Рішення № 6776502, 12.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/447 12.11.09 За позовом          Дочірнього підприємства «Квеєнбергер-Україна» до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Баннерман Волд Клас Фарм Україна» про           стягнення заборгованості та штрафних санкцій суддя Самсін Р.І. Представники сторін:

від позивача:                    Подніколенко І.І. (довіреність від 22.07.2009р.);

від відповідача:           не з’явились;

В судовому засіданні присутній Ситий В.О. без підтверджених повноважень представника сторони по справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Квеєнбергер-Україна» (надалі ДП «Квеєнбергер-Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баннерман Волд Клас Фарм Україна»(надалі ТОВ «Баннерман Волд Клас Фарм Україна», відповідач) 36183,89 грн. основного боргу, інфляційних нарахувань у сумі 1390,07 грн., пені у розмірі 3228,70 грн., 3% річних у розмірі 415,13 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором транспортного експедирування № 770-Т від 03.02.2009р. щодо оплати наданих послуг пов’язаних з організацією міжнародних вантажних перевезень та вантажних перевезень по Україні на підставі виставлених рахунків-фактур та підписаних актів здачі прийняття-робіт (наданих послуг). Розрахунки за надані послуги відповідачем здійснені не у повному обсязі, у зв’язку з чим позивач просить стягнути на свою користь визнану відповідачем заборгованість у розмірі 36183,89 грн.. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні в наданих усно поясненнях проти позову заперечував.

Отриману від відповідача 12.10.2009р. зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду ухвалою № 05-5-22/30311 від 13.10.2009р. та того ж дня разом із поданими матеріалами направлено на адресу вказану самим відповідачем, що підтверджується поштовим чеком № 9271 від 13.10.2009р. який в оригіналі наявний в матеріалах справи (на звороті ухвали).

Провадження у справі порушено ухвалою від 19.08.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.11.2009р. представник відповідача не погодився на оголошення вступної та резолютивної частини рішення, у зв’язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          03 лютого 2009р. між ДП «Квеєнбергер-Україна»(виконавець) та ТОВ «Баннерман Волд Клас Фарм Україна»(замовник) укладено договір транспортного експедирування № 770-Т предметом якого є взаємовідносини сторін, пов’язані з організацією міжнародних вантажних перевезень та вантажних перевезень по Україні.

          Згідно положень договору (п. 4.2., 4.3., 4.4.) замовник оплачує послуги виконавця, а також суму транзитних платежів (авто доставки, страхування, складських та митно-брокерських послуг, тощо), на підставі узгодженої сторонами заявки та згідно виставленого рахунку в гривнях по курсу гривні до долара США або Євро, встановленого НБУ на день виставлення рахунку. Оплата відбувається замовником в порядку 100% передплати на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку. Кінцеві розрахунки між сторонами за фактично виконане перевезення проводяться на підставі акта виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення відповідного рахунку.          

У відповідності з наведеними положеннями, з метою отримання оплати за надані послуги, позивачем було виставлено рахунки-фактури № UE-0004624 від 27.02.2009р. на суму 17083,06 грн., № UE-0004702 від 28.02.2009р. на суму 14553,89 грн., № UІ-0009746 від 18.03.2009р. на суму 1 560,00 грн., № UІ-0009747 від 18.03.2009р. на суму 1 560,00 грн., № UІ-0009753 від 20.03.2009р. на суму 1 300,00 грн., № UІ-0009759 від 20.03.2009р. на суму 1 300,00 грн., № UІ-0009760 від 20.03.2009р. на суму 1 300,00 грн., № UІ-0009762 від 20.03.2009р. на суму 1 110,00 грн., № UІ-0009764 від 20.03.2009р. на суму 260,00 грн., № UІ-0009765 від 20.03.2009р. на суму 260,00 грн., № UІ-0009766 від 20.03.2009р. на суму 260,00 грн., № UІ-0009779 від 24.03.2009р. на суму 1 560,00 грн., № UЕ-0004755 від 01.04.2009р. на суму 9 240,00 грн., які станом на дату подання позовної заяви до суду, відповідачем, оплачені частково.

