Рішення № 6776736, 09.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/517 09.11.09 За позовом Комунального підприємства «Адміністративно-технічна інспекція» Тернопільської міської ради до Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічна інспекція»Тернопільської міської ради (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»(надалі ЗАТ «ФГ «Страхові традиції», відповідач) 168, 61 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним Договором № 192/08 від 01.12.2008р. на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу не здійснено оплату за період дії договору, у зв’язку з чим з посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму боргу, пені, нарахування якої передбачено договором, інфляційних збитків та 3 процентів річних.

В судове засідання призначене на 09.11.2009р. представник позивача не з’явився, однак докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Інформації щодо відмови позивача від позову або ж відомостей про сплату заборгованості в сумі заявленій до стягнення відповідачем, суду станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 22.09.2009р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 07.09.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2008 року між Комунальним підприємством «Адміністративно-технічна інспекція»Тернопільської міської ради та ЗАТ «ФГ «Страхові традиції»укладено договір № 192/08, відповідно до умов якого інспекція на правах уповноваженого органу, на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської Ради надає розповсюджувачу в тимчасове користування місця для розташування рекламних засобів – виносних щитів за адресою розташування вул. Замкова 5, а розповсюджувач (відповідач у справі) бере в тимчасове користування місце для розташування своїх спеціальних конструкцій (виносних щитів) і сплачує інспекції плату за надані йому місця відповідно до умов договору.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами № 192/08 виданий відповідачу 01.12.2008р. на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 05. липня 2007р. № 5/11/6, у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи.

Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами" для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.

Відповідно до пункту 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності – на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Згідно з п. 4.1, 4.2, 4.3 договору плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів складає в місяць 43, 56 грн.; оплата проводиться помісячно, не пізніше 5-го числа кожного наступного місяця; сума оплати може індексуватись на вимогу інспекції з врахуванням індексу інфляції; форма розрахунків безготівкова.

В порушення наведених умов договору 192/08 від 01.12.2008р. відповідачем не проведено оплату за договором за грудень 2008р., за січень 2009р., за лютий 2009р., за березень 2009р. на загальну суму 146, 63 грн., яка є несплаченою та рахується як заборгованість відповідача за договором.

На підставі отриманої від відповідача заяви про необхідність дострокового припинення дії договору № 192/08ПР та скасування дозволу № 192/08 від 01.12.2008р. про встановлення приорітету на місце розташування рекламного засобу, з урахуванням наявної заборгованості відповідача, згідно з Наказом від 12.03.2009р. № 192/08 скас дозвіл на розміщення зовнішньої реклами № 192/08 від 01.12.2008р. виданий ТРД ЗАТ ФГ «Страхові традиції»скасовано, договір № 192/08 від 01.12.2008р. на тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції розірвано з 12.03.2009р..

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Факт порушення відповідачем договірних зобов’язань під час дії договору, судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п.4.2 Договору № 192/08 від 01.12.2008р. обов’язок здійснення оплати за договором виникав у відповідача кожного п’ятого числа місяця, відповідно строк виконання зобов’язань по оплаті суми боргу за грудень 2008р. в сумі 43, 56 грн., за січень 2009р. в сумі 43, 56 грн., за лютий 2009р. в сумі 43, 56 грн. та за березень 2009р. в сумі 15, 95 грн. станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати вказаних сум заборгованості, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 146, 63 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.5 договору у випадку невиконання п. 4.2, п. 6.4 розповсюджувач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Вимоги про стягнення нарахованої суми пені в розмірі 16, 04 грн. суд визнає недоведеними і такі задоволенню не підлягають. Розрахунок позивача виконаний невірно, у зв’язку з чим не приймається судом. Пеня визначена за обліковою ставкою 12%, тоді як у періоді за який позивач здійснює нарахування пені (станом на 01.08.2009р.) облікова ставка визначена Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 в періоді з 15.06.2009р. на рівні 11%.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1, 46 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 4, 48 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факт прострочення сплати суми заборгованості за договором № 192/08 від 01.12.2008р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором під час його дії, суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Щодо заявленого клопотання про стягнення з відповідача суми 17 грн., як витрат, які позивач поніс при отриманні довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд відзначає наступне.

В абзаці другому пункту 1 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Довідку, у зв’язку з отриманням якої позивачем понесені витрати в розмірі 17 грн., позивач зобов’язаний був надати на вимоги ухвали суду. Звернення до суду є правом, а не обов’язком позивача, а виконання вимог суду обумовлене положеннями ст. 33 ГПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно понесення зазначених позивачем витрат обумовлено насамперед необхідністю доведення обставин на які зроблені посилання, і такі витрати не можуть бути покладені на відповідача. Вказані витрати не є іншими витратами у розумінні ст. 44 ГПК України.

Судові витрати позивача у сумі 102 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог в розмірі 217, 80 грн..

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»(04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойко 15/15, п/р 26506005000033 у ВАТ «Родовід Банк» м. Київ, МФО 321712, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32281587) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічна інспекція»Тернопільської міської ради (46001, м. Тернопіль, вул. Родини Барвінських 4, п/р 26002770444071 в Хмельницькій філії АКБ «Укрсоцбанк»в м. Хмельницький, МФО 315018, ідент. код 22603743) 146, 63 грн. (сто сорок шість гривень 63 копійок), 1, 46 грн. (одну гривню 46 копійок) інфляційних збитків, 4, 48 грн. (чотири гривні 48 копійок) 3% річних, 217, 80 грн. (двісті сімнадцять гривень 80 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Р.І. Самсін