Рішення № 6777672, 03.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/484 03.11.09 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Металспецбуд» до                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест» про                              стягнення 167 262,91 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Михайленко В.П. –представник за довіреністю від 05.08.09 р.;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Металспецбуд»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест»про стягнення 167 262,91 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору субпідряду № 2/09-07 від 03.09.07 р. позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 4 529 766,77 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання по оплаті робіт виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача 135 413,84 грн. –основного боргу, 5 181,67 грн. –3 % річних та 26 667,40 грн. –збитків від інфляції.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.09 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.10.09 р.

          Представник позивача у судовому засіданні 19.10.09 р. частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 30.09.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 19.10.09 р. не з’явився, витребувані ухвалою суду від 30.09.09 р. докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 03.11.09 р.

          Представник позивача у судовому засіданні 03.11.09 р. подав докази, витребувані ухвалою суду від 19.10.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 03.11.09 р. не з’явився, вимоги ухвали суду від 19.10.09 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0851505 та № 0851508.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          03.09.07 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест»(надалі – відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металспецбуд»(надалі –позивач) укладено договір субпідряду № 2/09-07.

          Згідно з пунктом 1.1 договору субпідряду № 2/09-07 позивач зобов’язався на свій ризик виконати за завданням відповідача роботи з виготовлення та монтажу металоконструкцій каркасу на об’єкті: «Будівництво виробничої бази з виготовлення метало-пластикових вікон, алюмінієвих та дерев’яних конструкцій в м. Бровари по вул. Красовського», а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

          Пунктом 3.2 договору субпідряду № 2/09-07 сторони передбачили, що, виходячи із запланованого обсягу металоконструкцій та залізобетонних збірних плит, що підлягають монтажу, вартість договору на момент його підписання становить 3 635 588,64 грн.

          Відповідно до пункту 1.4 договору субпідряду № 2/09-07, якщо буде потреба монтажу додаткової кількості металоконструкцій, сторони погоджують і підписують доповнення до договору.

          Згідно з підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками актами приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2007 р. від 28.09.07 р. на суму 456 750,00 грн., за жовтень 2007 р. від 31.10.07 р. на суму 626 497,20 грн., за листопад 2007 р. від 30.11.07 р. на суму 1 370 250,00 грн., за грудень 2007 р. від 29.12.07 р. на суму 1 009 546,08 грн., за січень 2008 р. від 31.01.08 р. на суму 115 038,00 грн., за лютий 2008 р. від 29.02.08 р. на суму 101 848,32 грн., за лютий 2008 р. від 29.02.08 р. на суму 27 057,52 грн., за березень 2008 р. від 31.03.08 р. на суму 790 035,65 грн., за липень 2008 р. від 31.07.08 р. на суму 32 744,00 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт, датованими тими ж числами, що й акти, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 4 529 766,77 грн. Тобто, робіт було виконано на суму більшу, ніж встановлено договором.

          Судом встановлено, що доповнення до договору субпідряду № 2/09-07, яким передбачався монтаж додаткової кількості металоконструкцій, сторони не погоджували та не підписували.

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що на виконання умов договору субпідряду № 2/09-07 були виконані роботи, прийняті згідно з актами виконаних підрядних робіт за вересень 2007 р., за жовтень 2007 р., за листопад 2007 р., за грудень 2007 р., за січень 2008 р. та частково, на суму 57 507,36 грн., роботи, прийняті згідно з актом за лютий 2008 р.

          Роботи на загальну суму 849 178,13 грн., прийняті згідно з актами виконаних підрядних робіт за березень 2008 р., за липень 2008 р. та частково, на суму 44 340,96 грн., роботи, прийняті згідно з актом за лютий 2008 р., були виконані поза межами договору субпідряду № 2/09-07.

          Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

          Згідно з частиною 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

          Частина 1 статті 181 ГК України визначає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Закон не встановлює спеціальні вимоги до форми та порядку укладення договорів підряду даного виду. Тому, суд вважає, що з моменту прийняття позивачем замовлення на виконання додаткових обсягів робіт між сторонами виникли відносини за договором підряду.

