Рішення № 6777506, 07.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/80 07.10.09 За позовом          Українсько-американського командитного товариства           «Страхова компанія «Мілленніум» До          Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Про          повернення коштів у розмірі 12 000 грн., відшкодування упущеної вигоди

          в розмірі 15 318,50 грн. та моральної шкоди у розмірі 270000 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Темербек Н.М. –директор (дов. № 05/08 від 05.01.2009 р.)

                              Нарикова О.М. –предст. (дов. б/н від 05.10.2009 р.)

Від відповідача           Чеботарьова Н.В. - предст. (дов. №11585/44 від 22.09.2009 р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про стягнення 12000 грн. –отриманих понад встановлений законом розмір плати за видачу ліцензії на здійснення страхової діяльності, 15 318,50 грн. - відшкодування упущеної вигоди, 270000 грн. - відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 06.03.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/80 та призначено розгляд справи на 15.04.2008 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та Доповненні до відзиву просить суд припинити провадження у справі, оскільки справа не підлягає вирішенню в господарських судах України. Також, відповідач зазначає, що не визнає позов повністю та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вимоги, викладені в позовній заяві безпідставні і не обґрунтовані з підстав, викладених у відзиві та доповненні до відзиву.

В судових засіданнях 15.04.2008 р., 25.04.2008 р., 13.05.2008 р. оголошувались перерви у слуханні справи.

В судовому засіданні 20.05.2008 р. представник позивача повідомив про підготовку до подачі позову про визнання протиправними дій Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою суду від 20.05.2008 року провадження у справі № 12/80 зупинено до вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва пов’язаної з нею справи за позовом Українсько-американського командитного товариства «Страхова компанія «Мілленіум»про визнання протиправними дій Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

19.03.2009 року відділом діловодства суду отримано заяву позивача від 17.03.2009 р. № 03/09, відповідно до якої позивач повідомляє, що 16.12.2008 року Окружним адміністративним судом м. Києва прийнято Постанову у справі № 7/346 за позовом Українсько-американського командитного товариства «Страхова компанія «Мілленніум»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, про визнання протиправними дій, та просить поновити провадження у справі № 12/80.

Ухвалою суду від 25.03.2009 р. поновлено провадження у справі № 12/80, призначено розгляд справи на 28.04.2009 р.

Ухвалою суду від 12.05.2009 р. призначено розгляд справи на 27.05.2009 р.

26.05.2009 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача клопотання (від 25.05.2009 р. № 6989/12-8) про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю явки представника Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Мельник А.В. через її відрядженням до міста Запоріжжя строком на 3 дні з 27.05.2009 р. по 29.05.2009 р. для участі у судовому розгляді по іншій справі.

27.05.2009 р. відділом діловодства суду отримано від позивача також клопотання (вих. № 15/09 від 27.05.2009 р.) про відкладення розгляду справи в зв’язку з тим, що представник позивача Темербек Е.М. перебуває у службовому відрядженні.

Клопотання задоволено.

Ухвалою суду від 27.05.2009 р. відкладено розгляд справи на 07.07.2009 р.

06.07.2009 р. відділом діловодства суду отримано від Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України клопотання (вих. № 8544/12-9 від 06.07.2009 р.) про відкладення розгляду справи з підстав, викладених у клопотанні.

Клопотання задоволено.

В судовому засіданні 07.07.2009 р. представник позивача подав розрахунок упущеної вигоди.

Ухвалою суду від 07.07.2009 р. відкладено розгляд справи на 21.07.2009 р.

20.07.2009 р. відділом діловодства суду отримано від позивача клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із перебуванням представника У А КТ СК»Мілленніум»на лікарняному.

21.07.2009 р. судове засідання не відбулось в зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 27.07.2009 р. призначено розгляд справи на 02.09.2009 р.

В судове засідання 02.09.2009 р. представники сторін не з'явились, про причини нез’явлення представників сторін суд не повідомлено.

