Рішення № 6776501, 09.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/259 09.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Пост» до           Закритого акціонерного товариства «Київсоцбуд» про стягнення 134337,46 грн. Суддя Гумега О.В. Представники: Від позивача: Горковенко О.О. (довіреність № б/н від 13.07.2009 р.)

Від відповідача: Люба А.М. (довіреність № б/н від 11.09.2009 р.).

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Пост»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Київсоцбуд»(відповідача) про стягнення з останнього 134337,46 грн. заборгованості на Договором № 16-05/08 про проведення рекламної кампанії від 16.05.2008 року і Додатком № 1 від 16.05.2008 р., Додатком № 2 від 16.05.2008 р., Додатком № 6 від 25.09.2008 р. до цього договору відповідно до рахунків –фактур та актів здачі –прийняття робіт (наданих послуг) згідно переліку, наведеному у позовній заяві. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 93418,68 грн., пені в розмірі 11221,45 грн., інфляційних втрат в розмірі 27682,27 грн., трьох відсотків річних в розмірі 2015,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу послуги з розміщення рекламного матеріалу на об»єктах зовнішньої реклами, проте, відповідач в порушення умов договору і додатків до нього зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав, спірні рахунки –фактури не оплатив. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2009 р. порушено провадження у справі № 39/259 та призначено справу до розгляду на 14.09.2009 р. о 12:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 14.09.2009 р. подав усні пояснення по справі, якими просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та усне клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

14.09.2009 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що на день судового засідання представник відповідача буде знаходитися у службовому відрядженні. Судом клопотання задоволено.

14.09.2009 р. відповідач через відділ діловодства суду також подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 39/259. Представник позивача дане клопотання в судовому засіданні підтримав. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 05.10.2009 р. о 11:20 год. та продовжено строк розгляду справи.

29.09.2009 р. представник відповідача Люба А.М. через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

05.10.2009 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про забезпечення позову накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.10.2009 р. подав клопотання про оголошення перерви в засіданні з огляду на той факт, що відповідач не ознайомився з матеріалами справи та не отримав від позивача копію позовної заяви і доданих до неї документів, а тому позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву. У клопотанні також зазначено про відсутність у посадових осіб відповідача необхідних знань в галузі права, з огляду на що представляти його інтереси доручено юристу Люба А.М., оскільки інших представників у відповідача немає.

Розглянувши вищезазначене клопотання представника відповідача про оголошення перерви в судовому засідання 05.10.2009 р., суд прийшов до висновку про незадоволення останнього, оскільки:

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 ГПК України, відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Отже, подання відзиву є правом, а не обов»язоком відповідача та суд вправі розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання вимог ст.ст. 56, 57 ГПК України направив відповідачу копію позовної заяви і доданих до неї документів ще 20.07.2009 р., що підтверджується фіскальним чеком № 8328 від 20.07.2009 р. та описом вкладення у цінний лист. При цьому суд звертає увагу, що відповідне поштове відправлення було направлене відповідачу за місцезнаходженням відповідача (03057, м. Київ, вул. Софії Перовської, 10-Б), яке вказане у позовній заяві та відповідає даним витягу з ЄДРПОУ № 13-4867 від 07.09.2009 р. щодо ЗАТ «Київсоцбуд»(витяг знаходиться в матеріалах справи).

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвала про порушення провадження у справі № 39/259 від 27.07.2009 р. була направлена відповідачу 29.07.2009 р. за вищезазначеною адресою, вказаною позивачем у позовній заяві. Підтвердженням надсилання відповідачу названої ухвали суду є відповідна відмітка на її зворотньому боці.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/259 в судових засіданнях 14.09.2009 р., 05.10.2009 р. відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином. Такий висновок суду підтверджується і фактом звернення відповідача до суду 14.09.2009 р. з клопотаннями про відкладення розгляду справи та про продовження строку вирішення спору по справі № 39/259. При цьому суд звертає увагу, що з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи відповідач вперше звернувся до суду лише 29.09.2009 р., тоді як у попередніх його клопотаннях про факт неотримання від позивача копії позовної заяви і доданих до неї документів, про неможливість складання відповідачем відзиву на позовну заяву та про відсутність у відповідача інших представників, окрім юриста Люба А.М., не йшлося.

Суд враховує також, що стаття 28 ГПК України не визначає представників юридичних осіб, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації, як єдиних представників останніх в суді. Безпосередньо представляти інтереси сторони надано керівникам підприємств та організацій, іншим особам, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Отже, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та про продовження строку вирішення спору по справі № 39/259, підписані Генеральним директором ЗАТ «Київсоцбуд»п. Терновим І.В., свідчать про реальну можливість відповідача здійснити своє представництво в суді безпосередньо на рівні керівництва, враховуючи при цьому, що розгляд справи № 39/259 стосується спору, який виник внаслідок здійснення сторонами господарської діяльності (щодо надання позивачем та отримання відповідачем послуг з розміщення рекламного матеріалу на об»єктах зовнішньої реклами).

Таким чином, відповідач мав достатньо часу (більш ніж два місяці) та всі можливості для складання та подання (надіслання) господарському суду та позивачу відзиву на позовну заяву з документами, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, подане відповідачем клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні 05.10.2009 р., розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для штучного затягування судового процесу, а тому відхиляється судом.

Розглянувши в судовому засіданні 05.10.2009 р. клопотання позивача про забезпечення позову накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, суд дійшов до висновку про залишення його без задоволення з наступних підстав:

Приписами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 3 РозЧяснень президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предЧявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з частиною першою ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

З вищезазначених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Позивачем у поданому клопотанні не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.

Представник відповідача проти заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову заперечував.

За вказаних обставин клопотання про забезпечення позову судом відхилене.

З огляду на необхідність додаткового дослідження наявних в матеріалах справи доказів у судовому засіданні 05.10.2009 р. у відповідності до ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 12.10.2009 р. о 12:00 год.

07.10.2009 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про уточнення позовних вимог № б/н від 05.10.2009 р., якою просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 93418,68 грн., пені в розмірі 11221,45 грн., інфляційних втрат в розмірі 27682,27 грн., трьох відсотків річних в розмірі 2015,06 грн. та покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2009 р. подав копії банківських виписок для залучення до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 12.10.2009 р. не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 12.10.2009 р. від останнього до суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 23.10.2009 р. о 11:20 год.

14.10.2009 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про уточнення позовних вимог № б/н від 14.10.2009 р., відповідно до якої просив задовольнити позовні вимоги в частині основного боргу у сумі 91418,68 грн. з огляду на здійснення відповідачем 31.08.2009 р. часткової оплати спірних послуг у сумі 2000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, доданою до заяви. В іншій частині позовні вимоги, а саме щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 11221,45 грн., інфляційних втрат в розмірі 27682,27 грн., трьох відсотків річних в розмірі 2015,06 грн., позивач підтримав повністю.

16.10.2009 р. представник відповідача Станіцький В.В. через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

16.10.2009 р. представник відповідача за довіреністю № б/н від 06.10.2009 р. Станіцький В.В. ознайомився з матеріалами справи № 39/259. Факт ознайомлення з матеріалами справи зафіксований записом останнього на третій сторінці обкладинки справи у відповідності з п. 3.7. Інструкції з діловодства в господарських судах України (затв. Наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75).

Представники сторін (від позивача - Горковенко О.О., від відповідача –Заверуха І.Л.) в судове засідання 23.10.2009 р. з»явились, проте заявили спільне усне клопотання про перенесення розгляду справи.

Враховуючи клопотання сторін, у судовому засіданні 23.10.2009 р. у відповідності до ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 06.11.2009 р. о 11:40 год.

06.11.2009 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про уточнення позовних вимог № б/н від 06.11.2009 р., відповідно до якої просив задовольнити позовні вимоги в частині основного боргу у сумі 86418,68 грн. з огляду на здійснення відповідачем 29.10.2009 р. часткової оплати спірних послуг у сумі 5000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, доданою до заяви. В іншій частині позовні вимоги, а саме щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 11221,45 грн., інфляційних втрат в розмірі 27682,27 грн., трьох відсотків річних в розмірі 2015,06 грн., позивач підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 06.11.2009 р. заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні. Судом клопотання задоволене.

У судовому засіданні 06.11.2009 р. у відповідності до ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 09.11.2009 р. о 11:30 год.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.11.2009 р. подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити позивачу в задоволенні основного боргу у сумі 86418,68 грн., пені в розмірі 11221,45 грн., інфляційних втрат в розмірі 27682,27 грн., трьох відсотків річних в розмірі 2015,06 грн. повністю, з огляду на той факт, що надані позивачем спірні рахунки –фактур та акти здачі –прийняття робіт (наданих послуг) не містять посилань на Договір № 16-05/08 від 16.05.2008 р., а тому умови даного договору щодо строків оплати послуг не можуть застосовуватись до цих рахунків –фактур та актів здачі –прийняття робіт (наданих послуг); стосовно позовних вимог в частині нарахування сум пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних позивачу належить відмовити з огляду на відсутність обґрунтованого розрахунку цих сум. При цьому заперечень по суті щодо отримання від позивача спірних послуг відповідно до актів здачі –прийняття робіт (наданих послуг) та рахунків –фактур, про які йдеться у позовній заяві, відповідач не зазначив.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Пост»(позивач) і Закритим акціонерним товариством «Київсоцбуд»(відповідачем) було укладено Договір № 16-05/08 про проведення рекламної кампанії (надалі –Договір), відповідно до п. 1.1 якого відповідач, визначений як Замовник, замовляє і оплачує, а позивач, визначений як Виконавець, зобов»язується на умовах даного договору та у відповідності до Закону України «Про рекламу»надати послуги по виготовленню рекламних плакатів та проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях у повній відповідності з контрольним макетом рекламного сюжету. При цьому, термін проведення рекламної кампанії, адресна програма, умови ротації сюжету реклами та інші умови рекламної кампанії визначаються Сторонами у додатках до цього Договору, які є його невід»ємною частиною (п. 1.1.2 Договору).

На підставі п. 1.1.2 та 9.3 Договору сторони підписали до нього додатки, які вважаються невід»ємною частиною цього договору, а саме:

-          Додаток № 1 від 16 травня 2008 р. (надалі –Додаток № 1) щодо надання послуг з розміщення рекламного матеріалу на об'єктах зовнішньої реклами спеціальних конструкціях „троли";

-          Додаток № 2 від 16 травня 2008 р. (надалі - Додаток № 2) щодо надання послуг з розміщення рекламного матеріалу на об'єктах зовнішньої реклами спеціальних конструкціях „білл-борди";

-          Додаток № 6 від 25 вересня 2008 р. (надалі - Додаток № 6) щодо надання послуг з розміщення рекламного матеріалу на об'єктах зовнішньої реклами (надалі послуги за наведеними Додатком № 1, Додатком № 2, Додатком № 3 - Послуги, а Додаток № 1, № 2, № 3 разом –Додатки).

Згідно п. 4.1. Договору вартість робіт та термін проведення оплати визначається в додатках до цього Договору:

- відповідно до п. 1.7. Додатка № 1 сторони встановили вартість Послуг з розміщення рекламного матеріалу на об'єктах зовнішньої реклами спеціальних конструкціях „троли" в розмірі 152502,93 грн., а відповідно до п.1.8. Додатку № 1 зазначено, що оплата проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця згідно рахунку-фактури, а також зазначено графік оплати, за яким остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 25.11.2008 р.;

- відповідно до п. 1.4. Додатка № 2 сторони встановили вартість Послуг з розміщення рекламного матеріалу на об'єктах зовнішньої реклами спеціальних конструкціях „білл-борди" в розмірі 73631,53 грн., а відповідно до п.1.8. Додатку № 2 зазначено, що оплата проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця згідно рахунку-фактури, а також зазначено графік оплати, за яким остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 25.11.2008 р.;

- відповідно до п. 1.3. Додатка № 6 сторони встановили вартість Послуг з розміщення рекламного матеріалу на об'єктах зовнішньої реклами в розмірі 93591,15 грн., а відповідно до п.2.1.Додатку № 6 зазначено, що оплата проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця згідно рахунку-фактури, а також зазначено графік оплати, за яким остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 25.10.2008 р.

У п. 5.2 Договору сторони узгодили, що по виконанню умов цього договору вони складають Акт приймання –передачі виконаних робіт, який є невід»ємною частиною Договору і підтверджує виконання зобов»язання виконавця.

Позивач зазначив, що на виконання умов Договору та Додатків до нього надав відповідачу Послуги на загальну суму 93418,68 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (надалі - Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг)), а саме:

- ОУ-000545 від 03.11.2008 р. на суму 15152,27 грн.;

- ОУ-000547 від 03.11.2008 р. на суму 10223,22 грн.;

- ОУ-000548 від 03.11.2008 р. на суму 4605,60 грн.;

- ОУ-000614 від 09.12.2008 р. на суму 23428,21 грн.;

- ОУ-000615 від 09.12.2008 р. на суму 15821,65 грн.;

- ОУ-000616 від 09.12.2008 р. на суму 357,00 грн.;

- ОУ-000617 від 09.12.2008 р. на суму 3772,86 грн.;

- ОУ-000618 від 09.12.2008 р. на суму 4605,60 грн.;

- ОУ-000619 від 09.12.2008 р. на суму 15152,27 грн.;

- ОУ-000622 від 09.12.2008 р. на суму 300,00 грн. (копії Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) знаходяться в матеріалах справи). Зі змісту наведених актів вбачається, що позивачем були надані Послуги на вказані суми та що сторони претензій одна до одної не мають.

Проте, в порушення умов Договору та Додатків до нього зобов‘язання по оплаті наданих позивачем Послуг відповідачем не виконано, зокрема не сплачені рахунки –фактур на загальну суму 93418,68 грн. (надалі –Рахунки –фактур):

-          СФ -0000469 від 13 жовтня 2008 р.;

-          СФ -0000490 від 13 жовтня 2008 р.;

-          СФ -0000534 від 04 листопада 2008 р.;

-          СФ -0000551 від 19 листопада 2008 р.;

-          СФ -0000552 від 19 листопада 2008 р.;

-          СФ -0000560 від 21 листопада 2008 р.;

-          СФ -0000489 від 13 жовтня 2008 р.;

-          СФ -0000550 від 19 листопада 2008 р.;

-          СФ -0000492 від 13 жовтня 2008 р.;

-          СФ -0000493 від 13 жовтня 2008 р.

21.05.2009 р. позивач направив відповідачу кур’єрською доставкою претензію № 02/04 від 22.04.2009 р. з вимогою сплатити суму заборгованості за надані послуги, в т.ч. і згідно Договору № 16-05/08 від 16.05.2008 р. та Додатків № 1, № 2 та № 6 до нього з огляду на неоплачені відповідачем вищезазначені рахунки –фактури на загальну суму 93418,68 грн.

Відповідач претензію № 02/04 від 22.04.2009 р. отримав про, що свідчить відмітка на претензії з реєстраційним № 42 від 21.05.2009 р. та підпис уповноваженої особи відповідача. Проте, зазначену претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду основна заборгованість відповідача перед позивачем становила 93418,68 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, а також те, що залучені до справи докази (заяви про уточнення позовних вимог № б/н від 05.10.2009 р. та № б/н від 14.10.2009 р., виписки банку по рахунку позивача від 31.08.2009 р. та від 29.10.2009 р.) свідчать про сплату відповідачем заборгованості у сумі 7000,00 грн. після подання позову до господарського суду, провадження у справі в частині основного боргу у сумі 7000,00 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України з покладанням судових витрат в цій частині на відповідача.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактично надані позивачем на підтвердження позовних вимог Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Рахунки – фактур дійсно не містять посилань на Договір № 16-05/08 від 16.05.2008 р., а рівно і на Додатки до нього, про що відповідачем було зазначено у наданому суду відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони можуть обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Зібрані у справі докази, а саме: Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), Рахунки –фактур, листування сторін щодо наявності заборгованості відповідача за надані позивачем послуги (лист № 154 від 30.12.2008 р. на адресу позивача; претензія № 02/04 від 22.04.2009 р. на адресу відповідача, які знаходяться в матеріалах справи), свідчать про вчинення сторонами правочину, який містить ознаки договору про надання послуг, що в свою чергу, свідчить про наявність між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

По матеріалам справи встановлено, що на момент подачі позову до Господарського суду міста Києва, відповідач, відповідно Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), отримав надані позивачем Послуги на загальну суму 93418,68 грн., при цьому сторони претензій одна до одної не мали. Проте, зобов‘язання по оплаті спірних Послуг відповідач виконав лише частково, сплативши позивачу суму у розмірі 7000,00 грн. після подання позову до суду (про що йшлося вище), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 86418,68 грн.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять підписи уповноважених представників та скріплені печатками сторін, а тому приймаються судом у якості належних доказів надання позивачем Послуг та прийняття їх відповідачем, а рівно, у якості доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 86418,68 грн. відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, оскільки Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Рахунки –фактур не містять посилань на Договір № 16-05/08 про проведення рекламної кампанії від 16.05.2008 року і Додатки № 1, № 2 № 6 до нього, суд прийшов до висновку про існування спірних Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Рахунків –фактур поза межами зазначеного договору і додатків до нього, проте факт підписання сторонами цих Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Рахунків –фактур свідчить про існування між сторонами правовідносин в порядку ст. 181 ГК України.

Судом також встановлено, що в Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), а рівно і в Рахунках –фактур строк (термін) оплати Послуг сторонами не був встановлений, а тому в цьому випадку для визначення строку (терміну) виконання відповідачем обов’язку щодо оплати отриманих Послуг слід застосовувати норми цивільного законодавства, зокрема, приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України.

З огляду на наведене, визначення позивачем відповідно до умов Договору № 16-05/08 від 16.05.2008 року і Додатків № 1, № 2 № 6 до нього строку (терміну) виникнення заборгованості відповідача за спірні Послуги, а рівно дат початку періодів для нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних, суд вважає помилковим.

При цьому, при визначенні строку (терміну) виконання зобов’язання щодо оплати відповідачем спірних Послуг згідно Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а рівно початку прострочення грошового зобов’язання відповідачем, суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Фактично в матеріалах справи міститься претензія № 02/04 від 22.04.2009 р., відповідно до якої позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за надані Послуги, зазначивши при цьому спірні Рахунки –фактур на загальну суму 93418,68 грн.

Відповідач претензію № 02/04 від 22.04.2009 р. отримав 21.05.2009 р., що підтверджується реєстраційним № 42 від 21.05.2009 р. та підписом уповноваженої особи відповідача.

А тому суд приходить до висновку, що 21.05.2009 р.. слід вважати датою пред’явлення позивачем вимоги про виконання боржником обов’язку у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Таким чином, відповідач по справі повинен був виконати обов‘язок по оплаті спірних Послуг у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги позивачем, а, отже, відповідно до матеріалів справи, у 7- денний строк з 21.05.2009 р. та до 28.05.2009 р.