          Виходячи зі змісту пунктів 6.2 та 6.4 договору субпідряду № 2/09-07, остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач зобов’язався здійснювати щомісячно на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт протягом 5-ти банківських днів з дня підписання зазначених документів.

          Таким чином, роботи, виконані в вересні 2007 р., відповідач повинен був оплатити у термін до 05.10.07 р., роботи, виконані в жовтні 2007 р., –у термін до 07.11.07 р., роботи, виконані в листопаді 2007 р., –у термін до 07.12.07 р., роботи, виконані в грудні 2007 р., –у термін до 08.01.08 р., роботи, виконані в січні 2008 р., –у термін до 07.02.08 р. та роботи, виконані в лютому 2008 р., –у термін до 07.03.08 р.

Судом встановлено, що строк виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати додаткових обсягів робіт сторони не визначили.

          Однак, 15.04.09 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою розрахуватися за виконані роботи.

          Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 77204 відповідач отримав вказану претензію 17.04.09 р.

          Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний був оплатити додаткові обсяги робіт на загальну суму 849 178,13 грн. у термін до 24.04.09 р.

          Згідно з наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку позивача відповідач в якості оплати робіт, виконаних в межах договору субпідряду № 2/09-07, та додаткових обсягів робіт, виконаних поза межами договору субпідряду № 2/09-07, 26.09.07 р. перерахував на поточний рахунок позивача 1 200 000,00 грн., 27.09.07 р. –600 000,00 грн., 11.10.07 р. –70 000,00 грн., 22.10.07 р. –200 000,00 грн., 25.10.07 р. –150 000,00 грн., 09.11.07 р. –200 000,00 грн., 21.12.07 р. –200 000,00 грн., 22.01.08 р. –100 000,00 грн., 30.01.08 р. – 400 000,00 грн., 31.01.08 р. –40 000,00 грн., 07.03.08 р. –50 000,00 грн., 20.03.08 р. –250 000,00 грн., 15.04.08 р. –250 000,00 грн., 18.04.08 р. –100 000,00 грн. та 13.05.08 р. –320 000,00 грн.

          Відповідно до наданих суду угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.02.08 р. на суму 178 904,06 грн., від 24.03.08 р. на суму 6 445,30 грн. та від 31.03.08 р. на суму 79 003,57 грн. зобов’язання відповідача по оплаті робіт було частково, на загальну суму 264 352,93 грн. припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог сторін.

          З огляду на викладене, станом на день розгляду справи заборгованості відповідача перед позивачем складає 135 413,84 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          В частині 1 статті 838 ЦК України зазначається, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

          Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань щодо оплати робіт не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 135 413,84 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 5 181,67 грн. та збитки від інфляції в розмірі 26 667,40 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки за додаткові обсяги робіт, виконані поза межами договору субпідряду № 2/09-07, відповідач зобов’язаний був остаточно розрахуватися у строк до 24.04.09 р., прострочення виконання зобов’язання має місце з 25.04.09 р.

Враховуючи зазначене, розмір 3% річних складає:

          135 413,84 грн. (заборгованість) * 3 % * 128 (з 25.04.09 р. до 31.08.09 р.) / 365 = 1 424,63 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 424,63 грн.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 р. щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Збитки від інфляції складають:

          135 413,84 грн. * (100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 %) –135 413,84 грн. = 1 760,38 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 760,38 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 838, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест»(03150, м. Київ, вул. Ямська, 72; ідентифікаційний код 35234739) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металспецбуд»(04213, м. Київ, вул. Прирічна, 13; ідентифікаційний код 32824630) заборгованість у розмірі 135 413 (сто тридцять п’ять тисяч чотириста тринадцять) грн. 84 коп., 3 % річних у розмірі 1 424 (одна тисяча чотириста двадцять чотири) грн. 63 коп., збитки від інфляції в розмірі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 38 коп., 1 385 (одна тисяча триста вісімдесят п’ять) грн. 94 коп. державного мита та 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –17.11.09 р.