленої позивачем у претензії, він не отримав до оплати.

Позивач заявою від 21.10.09. №173-юр виправив суперечливості позовної заяви, щодо суми, яка підлягає до стягнення з відповідача. Даною заявою позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 80724грн. 32коп, які складаються з вартості залізничного тарифу у сумі 34785грн. 60коп., сплаченого позивачем за перевезення вугілля у кількості 409 тон до «Бурштинської ТЕС»(підрозділ ВАТ «Західенерго», суми провізної плати з перевезення повернутого вугілля від «Бурштинської ТЕС»до станції «Слов'яносербськ»у сумі 40716грн. 30коп., суми плати за користування вагонами за час простою на території «Бурштинської ТЕС»у сумі 4230грн. 72коп., суми плати за надання додаткових послуг залізницею у розмірі 420грн. 11коп., державного мита у сумі 453грн. 61коп. та 117грн.98коп- судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №41/116 у господарському суді м. Києва за позовом ВАТ «Західенерго»до ДП «Вугілля України»про стягнення збитків у зв’язку з поставкою неякісної продукції.

Позивач за платіжним дорученням від 19.10.09. №533 здійснив доплату державного мита за збільшення позовних вимог у встановленому законом порядку на суму 347грн. 24коп.

Суд приймає збільшені позовні вимоги у зв'язку з дотриманням позивачем норм ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позовними вимогами по справі слід вважати: стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 80724грн. 32коп, які складаються з вартості залізничного тарифу у сумі 34785грн. 60коп., сплаченого позивачем за перевезення вугілля у кількості 409 тон до «Бурштинської ТЕС», суми провізної плати з перевезення повернутого вугілля від «Бурштинської ТЕС»до станції «Слов'яносербськ»у сумі 40716грн. 30коп., суми плати за користування вагонами за час простою на території «Бурштинської ТЕС»у сумі 4230грн. 72коп., суми плати за надання додаткових послуг залізницею у розмірі 420грн. 11коп., державного мита у сумі 453грн. 61коп. та 117грн.98коп - судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №41/116 у господарському суді м. Києва.

Відповідач доповненням до відзиву від 12.11.09. частково визнав позовні вимоги, а саме: суму плати за надання додаткових послуг залізницею у розмірі 420грн. 11коп., суму провізної плати з перевезення повернутого вугілля від «Бурштинської ТЕС»до станції «Слов'яносербськ»у розмірі 40710грн. 00коп.

Частину позовних вимог – на суму 34785,60грн.- відповідач заперечує у зв’язку з тим, що дана сума не є збитками, а затратами позивача, які він зобов’язаний сплачувати згідно умов договору постачання вугільної продукції від 13.07.07. №08-08/1-ЕН (п.5.5 –вартість перевезення вугілля оплачує покупець - позивач).

Частину вимог – на суму 4230грн.72коп. – відповідач заперечує, посилаючись на п.6.5. договору постачання вугільної продукції від 13.07.07. №08-08/1-ЕН, укладеного між позивачем та відповідачем у справі.

Частину вимог – на суму 453грн.61коп. та 117грн.98коп., що є судовими витратами по розгляду справи №41/116 у господарському суді м. Києва – відповідач заперечує, посилаючись на те, що дані витрати не є збитками.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Між сторонами по справі укладено договір постачання вугільної продукції від 13.07.2007 року № 08-08/1-ЕН (надалі за текстом Договір), відповідно до якого відповідач (постачальник)зобов’язався поставити позивачу (покупець) вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі.

Вимоги до якості вугільної продукції, що поставляється за Договором, сторони виклали у п. 3.1. Договору. П.3.1 Договору викладено в новій редакції додатковою угодою від 28.12.2007 року. № 2812-Я.

Споживачем продукції, що поставляється за вказаним договором, є вантажоотримувач, який не є стороною договору, і юридичні реквізити якого сторони обумовлюють у додатках до договору у зв’язку з необхідністю зазначення реквізитів пункту призначення для поставки вугілля.

Таким чином, позивач у справі є посередником по поставці вугілля від відповідача, як виробника продукції, до третіх осіб (вантажоотримувачів), які є споживачем продукції. В даному випадку це - ВАТ “Західенерго” в особі підрозділу “Бурштинська ТЕС” є вантажоотримувачем вугілля та споживачем продукції.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає інституту правових норм поставки та купівлі-продажу - ст.265 ГК України, ст.655 Цивільного кодексу України.