З урахуванням зазначеного, строк виконання зобов’язання щодо оплати Послуг згідно спірних Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) станом на час вирішення спору є таким, що настав. При цьому, днем настання прострочки виконання грошового зобовЧязання з боку відповідача вважається 29.05.2009 р.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 86418,68 грн. заборгованості за Послуги, надані відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному розмірі.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті Послуг, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в розмірі 11221,45 грн., інфляційних втрати в розмірі 27682,27 грн. та три відсотки річних в розмірі 2015,06 грн. згідно розрахунку, наведеному у додатку № 30 до позовної заяви.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що зобов»язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Суд враховує норму ч. 1 ст. 547 ЦК України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі, а також вище встановлений факт існування між сторонами по справі правовідносин в порядку ст. 181 ГК України відповідно до підписаних ними Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 11221,45 грн. відповідно до умов Договору № 16-05/08 від 16.05.2008 року і Додатків № 1, № 2 № 6 до нього суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вище було встановлено, позивач помилково визначив початок прострочення грошового зобов’язання у спірних правовідносинах з огляду на умови Договору № 16-05/08 від 16.05.2008 року і Додатків № 1, № 2 № 6 до нього, тоді як судом його визначено з 29.05.2009 р. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 27682,27 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 2015,06 грн. обґрунтовані та підлягають лише частковому задоволенню у сумі 1072,81 грн. інфляційних втрат за період з 29.05.2009 р. по 30.06.2009 р. (33 дні) та у сумі 253,38 грн. трьох відсотків річних за період з 29.05.2008 р. по 30.06.2009 р. (33 дні).

При цьому судом здійснено наступний розрахунок інфляційних втрат у сумі 1072,81 грн.:

93418,68 грн., основний борг відповідача відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) станом на час звернення позивача з позовом до суду (21.07.2009 р. згідно реєстраційного штампу суду) * 100,5%, величина індексу інфляції у травні 2009 р. (опубліковано у газеті «Урядовий кур»єр» № 101 від 10.06.2009 р.) - 93418,68 грн. : 30 днів у травні * 3 дні (29.05.2009 р. –31.05.2009 р.) = 45,20 грн. (інфляційні втрати за період з 29.05.2009 р. –31.05.2009 р.);

93418,68 грн., основний борг відповідача відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) станом на час звернення позивача з позовом до суду (21.07.2009 р. згідно реєстраційного штампу суду) * 101,1%, величина індексу інфляції у червні 2009 р. (опубліковано у газеті «Урядовий кур»єр» № 120 від 08.07.2009 р.) - 93418,68 грн. = 1027,61 грн. (інфляційні втрати за період з 01.06.2009 р. по 30.06.2009 р.);

45,20 грн. + 1027,61 грн. = 1072,81 грн. (інфляційні втрати за період з 29.05.2009 р. по 30.06.2009 р.).

Судом також здійснено наступний розрахунок трьох відсотків річних у сумі 253,38 грн.: 93418,68 грн., основний борг відповідача відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) станом на час звернення позивача з позовом до суду (21.07.2009 р. згідно реєстраційного штампу суду) * 3% : 365 днів у 2009 році * 33 дні (період з 29.05.2009 р. по 30.06.2009 р.) = 253,38 грн.

В іншій частині вимог щодо сплати інфляційних втрат в сумі 26609,46 грн. (27682,27 грн. - 1072,81 грн. = 26609,46 грн.) та трьох відсотків річних в сумі 1761,68 грн. (2015,06 грн. –253,38 грн. = 1761,68 грн.) позивачу належить відмовити.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 610, 612, 625, 901, 903 ЦК України, ст. 181 ГК України, ст.ст. 22, 28, 33, 34, 44, 49, 59, 66, 69, 75, 77, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст.. 82 - 85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київсоцбуд»(03057, м. Київ, вул. Софії Перовської, 10-Б; код ЄДРПОУ № 32426467; р/р № 2600731858 у ТОВ «Фортуна –Банк», МФО 300904), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Пост»(01015, м. Київ, вул. Редутна, 16; код ЄДРПОУ №33102331; р/р № 26003010033919 у ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) 86418,68 грн. (вісімдесят шість тисяч чотириста вісімнадцять гривень 68 коп.) основного боргу, 1072,81 грн. (одну тисячу сімдесят дві гривні 81 коп.) інфляційних втрат, 253,38 грн. (двісті п»ятдесят три гривні 38 коп.) три відсотки річних, 947,45 грн. (дев»ятсот сорок сім гривень 45 коп.) державного мита та 83,22 грн. (вісімдесят три гривні 22 коп.) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі № 39/259 на суму 7000,00 грн. у зв‘язку із відсутністю предмету спору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 10.11.2009 р.