Рішення № 6777605, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/470 20.10.09 За позовом          ТОВ «Лакофабра ЛТД»; до                    КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва»;

про                    стягнення 72831,47 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Шумаков Ю.В., директор, протокол №2 загальних зборів учасників

товариства від 10.04.2007 р.;

Від відповідача:           Якуш О.Л., представник, довіреність №788 від 09.09.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 70902,54 грн. (66337,67 грн. основного боргу + 4564,87 грн. інфляційних втрат), 1096,93 грн. пені, 730,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні просить розстрочити стягнення заборгованості у розмірі 66337,67 грн. та 1096,93 грн. пені рівними частинами протягом 12 місяців; відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат; звільнити відповідача від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому відповідач посилається на те, що є державною установою, яка фінансується з бюджету м. Києва; відповідач з червня 2009р. не отримує повного фінансування з місцевого бюджету і має заборгованість перед іншими установами та організаціями, перед працівниками по заробітній платні, яка виплачується не рівномірними частинами при часткових надходженнях коштів на рахунок відповідача.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

21.03.2008 р. та 07.04.2009 р. між сторонами укладені договори поставки №8-4 та №9-4, за умовами яких позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 2.3. договору №8-4 розрахунки здійснюються на умовах відстрочки платежу на термін 20 банківських днів.

Пунктом 2.3. договору №9-4 передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах відстрочки платежу на термін 5 календарних днів.

На виконання умов вищезазначених договорів позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 67169,67 грн., що підтверджується видатковими накладними:

—№РН-0001632 від 11.06.2008 р. на суму 814,20 грн.;

—№РН-0001100 від 05.05.2008 р. на суму 17993,47 грн.;

—№РН-0000963 від 18.04.2008 р. на суму 849,00 грн.;

—№РН-0000953 від 17.04.2008 р. на суму 6171,00 грн.;

—№РН-0000745 від 16.04.2009 р. на суму 8866,00 грн.;

—№РН-0000713 від 15.04.2009 р. на суму 5157,00 грн.;

—№РН-0000666 від 13.04.2009 р. на суму 13072,00 грн.;

—№РН-0000632 від 09.04.2009 р. на суму 14247,00 грн.

Факт одержання товару відповідачем підтверджується довіреностями останнього:

—серії ЯОЯ №056031 від 11.06.2008 р.;

—серії ЯОТ №491980 від 05.05.2008 р.;

—серії ЯОТ №491965 від 17.04.2008 р.;

—серії ЯПК №479788 від 08.04.2009 р.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, поставлений позивачем товар оплатив частково. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 66337,67 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 1096,93 грн., передбачена п. 4.2. договорів. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 70902,54 грн. (66337,67 грн. основного боргу + 4564,87 грн. інфляційних втрат).

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи відповідача, на які останній посилається у своєму відзиві на позов, господарський суд вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними засобами доказування. Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва» (інд. 03170, м. Київ, вул. Янтарна, 5, код ЄДРПОУ 03359090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарба ЛТД»(інд. 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11/1, код ЄДРПОУ 33061725) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 70902 (сімдесят тисяч дев’ятсот дві) грн. 54 коп., 1096 (одна тисяча дев’яносто шість) грн. 93 коп. пені, 730 (сімсот тридцять) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко