Рішення № 6777478, 16.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/564 16.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Партнер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютек Інтернешенел» про стягнення 5363,67 грн.                                                                                 Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Ткач В.Д. –представник за довіреністю № 16/09 від 04.08.2009р., Петрик Д.А. –представник по довіреності № 05/05/09 від 05.05.2009р.

від відповідача: не з’явились

суть спору:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютек Інтернешенел»заборгованості за Договором № СРК 199/08 від 07.08.2008р. в розмірі 5363,67 грн., в тому числі: 4160,50 грн. основного боргу, 494,12 грн. пені, 586,63 грн. збитків від інфляції, 122,42 грн. 3% річних.

Позивач в позовних вимогах зазначає, що на виконання умов Договору транспортного експедирування позивач виконав послуги на користь відповідача, що підтверджує актом здачі-приймання робіт (надання послуг), а відповідач своє зобов’язання щодо оплати за надані послуги не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2009р. порушено провадження у справі № 53/564, розгляд справи призначено на 26.10.2009р.

У зв’язку з не з’явленням в судове засідання суду представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009р. розгляд справи було відкладено до 16.11.2009р.

В судовому засіданні 16.11.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач в судовому засіданні 16.11.2009р. надав суду заяву про уточнення позивних вимог в частині пені, 3% річних та збитків від інфляції, відповідно до якої просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та збитки від інфляції за період з 21.02.2009р. по день вирішення спору.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про уточнення позивних вимог в частині пені, 3% річних та збитків від інфляції.          

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 05.10.2009р. та від 26.10.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13-6007 від 02.11.2009р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.11.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07.08.2008р. між сторонами у справі було укладено Договір № СРК 199/08 транспортного експедирування, відповідно до умов якого Експедитор (позивач) зобов’язується за оплату і за рахунок Клієнта (відповідач) надати або організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов’язаних з організацією і забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (п. 1.1 Договору).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором транспортного експедирування.

Згідно з п. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно з п. 1.3. Договору умови виконання конкретних перевезень, а також перелік операцій, які необхідні для здійснення перевезень, узгоджуються сторонами в замовленнях (додатках до даного договору). Замовлення (додаток до даного договору) є невід’ємною частиною даного договору. У випадку виникнення розбіжностей в розумінні умов по даному договору приоритетними є умови, зазначені в замовленні (додаток до даного договору). Допускається отримання замовлення по факсимільному зв’язку чи по електронній почті. Замовлення вважається підтвердженою, якщо вона підписана сторонами і скріплена їх печатками.

На виконання вказаного пункту договору сторонами у справі було погоджено додаток № 3 до договору –Замовлення на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.09.2008р.

Згідно з п. 3.1. Договору послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов’язані з виконанням даного договору, оплачуються клієнтом на підставі виставленого експедитором рахунку в строк, передбачений п. 3.2. даного Договору.

В п. 3.2. Договору сторони погодили, що якщо інше не обумовлено в замовленні, розрахунок між клієнтом та експедитором здійснюється на умові 100№ передоплати вартості перевезення не пізніше 2 банківських днів після підтвердження замовлення.

В п. 6 Замовлення умови та строки оплати: 100% передоплати в гривні по курсу НБУ на день оплати.

На підтвердження надання послуг з перевезення вантажу на виконання договору транспортного експедирування позивач надав суду належним чином завірені копії: СМR № 203075 та акту здачі-приймання робіт № ОУ/С-000122 на суму 20851,60 грн., підписаного та погодженого сторонами у двосторонньому порядку.

На виконання п. 3.1. Договору позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ/С-000122 від 28.01.2009р. на суму 20851,60 грн.

З пояснень представників позивача, наданих в судовому засіданні слідує, що позивач в усному порядку звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за надані по договору послуги.

Матеріали справи містять гарантійне зобов’язання № 875 від 09.02.2009р. за підписом директора відповідача, з якого слідує, що сума в розмірі 14691,10 грн. за морський фрахт була оплачена, решті суми у розмірі 6160,50 грн. за доставку вантажу буде погашена до 20.02.2009р.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за надані ним експедиційні послуги, за даними позивача на час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 4160,50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до умов договору та Замовлення на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.09.2008р., сторонами встановлена форма розрахунку –100% передоплата.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на свій ризик без отримання передоплати надавав транспортно-експедиційні послуги.

Оскільки надання транспортно-експедиційних послуг відбувалось на договірній та платній основі, а строк проведення розрахунків не встановлений ані угодою сторін, ані законом, то це зумовлює застосування норм ст.. 530 ЦК України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи додане до матеріалі справи гарантійне зобов’язання № 875 від 09.02.2009р. відповідач зобов’язався у строк до 20.02.2009р. оплати надані транспортно-експедиційні послуги.

Однак, відповідач, ані до 20.02.2009р., ані на час прийняття рішення у справі свого обов’язку щодо оплати наданих транспортно-експедиційних послуг не виконав.

Оскільки відповідач в порушення умов договору взятих на себе зобов’язань по оплаті наданих послуг не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача становить 4160,50 грн., вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та збитки від інфляції за період з 21.02.2009р. по день вирішення спору

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Як вбачається з пункту 3.5. Договору за прострочку оплати рахунку експедитора, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє за період за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми боргу за кожний день прострочення.

Позивач по справі заявив позовну вимогу про стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати за надані послуги.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.02.2009р. по 16.11.2009р.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

4160.5021.02.2009 - 14.06.200911412.0000 %0.066 %*311.87

4160.5015.06.2009 - 11.08.20095811.0000 %0.060 %*145.45

4160.5012.08.2009 - 22.08.20091110.2500 %0.056 %*25.70

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 483,02 грн. і підлягає стягненню з відповідача за розрахунком суду.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

21.02.2009 - 16.11.20094160.501.054224.674385.17

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 4385.17 грн.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

4160.5021.02.2009 - 16.11.20092693 %91.99

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 91.99 грн.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та збитків від інфляції підлягають задоволенню за розрахунком суду.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідач обґрунтованих заперечень позовних вимог не наддав, правом на судовий захист не скористався.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютек Інтернешенел»(01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8; ідентифікаційний код 35311823, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Партнер»(02660, м. Київ, вул. Автопаркова, 7; ідентифікаційний номер 336993358) основний борг в сумі 4 160 (чотири тисячі сто шістдесят) грн. 50 коп., пеню в сумі 483 (чотириста вісімдесят дві) грн.. 02 коп., 3% річних в сумі 91 (дев’яносто одна) грн. 99 коп., інфляційні витрати в сумі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 67 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 49 (сорок дев’ять) грн. 60 коп. та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 25 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.