На виконання умов Договору відповідач на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" відвантажив вугільну продукцію марки ГСШ у вагонах №№ 66381021, 67663054, 65794984, 66934423, 65731556, 68609866 у кількості 409000кг.

При прийманні зазначеного вище вугілля за якістю на «Бурштинській ТЕС»виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору, а саме фактичний зміст золи у вугіллі становив від 37,1 % тоді як гранично допустимий вміст золи встановлений у розмірі 25%, вміст вологи –11,7%, тоді як гранично допустимий вміст якого встановлений у розмірі 10%. Данні обставини підтверджується актом приймання вугілля на «Бурштинській ТЕС»від 30.03.2008 року. №2525 (а.с.42).

Відповідно до п. 4.10 Договору у випадку постачання вугілля, якісні показники якого перевищують граничний рівень, встановлений цим Договором, (в п. 3.1), позивач має право відмовитися від прийняття та оплати такого вугілля.

Відповідач був повідомлений про те, що позивач відмовляється прийняти вугільну продукцію, та просив розпорядитись ним або надати згоду на його повернення вантажовідправнику.

Листом від 01.04.2008 року № 15-300 (а.с.40) відповідач (в особі відокремленого підрозділу "Луганськвуглепостачання") надав згоду на переадресування у зворотному напрямку вугільної продукції у кількості 409тон.

У зв’язку з надходженням вугілля із перевищенням встановлених Договором гранично допустимих критеріїв якості 01.04.2008 року вугільну продукцію загальною масою 409 тон у зазначених вагонах, а саме: №№ 66381021, 67663054, 65794984, 66934423, 65731556, 68609866 було повернуто відповідачу, про що свідчить квитанція про приймання вантажу № 36156589.(а.с. 39).

Витрати з повернення (переадресації у зворотному напрямку) вугілля були загальною масою 409 тон були понесені «Бруштинською ТЕС», що склали: 40 716 грн. 30 коп. з ПДВ –провізна плата від станції «Бурштинська»до стації «Слов'яносербськ», що підтверджується квитанцією про приймання вантажу від 01.04.08. №36156589; 420 грн. 11 коп. з ПДВ –плата за додаткові збитки, що підтверджується накопичувальною карткою від 01.04.08. форми ФДУ-92; 4230грн. 72коп. –плата за користування вагонами за час простою вагонів на території «Бурштинської ТЕС», що підтверджується відомістю плати за користування вагонами від 01.04.08. (а.с.44) та переліком «Техпд-4»від 04.04.08. №973 (а.с.45).

Загальна сума збитків, що була завдана відповідачем вантажоодержувачу - ВАТ “Західенерго”, в результаті поставки неякісної вугільної продукції склала 45367грн. 13коп.

Вирішити спір у встановленому законом порядку виробник (відповідач) і споживач вугільної продукції (вантажоодержувач - ВАТ “Західенерго”) не мали можливості, оскільки між ними не укладено письмового договору поставки, а вони змушені вести співробітництво через позивача, як через посередника.

За таких підстав, ВАТ “Західенерго” змушений був звернутися до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з позивача збитків 45367грн. 13коп. за поставку позивачем неякісної вугільної продукції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.08.08. №41/116 (а.с.24-27) стягнуто з позивача на користь ВАТ “Західенерго” збитків у розмірі 45367грн. 13коп. за поставку неякісної вугільної продукції.

У підтвердження виконання даного рішення позивачем надано до матеріалів справі платіжне доручення від 30.12.08. №13614(а.с.24).

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про відшкодування відповідачем в порядку «регресу»збитків у сумі 80724грн. 32коп., понесених позивачем у результаті поставки відповідачем неякісної вугільної продукції вантажоотримувачу - ВАТ “Західенерго”.

Відповідно до п.6.4. договору постачання вугільної продукції від 13.07.2007 року № 08-08/1-ЕН, укладеного між сторонами у справі, за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам Договору, постачальник (відповідач) несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, пов'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Актом приймання вугілля на «Бурштинській ТЕС»від 30.03.2008 року №2525 виявлено, що поставлене відповідачем вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору, а саме: фактичний зміст золи у вугіллі становив від 37,1 %, тоді як гранично допустимий вміст золи встановлений у розмірі 25%, вміст вологи –11,7%, тоді як гранично допустимий вміст якого встановлений у розмірі 10%.

