Рішення № 6776876, 21.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/490 21.09.09 За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Пріпутнікова Олександра Андрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вик Оил» про стягнення 43 221,84 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Мемедляєв Л.Т. - предст. за довір. №б/н від 03.09.2009р.;

від відповідача не з'явились;

В судовому засіданні 21.09.2009р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Пріпутнікова Олександра Андрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вик Оил»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по суборендній платі в розмірі 43 221,84 грн., а саме: основний борг –40 090,10 грн., пеня – 2 774,48 грн., 3% річних –357,26 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати суборендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

Позивачем разом з позовною заявою було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 41 223,84 грн., а у разі їх відсутності на рахунку – на його майно.

Суд відмовив в задоволенні зазначеної заяви позивача, оскільки в порушення вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, останнім не було зазначено жодної обставини, яка б могла унеможливити або утруднити виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2009р. порушено провадження у справі № 35/490, розгляд справи призначено на 07.09.2009р.

07.09.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про уточнення позовної заяви, якою просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по суборендній платі в розмірі 43 221,84 грн., а саме: основний борг –40 090,10 грн., пеня –2 774,48 грн., 3% річних – 357,26 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2009р. надав документи на виконання вимог ухвали суду № 35/490 про порушення провадження у справі від 10.08.2009р.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.2009р. заявив усне клопотання про перенесення судового засідання з метою надання відповідачу часу для підготовки та надання суду відзиву на позов.

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив та просив відмовити в його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 21.09.2009р.

До початку судового засідання 21.09.2009р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та витребування у позивача додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 21.09.2009р. представник позивача заперечив проти вищезазначених клопотань відповідача, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 21.09.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/490 від 13.07.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв, клопотань не подав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 21.09.2009р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008 року між Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Куценком Віктором Олександровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вик Оил»було укладено Договір суборенди нежитлових приміщень № 8-ИД/2008 (далі –Договір).

У відповідності до умов Договору суборендодавець (позивач) зобов’язався передати, а суборендар –прийняти у строкове платне користування (суборенду) нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі ТОВ «Крим-Схід», загальною площею 59,31 кв.м, розташовані за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1, на 4 поверсі, офіс № 409 в будівлі багатофункціонального комплексу. Приміщення передаються в суборенду для розміщення офісу.

Термін дії договору було визначено сторонами з моменту підписання акту приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень, тобто з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. (п. 8.1. Договору).

Умовами договору було встановлено, що суборендна плата за один календарний місяць складає 7887,88 грн. без ПДВ та вноситься суборендарем з урахуванням її індексації на розрахунковий рахунок суборендодавця щомісячно не пізніше 5 числа в розмірі 100% передоплати (п. 3.1.).

Пунктом 8.11. Договору було встановлено, що одностороння відмова від договору суборенди не допускається.

01.07.2008р. між сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі нежитлового приміщення за договором суборенди № 8-ИД/2008 від 01.07.2008р., згідно якого суборендодавець передав, а суборендар прийняв у тимчасове, платне користування нежитлові приміщення загальною площею 59,31 кв.м, які знаходяться на 4-ому поверсі в будівлі блоку «А»Бізнес-центру, розташованого за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1, офіс № 409.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору суборенди відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати суборендної плати за період з лютого 2009р. по червень 2009р., що призвело до виникнення заборгованості (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Відповідач листом за вих. № 416/08 від 22.12.2008р. запропонував розірвати Договір суборенди № 8-ИД/2008 від 01.07.2008р. за взаємною згодою. Позивач згоди на розірвання Договору суборенди № 8-ИД/2008 від 01.07.2008р. не дав, а також не було рішення суду про розірвання Договору суборенди № 8-ИД/2008 від 01.07.2008р. Отже, вказаний Договір був дійсний до закінчення строку його дії, тобто до 30.06.2009 року.

Проте, зобов‘язання по сплаті суборендної плати відповідач не виконав в повному обсязі.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, окрім стягнення суми основного боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені та 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати суборендної плати, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 40 090,10 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи 3% річних становлять –357,26 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по суборендній платі в розмірі 40090,10 грн., 3% річних в розмірі 357,26 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2 774,48 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 7.2. Договору суборенди було встановлено, що якщо суборендар не дотримується порядку оплати за приміщення, що орендуються, встановленого в цьому договорі, то він сплачує суборендодавцю пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, діючої на момент оплати пені.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати суборендної плати нараховано пеню в розмірі 2 774,48 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 2 774,48 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вик Оил» (03045, м. Київ, Столичне шосе, 98, код ЄДРПОУ 23125543, р/р 26002006100000 в ДФ АК ИБ «Укрсиббанк», МФО 335827) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Пріпутнікова Олександра Андрійовича (95000, АРК, м. Сімферополь, вул. Тургенева, 17, кв. 46, ідентифікаційний номер 3108310337, р/р 26008000151673 в АКБ «ЧБРР»м. Сімферополь, МФО 384577), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 40 090,10 грн. (сорок тисяч дев’яносто гривень 10 коп.) - заборгованості по суборендній платі за Договором суборенди нежитлових приміщень № 8-ИД/2008 від 01.07.2008р.; 2 774,48 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят чотири гривні 48 коп.) –пені; 357,26 грн. (триста п’ятдесят сім гривень 26 коп.) –3% річних; 432,22 грн. (чотириста тридцять дві гривні 22 коп.) –державного мита; 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 10.11.2009 року