Ухвалою суду від 02.09.2009 р. розгляд справи відкладено на 23.09.2009 р.

В судовому засіданні 23.09.2009 р. оголошено перерву до 07.10.2009 р.

В судовому засіданні 07.10.2009 р. представником позивача подано Доповнення і уточнення до позовної заяви відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 15 318,50 грн. упущеної вигоди, 8 268,27 грн. збитків, 270 000 грн. моральної шкоди з підстав, викладених в Доповненні.

В судовому засіданні 07.10.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач здійснює свою діяльність на страховому ринку України, зокрема займається виключно наданням послуг з добровільного страхування життя.

15.05.2007 р. позивачем було подано відповідачеві необхідні документи для отримання ліцензії на право провадження страхової діяльності у формі добровільного медичного страхування, оскільки термін дії ліцензії, на підставі якої позивач здійснював свою діяльність спливав.

18.06.2004 р. позивачем було внесено плату за отримання відповідної ліцензії. Однак, в порушення вимог чинного законодавства відповідачем було порушено терміни видачі ліцензії, встановлені Законом України «Про страхування»та Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 40 від 28.08.2003 р. «Про затвердження ліцензійних умов провадження страхової діяльності»(далі –Ліцензійні умови).

Позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача йому було спричинено збитків. Згідно з розрахунком позивача розмір збитків становить 8 268,27 грн. –витрати пов’язані з веденням господарської діяльності у період, коли підприємство не отримувало прибутку у зв’язку з відсутністю ліцензії, окрім того, позивач вважає, що ним надмірно сплачено кошти за видачу ліцензії у розмірі 12 000 грн., оскільки у даному випадку він звертався за продовженням дії вже отриманої ліцензії, плату за видачу якої ним було здійснено у 2004 році..

Оскільки товариство займається виключно наданням послуг з одного виду страхування, у зв’язку з порушенням строків видачі ліцензії відповідачем позивач не мав можливості провадити господарську діяльність, тому він просить стягнути з відповідача упущену вигоду –дохід, який підприємство могло б отримати, якби мало можливість здійснювати діяльність на ринку фінансових послуг у розмірі 15 318,50 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду, спричинену неправомірними діями відповідача, а саме, позивач зазначає, що порушення відповідачем встановлених строків видачі ліцензії, нанесло значну шкоду діловій репутації позивача. Згідно розрахунку позивача розмір моральної шкоди становить 270 000 грн.

Відповідач у відзиві на позов та доповненнях до нього проти позову заперечує, вказуючи, що відповідно до Ліцензійних умов, видача ліцензії здійснюється у строк не пізніше 5 робочих днів з моменту надходження документа про внесення плати за видачу ліцензії. Відповідач також зазначає, що законодавством України не передбачено можливості продовження строку дії ліцензії. При зверненні за видачею ліцензії позивач повинен був внести плату за її видачу на загальних підставах. Таким чином, оплата, здійснена позивачем у 2004 році не може бути сприйнята, як оплата за видачу ліцензії у 2007 році.

Оскільки плата за видачу ліцензії була внесена 27.06.2007 р., відповідач повинен був видати ліценцію протягом 5 робочих днів, однак відповідно до Розпорядження КМ України № 612-р від 12.12.2006 р. «Про перенесення робочих днів», робочий день 29.06.2007 р. було перенесено на 16.07.2007 р., тобто відповідачем видано ліцензію позивачеві у наступний за днем сплати робочий день –02.07.2007р.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про страхування»медичне страхування (безперервне страхування здоров’я) є одним із видів добровільного страхування.

Відповідно до ст. 38 Закону «Про страхування», уповноважений орган видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування.

Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування. Ліцензії на проведення страхування життя видаються без зазначення в них строку дії. Кабінет Міністрів України встановлює розмір плати за видачу ліцензій на проведення конкретних видів страхування.

Для одержання ліцензії страховик подає до Уповноваженого органу заяву, до якої додаються:

копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію;

довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю;

правила (умови) страхування;

економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;

інформація про учасників страховика, голову виконавчого органу та його заступників, копія диплома голови виконавчого органу страховика або його першого заступника про вищу економічну або юридичну освіту, копія диплома головного бухгалтера страховика про вищу економічну освіту, інформація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Уповноваженим органом.

Уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву страховика про видачу йому ліцензії у строк, що не перевищує 30 календарних днів з часу одержання всіх передбачених цією статтею документів.

Відповідно до п.1.2. та 1.3. Ліцензійних умов, уповноваженим органом у відповідності до Закону України «Про страхування»є Держфінпослуг, який видає фінансовим установам ліцензію на проведення певного виду страхування, визначеного ст. 6 та 7 вказаного Закону.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача що порушення строку прийняття рішення про видачу ліцензії, порушення строку повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії, порушення строку видачі ліцензії та збільшення плати за видачу ліцензії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2008 р. № 7/346 визнано протиправними дії відповідача щодо порушення строку видачі ліцензії позивачу. При цьому Окружний адміністративний суд м. Києва зазначив, що вимоги порушення строку повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії, порушення строку видачі ліцензії поглинаються вимогою про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення строку прийняття рішення про видачу ліцензії і не розглядаються судом окремо.

Також у вищевказаній постанові зазначено, що вимога про незаконність рішення відповідача збільшення вдвічі плати за видачу ліцензії від встановленого законодавством розміру не доведена позивачем, а отже ця вимога є безпідставною і не підлягає задоволенню. В цій частині у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення надмірно сплачених коштів за видачу ліцензії розмірі 12 000 грн. підлягає припиненню на підставі ст. 80 ГПК України, оскільки це питання вирішено Окружним адміністративним судом м. Києва.

Що стосується вимог позивача про стягнення збитків та упущеної вигоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з наведеного, вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди в розмірі 15 318,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення збитків у розмірі 8 268,27 грн. (витрат на проведення господарської діяльності), які позивач зазнав, оскільки не отримував доходу, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню у зв’язку з таким:

У розрахунку збитків позивачем зазначено, що вони включають в себе, зокрема, витрати на сплату обов’язкових платежів, оплату оренди офісу і автомобіля, господарську діяльність, нарахування і виплату заробітної плати, комісійні винагороди страховим агентам, нарахування і здійснення страхових виплат. При цьому позивач зазначає, що не провадив господарську діяльність у зв’язку з відсутністю ліцензії. Слід зазначити, що сплата обов’язкових платежів до бюджету згідно з діючим законодавством здійснюється при наявності у особи доходу (прибутку), а отже при його відсутності –платежі не сплачуються і відображаються у бухгалтерському та податковому обліку як збитки підприємства.

Окрім того, витрати на ведення господарської діяльності (у тому числі і оплата оренди офісу та автомобіля), згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаються до валових витрат, це ж стосується і витрат на оплату праці та виплати агентських винагород.

Виплата ж страхових відшкодувань при відсутності надходження здійснюється за рахунок відповідних фондів страхової компанії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром.

Позивачем не надано суду доказів того, що неправомірними діями відповідача нанесено шкоду його діловій репутації. Окрім того, позивачем не надано розрахунку моральної шкоди. З огляду на наведене, вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 270 000 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, п. 2 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          В частині стягнення надмірно сплачених коштів за видачу ліцензії у розмірі 12 000 грн. –провадження у справі припинити.

3.          Стягнути з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3, код 26297477) на користь Українсько-американського командитного товариства «Страхова компанія «Мілленніум»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 30/18, оф. 6, код 21606579, р/р 265093010053 в АБ "Таврика" м. Києва, МФО 300788) 15 318 (п'ятнадцять тисяч триста вісімнадцять) грн. 50 коп. –упущена вигода, 153 (сто п’ятдесят три) грн. 18 коп. - державне мито та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині – у задоволенні позову відмовити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко

Дата підписання 17.11.2009 р.