Рішення № 6776457, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/691 21.10.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙПХАУС» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «КТГ «УКРСТАЛЬ» Простягнення 8958,37 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Берейша О.В. –дов. № б/н від 01.01.09 р.

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙПХАУС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТГ «УКРСТАЛЬ»про стягнення 8438,32 грн. основного боргу, 396,60 інфляційних нарахувань та 123,45 грн. трьох процентів річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленої продукції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/691, розгляд справи призначено на 21.10.09 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 21.10.09 р. представник позивача надав суду документи на виконання ухвали від 24.09.09 р., підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 21.10.09 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали від 24.09.09 р. у даній справі не виконав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце даного судового засідання.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЙПХАУС»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КТГ «УКРСТАЛЬ»(покупець) були встановлені договірні відносини щодо постачання продукції, які підтверджуються рахунком-фактурою № КП-000920 від 18.03.08 р. на суму 8438,32 грн., видатковою накладною № КП-000779 від 21.03.08 р. на вказану суму та довіреністю ТОВ «КТГ «УКРСТАЛЬ»ЯОС № 869104 від 20.03.08 р. на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «ПАЙПХАУС»за вказаним рахунком-фактурою.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку про укладення між сторонами господарського договору у спрощеній формі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач пояснив суду, що виконав свої зобов’язання належним чином, тоді як відповідач за отриману продукцію розрахунок не здійснив, однак надіслав гарантійний лист (вихідний № 2 від 21.03.08 р.), яким гарантував здійснення оплати за поставлену продукцію в розмірі 8438,32 грн. згідно з рахунком-фактурою № ПК-000920 від 18.03.08 р. до 26.03.08 р.

На день подання ТОВ «ПАЙПХАУЗ»позовної заяви розрахунок за отриману ТОВ «КТГ «УКРСТАЛЬ»продукцію не було проведено.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 8438,32 грн. основного боргу, 396,60 грн. інфляційних нарахувань та 123,45 грн. трьох процентів річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленої продукції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок не провів.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «ПАЙПХАУС»щодо стягнення з ТОВ «КТГ «УКРСТАЛЬ»основного боргу у розмірі 8438,32 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «ПАЙПХАУС»просить суд також стягнути з відповідача 396,60 грн. інфляційних нарахувань та 123,45 грн. трьох річних процентів за весь період прострочення до дня звернення з позовом до суду, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань та річних процентів Господарським судом міста Києва було виявлено помилки щодо кількості днів, за які нараховані штрафні санкції, зокрема, позивачем було помилково зазначено дату звернення до суду –19.09.08 р., у зв’язку з чим судом виконано власні розрахунки цих вимог.

Розрахунок розміру інфляційних нарахувань

Номер

рахунку-фактури Сума Заборгованості,

грн. Індекс інфляції за заданий період Період Сума інфляційного нарахування, грн. КП-000920 8438,32 1,217 26.03.08 р. –23.09.09 р. 1831,12 Всього:1831,12 Розрахунок розміру 3 % річних Номер рахунку-фактуриСума Заборгованості, грн. Річні Період прострочення Кількість днів прострочення Сума річних, грн. КП-000920 8438,32 3 % 26.03.08 р.–23.09.09 р. 547 379,38 Всього:379,38 Так як позивач, у власному розрахунку вказав суми інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, які менші за суми розраховані судом, то суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та трьох річних процентів в межах заявленої суми. Таким чином підлягає стягненню з ТОВ «КТГ «УКРСТАЛЬ»за прострочення виконання зобов’язання з оплати отриманої продукції відповідно 396,60 грн. інфляційних нарахувань та 123,45 грн. трьох процентів річних. За таких обставин, позов ТОВ «ПАЙПХАУС»до ТОВ «КТГ «УКРСТАЛЬ»підлягає задоволенню повністю. Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: 1.          Позов задовольнити повністю. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КТГ «УКРСТАЛЬ»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 34619408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙПХАУС»(61017, м. Харків, вул. Котлова, 185, літера Л1, код ЄДРПОУ 31153536) 8 438 (вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 32 коп. основного боргу, 396 (триста дев’яносто шість) грн. 60 коп. інфляційних нарахувань, 123 (сто двадцять три) грн. 45 коп. трьох річних процентів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.