Рішення № 6777348, 10.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/142 10.11.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №23/142                                                                                                    10.11.2009 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»

ДоАкціонерного страхового товариства «Вексель»

Простягнення 49704,82 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю. Представники сторін:

Від позивача:Черненко О.О. (пред за довір. №37 від 06.10.2009 року)

Від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Альянс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерного страхового товариства «Вексель»заборгованості за договором про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) №124/06 П від 01.08.2006 року у сумі 49704,82 грн. Позов обґрунтований тим, що Відповідач не належним чином виконує свої зобов’язання за договором перестрахування ризиків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2009 року порушено провадження у справі №23/142 та призначено її до розгляду на 22.09.2009 року.

У судовому засіданні 22.09.2009 року представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 22.09.2009 року своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 року у зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи № 23/142 було відкладено на 13.10.2009 року.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за місцезнаходженням Відповідача відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців та за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві.

13.10.2009 року через канцелярію надійшло клопотання від представника Відповідача, про відкладення розгляду справи у зв’язку з його участю у іншому судовому засіданні.

У судове засідання 13.10.2009 року представник Відповідача не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 23/142 від 17.08.2009 року та від 22.09.2009 року не виконав.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 року у зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи № 23/142 було відкладено на 10.11.2009 року.

Ухвалою Голови Господарського суду м. Києва від 19.10.2009 року, розгляд справи № 23/142 продовжено на один місяць.

У судовому засіданні 10.11.2009 року представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання 10.11.2009 року представник Відповідача втретє не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 23/142 від 17.08.2009 року та від 22.09.2009 року не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) №124/06 П від 01.08.2006 року, предметом якого є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, переданих (прийнятих) сторонами за договорами факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права й обов’язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).

На підставі договору №124/06 П від 01.08.2006 року сторони укладають договори перестрахування окремо по кожному ризику (або групі ризиків) –ковер-ноти (пункт 2.1 Договору №124/06 П від 01.08.2006 року). Певні види ризиків, ліміти відповідальності і інші умови перестрахування визначаються в ковер-нотах, підписаних обома сторонами і скріплених печаткою (пункт 2.3 Договору №124/06 П від 01.08.2006 року).

Сторони погодили, що пропозиція певного ризику в перестрахування здійснюється у вигляді ковер-ноту, підписаного перестрахувальником і завіреного печаткою, який направляється перестраховику за допомогою факсимільного або поштового зв’язку (пункт 3.1 договору №124/06 П). У випадку, якщо перестраховик згодний з умовами, викладеними в ковер-ноті, він підписує його, завіряє печаткою і направляє перестрахувальнику.

Згідно пункту 2.5 договору №124/06 П від 01.08.2006 року, передані в перестрахування ризики вважаються перестрахованими на умовах (по правилам страхування) Страховика, що уклав договір страхування, якщо інше не обумовлено ковер-нотом.

28 березня 2008 року сторонами відповідно до умов договору №124/06 П від 01.08.2006 року було укладено договір перестрахування (ковер-нот) №1792-4, за яким Позивачем було перестраховано ризик виконання власних зобов’язань за укладеним ним договором страхування транспортного засобу. Виконання сторонами умов цього договору стало предметом позову.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахуванням визначається страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Означена правова норма кореспондується зі статею 987 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Таким чином, судом встановлено, що договір №124/06 П від 01.08.2006 року відповідає вимогам чинного законодавства в частині суб’єктного складу учасників цих правовідносин та за своєю формою –вимогам статті 981 Цивільного кодексу України.

Згідно ковер-ноту №1792-4 від 28.03.2008 року Позивач застрахував власні ризики виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту №23.0005659.03 від 25.03.2008 року, укладеним з Зеніним Віктором Еріковичем. Предметом договору страхування №23.0005659.03 від 25.03.2008 року визначені майнові інтереси страхувальника (Зеніна В.Е.), пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Mercedes Benz 500, ідентифікаційний номер WDB2201751A267084, державний номерний знак АЕ 9800 АР. Пунктом ІV договору страхування №23.0005659.03 від 25.03.2008 року страховим випадком, тобто подією, яка породжує обов’язок страховика здійснити страхову виплату на користь страхувальника, визначається «збиток від ДТП».