На підставі цього, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача збитків, що складаються з вартості залізничного тарифу у сумі 34785грн. 60коп., сплаченого позивачем за перевезення вугілля у кількості 409 тон до «Бурштинської ТЕС», суми провізної плати з перевезення повернутого вугілля від «Бурштинської ТЕС»до станції «Слов'яносербськ»у сумі 40716грн. 30коп., суми плати за користування вагонами за час простою на території «Бурштинської ТЕС»у розмірі 4230грн. 72коп., суми плати за надання додаткових послуг у розмірі 420грн. 11коп., державного мита у сумі 453грн. 61коп. та 117грн.98коп - судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №41/116 у господарському суді м. Києва.

Відповідач доповненням до відзиву від 12.11.09. визнав позовні вимоги в частині стягнення суми плати за надання додаткових послуг у розмірі 420грн. 11коп., суму провізної плати з перевезення повернутого вугілля від «Бурштинської ТЕС»до станції «Слов'яносербськ»у сумі 40710грн. 00коп.

Визнання позову в частині стягнення з відповідача суми плати за надання додаткових послуг у розмірі 420грн. 11коп. та суми провізної плати з перевезення повернутого вугілля від «Бурштинської ТЕС»до станції «Слов'яносербськ»у сумі 40710грн. 00коп. приймається судом, оскільки дане визнання відповідачем частини позову не суперечить закону і не порушує прав і законних інших осіб (ст.22 ГПК України).

Таким чином, вимоги позову в частині плати за надання додаткових послуг у розмірі 420грн. 11коп. та суми провізної плати з перевезення повернутого вугілля від «Бурштинської ТЕС»до станції «Слов'яносербськ»у сумі 40710грн. 00коп. слід задовольнити з урахуванням умов вказаного договору, ст.265 ГК України, ст.ст.526,627,629 ЦК України.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача вартості залізничного тарифу у сумі 34785грн. 60коп., сплаченого позивачем за перевезення вугілля у кількості 409 тон до «Бурштинської ТЕС»та судових витрат, понесених позивачем при розгляді справи №41/116 у господарському суді м. Києва, які складаються з: державного мита у сумі 453грн. 61коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117грн.98коп не підлягає до задоволення, оскільки правова природа даних сум, заявлених до стягнення, не відповідає правовій природі збитків у розумінні ст.22 ЦК України, ст.224 ГК України, а є витратами позивача, повністю обумовленими укладеним з відповідачем договором, оскільки провізну плату за договором –оплачує позивач (покупець, п.5.5).

Позовні вимоги в частині стягнення плати за користування вагонами за час простою на території «Бурштинської ТЕС»у сумі 4230грн. 72коп. підлягають частковому задоволенню.

У відповідності з п.6.5. Договору, у разі виклику представника постачальника для проведення спільного опробування і аналізу проб, у результаті якого підтвердиться відхилення від якості вугілля вище норми, постачальник відшкодовує витрати покупця і вантажоотримувача по сплаті за користування вагонами тільки за час коли було надано телеграму про виклик.

Як вбачається з матеріалів справи, факсограма №06/940 на виклик представника відповідача була направлена вантажоотримувачем 31.03.08. о 16-11ч., а позивачем відповідачу направлено тільки - 01.04.08. о 9-21ч. (факсограма №1171/06), тобто перебіг часу між вказаними датами не є простоєм вагонів з вини відповідача.

Таким чином, плата за користування вагонами за час простою на території «Бурштинської ТЕС»у сумі 4230грн. 72коп. підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 1703грн.52коп., що правомірно визнав відповідач.

Сума збитків у розмірі 6,30грн., що є різницею між заявленою позивачем сумою збитків по сплаті ним зал.тарифу 40716,30грн., і сумою 40710грн., що підтверджено документами справи, не підлягає задоволенню, оскільки сума 6,30грн. провізної плати залізничними квитанціями не підтверджена.

За таких підстав позов слід задовольнити частково.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.224,265 ГК України, ст.ст. ЦК України ст.22, 526,627,629 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля”,

м. Луганськ, вул. ім. Лермонтова, буд.1 "в", ідентифікаційний

код 32473323 на користь Державного підприємства “Вугілля

України ”, м. Київ, вул. ім. Б.Хмельницького, буд.4,

ідентифікаційний код 32709929 збитки в сумі 42833,63грн.,

витрати по держмиту в сумі 428,33грн., витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 125,23грн. Видати наказ.

                    3. В решті вимог відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного

строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –16.11.09.

Суддя                                                                                Р. Шеліхіна