Факт надання послуг щодо оплати яких виник спір підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох підприємств актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № UE-0004624 від 27.02.2009р. на суму 17083,06 грн., № UE-0004702 від 28.02.2009р. на суму 14553,89 грн., № UІ-0009746 від 18.03.2009р. на суму 1 560,00 грн., № UІ-0009747 від 18.03.2009р. на суму 1 560,00 грн., № UІ-0009753 від 20.03.2009р. на суму 1 300,00 грн., № UІ-0009759 від 20.03.2009р. на суму 1 300,00 грн., № UІ-0009760 від 20.03.2009р. на суму 1 300,00 грн., № UІ-0009762 від 20.03.2009р. на суму 1 110,00 грн., № UІ-0009764 від 20.03.2009р. на суму 260,00 грн., № UІ-0009765 від 20.03.2009р. на суму 260,00 грн., № UІ-0009766 від 20.03.2009р. на суму 260,00 грн., № UІ-0009779 від 24.03.2009р. на суму 1 560,00 грн., № UЕ-0004755 від 01.04.2009р. на суму 9 240,00 грн..

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 15.04.2009р. заборгованість за надані послуги становить 36183,89 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі є неоплаченою, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено, і заборгованість за вказаним актом є предметом спору у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

З урахуванням положень п. 4.3 договору № 770-Т від 03.02.2009р. строк виконання зобов’язань щодо оплати послуг є таким, що настав, розрахунки мали бути здійснені протягом 3 банківських днів від дня отримання рахунку, а відповідач протягом тривалого часу мав можливість виконати відповідні зобов’язання по оплаті.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 36183, 89 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 15.04.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії. Доказів здійснення розрахунків за надані послуги після підписання вказаного акту звірки відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 36183, 89 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 7.6 договору в разі прострочення платежів, вказаних в п. 4.3, 4.4 даного договору замовник виплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем складає 3228,70 грн. (розрахунок виконано по заборгованості за рахунками з урахуванням періоду прострочення) - за обліковими ставками встановленими листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 –12% та Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 - 11% в періоді з 15.06.2009р. - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців)).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 36183,89 грн., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1390,07 грн. здійсненим за період прострочення сплати боргу березень 2009р. по червень 2009р. наданим позивачем і вважає такий обґрунтованим.

Сума 3% річних за прострочення сплати боргу за відповідні періоди згідно наданого розрахунку складає 415,13 грн. та підлягає стягненню з відповідача у вказаному розмірі.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 770-Т від 03.02.2009р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 36183,89 грн. основного боргу, 3228,70 грн. пені, 1390,07 грн. інфляційних збитків та 415,13 грн. - 3% річних.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 430,00 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з           Товариства з обмеженою відповідальністю «Баннерман Волд Клас Фарм Україна»(04214 м. Київ, просп. Оболонський, 36-А, кв. 77, р/р 26002007142901 у Лівобережному відділенні ВАТ «Сведбанк»м. Києва, МФО 300164, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент код 31749777) на користь Дочірнього підприємства «Квеєнбергер-Україна»(юрид. адреса: 08307, Київська обл., м. Бориспіль-7, аеропорт, 10/8, корп., 3, факт. адреса: 02125, м. Київ, пр. Визволителів, 1, оф. 518, р/р 26001300101752 в АКБ «Східно-Європейський Банк», МФО 322658, ідент. код 30455653) 36183,89 грн. (тридцять шість тисяч сто вісімдесят три гривні 89 копійок) основного боргу, 3228,70 грн. (три тисячі двісті двадцять вісім гривень 70 копійок) пені, 1390,07 грн. (одну тисячу триста дев’яносто гривень 07 копійок) інфляційних збитків, 415,13 грн. (чотириста п’ятнадцять гривень 13 копійок) - 3% річних та 548,00 грн. (п’ятсот сорок вісім гривень) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Р.І. Самсін