Рішення № 6777466, 24.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/220 24.09.09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Оптово роздрібне торгове підприємство “Сансара”, м. Феодосія, АР Крим

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна», м. Київ

про стягнення 72 228,17 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін :

від позивача : Ратуш В.Б., предст., дов. б/н від 01.06.2009 року

від відповідача : не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю оптово роздрібне торгове підприємство “Сансара” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»про стягнення 72 228,17 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.03.2009 року порушено провадження по справі.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2009 року справу передано за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.06.2009 року.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою заступника голови Господарського суду м. Києва від 30.07.2009 року продовжено строк розгляду справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №3262СМФ2008 від 01.04.2008 року щодо оплати поставленої продукції, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 72 228,17 грн.

Під час розгляду справи до суду надійшло клопотання позивача про зменшення позовних вимог на суму основного боргу у розмірі 25 026,61 грн. в звязку з його погашенням. Згідно поданого клопотання, позивач просить суд стягнути з відповідача 47201,56 грн. Крім того позивачем збільшено позовні вимоги на суму нарахованої пені в розмірі 5 602,11 грн.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судові засідання не зявився, вимог ухвал суду не виконав, звірки з позивачем не провів, причини неявки в судове засідання невідомі.

Враховуючи викладені обставини господарський суд вважає за можливе розглянути справу № 28/220 без участі належним чином повідомлених представників відповідача, згідно ст. 75 Господарського процесуального суду м. Києва.

В судовому засіданні 24.09.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

01.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Оптово роздрібне торгове підприємство “Сансара” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Вестер Україна” (Покупець) укладено Договір №3262СМФ2008 (надалі по тексту Договір), відповідно до якого Продавець передає покупцю товари, а покупець приймає та зобовязується оплатити такі товари.

Відповідно до п.9.4 Договору, вартість договору складається із вартості партій товарів, поставлених продавцем під час дії договору. Оплата товару здійснюється в строк не більше 10 банківських днів з дня отримання товару покупцем. (п.9.7 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується наступними документами:

видаткова накладна №01-0000431 від 10.09.08 на суму 3583,03 грн.

видаткова накладна №01-0000565 від 14.09.08 на суму 6348,43 грн.

видаткова накладна №01-0000732 від 17.09.08 на суму 6885,09 грн.

видаткова накладна №01-0000921 від 21.09.08 на суму 5918,01 грн.

видаткова накладна №01-0001085 від 24.09.08 на суму 6580,26 грн.

видаткова накладна №01-0001237 від 28.09.08 на суму 6032,95 грн.

видаткова накладна №01-0000073 від 01.10.08 на суму 6782,71 грн.

видаткова накладна №01-0000150 від 05.10.08 на суму 10031,49 грн.

видаткова накладна №01-0000338 від 08.10.08 на суму 7890,49 грн.

видаткова накладна №01-0000462 від 12.10.08 на суму 7147,31 грн.

видаткова накладна №01-0000639 від 15.10.08 на суму 6893,20 грн. , а всього поставлено товару на загальну суму 74092,97 грн.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем було повернуто товар на загальну суму 1864,80 грн., що підтверджується:

видатковою накладною (повернення) №СМ10001896 від 10.09.2008,

актом про виявлення (пошкодження) пересортиці товару при розвантаженні автофургона від 14.09.2008,

актом про виявлення (пошкодження) пересортиці товару при розвантаженні автофургона від 17.09.2008,

видатковою накладною (повернення) №СМ10001951 від 17.09.2008,

видатковою накладною (повернення) №СМ10002056 від 02.10.2008,

актом про виявлення (пошкодження) пересортиці товару при розвантаженні автофургона від 05.10.2008,

актом про виявлення (пошкодження) пересортиці товару при розвантаженні автофургона від 08.10.2008,

актом про виявлення (пошкодження) пересортиці товару при розвантаженні автофургона від 12.10.2008,

актом про виявлення (пошкодження) пересортиці товару при розвантаженні автофургона від 16.10.2008,

видатковою накладною (повернення) №СМ10002211 від 16.10.2008.

Відповідно до п.9.7 договору, оплата товару здійснюється в строк не більше 10 банківських днів з дня отримання товару покупцем.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 72 228,17 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаного сторонами.

Листом №26 від 26.11.2008 року позивач попередив відповідача про припинення поставки продукції через наявність заборгованості. Лист було отримано відповідачем 28.11.2008 року, вх. №1057.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 47 201,56 грн., що підтверджується довідкою позивача про наявність заборгованості, за підписом директора та головного бухгалтера компанії та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому, судом враховується, що частина заборгованості була погашена відповідачем до порушення провадження по справі, а саме 27.01.2009 року сплачено 10 026,61 грн., 21.01.2009 15 000,00 грн.

Враховуючи клопотання позивача про уточнення позовних вимог, в якому останній фактично відмовився від стягнення суми основного боргу в розмірі 25 026,61 грн., господарський суд вважає, що провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобовязався оплатити поставлену продукцію згідно виставлених Продавцем рахунків на кожну поставку в строк не більше 10 банківських днів з моменту поставки продукції.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 47201,56 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.

Відповідно до п.10.4 Договору, за прострочення оплати вартості товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобовязань по Договору, а саме: прострочення оплати вартості поставленого позивачем товару, враховуючи приписи діючого законодавства України та положення Договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5602,11 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати, що сплачені позивачем при поданні позову за частину основного боргу, що був в добровільному порядку погашений відповідачем до порушення провадження по справі покладаються на позивача в звязку з припиненням провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Припинити провадження в частині стягнення 25 026,61 грн. основного боргу.

Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вестер Україна” (04112, м. Київ, вул. Рижська,8-а, 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ясна, 37, р/р 26009305280201, р/р 26005074011501 в ХФ АКБ „ТАС Комерц банк” МФО 350664. код ЄДРПОУ 35073676) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Оптово роздрібне торгове підприємство “Сансара” (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Корчмарського, 55, р/р 26006529238771 в КРФ АКБ „УСБ” м. Симферополь, МФО 324010, код ЄДРПОУ 24698258) 52803,67 грн. (пятдесят дві тисячі вісімсот три гривні шістдесят сім копійок), з яких 47201,56 грн. (сорок сім тисяч двісті одну гривню пятдесят шість копійок) основного боргу, 5602,11 грн. (пять тисяч шістсот дві гривні одинадцять копійок) пені, а також 528,04 грн. (пятсот двадцять вісім гривень чотири копійки) державного мита та 80,06 грн. (вісімдесят гривень шість копійок) витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяО. С. Копитова