30 червня 2008 року на перехресті вулиці Шостої Стрілецької дивізії та вулиці Набережна Леніна в місті Дніпропетровську сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Mercedes Benz 500, д.н.з. АЕ 9800 АР. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mercedes Benz 500, д.н.з. АЕ 9800АР, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області від 09.07.2008 року.

04 липня 2008 року Позивачем було направлено Відповідачу повідомлення вих. №3049 про настання події, яка має ознаки страхового випадку, з автомобілем Mercedes Benz 500, д.н.з. АЕ 9800 АР.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля Mercedes Benz 500, д.н.з. АЕ 9800 АР, Позивачем було замовлено проведення авто товарознавчого дослідження товариству з обмеженою відповідальністю «Оперейтор».

Згідно звіту № 133/08/01 від 02.07.2008 року розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mercedes Benz 500, д.н. АЕ 9800 АР, становить 159374,76 грн.

Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України та статті 25 Закону України «Про страхування»виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно із договором страхування на підставі заяви страхувальника та акта, який складається страховиком чи уповноваженою ним особою.

23 липня 2008 року Позивачем складено страховий акт №23.2941.08, відповідно до якого було визнано вищеозначену подію страховим випадком. Відповідно до договору №23.5144.03 від 28.02.2007 року у Позивача виник обов’язок сплатити на користь страхувальника суму страхового відшкодування.

Позивач виконав свої зобов’язання перед страхувальником та перерахував на його рахунок 157935,51 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №2885 від 22.09.2008 року.

29 липня 2008 року Позивач надіслав Відповідачу письмове повідомлення №3952 з вимогою про здійснення виплати страхового відшкодування у сумі 39617,13 грн. та комплектом документів згідно п. 8.1 договору №124/06 П від 01.08.2006 року.

Відповідно до вимог пункту 8.1 договору №124/06 П від 01.08.2006 року Відповідач зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування на користь Позивача протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання повного пакету документів.

Таким чином, суд встановлює порушення господарського зобов’язання з боку Відповідача в частині своєчасної та у повному обсязі сплати суми страхового відшкодування та витрат на розслідування за договором №124/06 П від 01.08.2006 року, яке мало бути сплаченим до 07.08.2008 року, у сумі 39617,13 грн.

У зв’язку з виявленням прихованих пошкоджень автомобіля Mercedes Benz 500, д.н. АЕ 9800 АР, Позивач додатково сплатив страхувальнику Зеніну В.Е. 20104,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3513 від 13.10.2008 року.

26 листопада 2008 року Позивач надіслав Відповідачу письмове повідомлення №4284 з вимогою про виплату страхового відшкодування у сумі 5113,63 грн. та комплектом документів згідно пункту 8.1 договору №124/06 П від 01.08.2006 року.

Відповідно до вимог пункту 8.1 договору №124/06 П від 01.08.2006 року Відповідач зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування на користь Позивача протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання повного пакету документів.

Таким чином, суд встановлює порушення господарського зобов’язання з боку Відповідача в частині своєчасної та у повному обсязі виплати суми страхового відшкодування за договором №124/06 П від 01.08.2006 року, яка мала бути здійсненою до 04.12.2009 року у сумі 5113, 63 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних і вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з акціонерного страхового товариства «Вексель»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, ідентифікаційний код 20031391) на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»(49044, м. Дніпропетровськ, вул.Катеринославська, 2, оф. 700, ідентифікаційний код 32495221) суму основного боргу 44730,76 грн. (сорок чотири тисячі сімсот тридцять гривень 76 копійок), пеню –616,54 грн. (шістсот шістнадцять гривень 54 коп.), інфляційні втрати –3588,64 грн. (три тисячі п’ятсот вісімдесят вісім гривень 64 коп.), 3 % річних –768,88 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 88 коп.), державне мито - 497,05 грн. (чотириста дев’яносто сім гривень 05 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

3.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання 16.11.2009 року