Рішення № 6776341, 07.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/381 07.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "Камаз - Транс - Сервіс" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Капітал-Авто" Про стягнення 2 183,40 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Яковлєв Ю.В. –предст. (дов. у справі)

Від відповідача: Капітанчук В.М. –дир. (наказ №1 від 01.11.2005);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 2183,40 грн. основного боргу та судових витрат.

Ухвалою від 11.09.2009 порушено провадження у справі №47/381, розгляд якої призначено на 07.10.2009.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2009 заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за наданні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно договору №1186/09-п/р від 10.07.2009, які не оплачені відповідачем, підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2009 відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, однак проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що при здійсненні перевезення були викрадені супутні товари, які йшли бонусом до товару, перевезення якого і було замовлено відповідачем у позивача.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2009 між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "Камаз - Транс - Сервіс", в якості перевізника, та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Капітал-Авто", в якості експедитора, було укладено угоду №1186/09-п/р на транспортно-експедиційне обслугування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, відповідно до умов п. 1.2. якого, перевізник (позивач) зобов’язався перевезти вантаж, вказаний у накладній та ввірений йому експедитором (відповідачем), а експедитор (відповідач) зобов»язався сплатити за перевезення з коштів, отриманих від замовника за маршрутом м. Фастів –м. Дніпродзержинськ, сума фрахту –2200 грн. з урахуванням ПДВ, форма оплати –безготівкова, протягом 2-3-х банківських днів по оригіналам документів. Зазначені умови перевезення вказані також в заявці до цієї угоди.

Відповідно до умов вищеназваної угоди та заявки до нього, перевізник (позивач) приймає до перевезення 6000 кг. скловолоконної ізоляції, об»ємом 92 м3, висотою не менш 2.7 м.

Відповідно то товарно-транспортної накладної №81766609 від 15.07.2009 вантаж було доставлено перевізником (позивачем) на адресу вантажотримувача в м. Дніпрозержинськ, у зв»язку з чим, перевізником (позивачем) було надіслано на адресу експедитора (відповідача) рахунок №60452 від 16.07.2009 на суму 2200,00 грн. та оригінали документів, які були отримані експедитором (відповідачем) 27.07.2009, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №2042590 від 25.07.2009.

Відповідно до платіжного доручення №1588 від 18.08.2009 відповідачем було сплачено позивачу 16,60 грн. згідно рахунку позивача №60452 від 16.07.2009.

Оскільки відповідач не здійснив оплату за здійснене позивачем перевезення на суму 2 183,40 грн., позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього цих коштів та судових витрат.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом відхиляється посилання відповідача на те, що при здійсненні перевезення були викрадені супутні товари, які йшли бонусом до товару, перевезення якого було замовлено відповідачем у позивача та здійснене позивачем, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів цього твердження, а крім цього згідно товарно-транспортної накладної №81766609 від 15.07.2009 позивачем було доставлено на адресу вантажотримувача в м. Дніпрозержинськ саме той вантаж, який було замовлено до перевезення згідно угоди №1186/09-п/р від 10.07.2009 та заявки до нього.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як перевізником, умови угоди №1186/09-п/р від 10.07.2009 та заявки до нього виконано належним чином, а саме: ним було здійснено перевезення на загальну суму 2 200,00 грн., що підтверджується відповідною товарно-транспортної накладною, а відповідачем свої зобов’язання по повній оплаті здійсненого позивачем перевезення у строк передбачений п. 1.2. зазначеної угоди та заявкою до нього (протягом 2-3-х банківських днів з моменту отримання оригіналів документів) - не виконано, оскільки відповідачем було сплачено позивачу 16,60 грн. згідно платіжного доручення №1588 від 18.08.2009. Оплата в сумі 2 183,40 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору по суті суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 2183,40 грн. по угоді №1186/09-п/р на транспортно-експедиційне обслугування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 10.07.2009, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за здійснене позивачем та частково оплачене відповідачем перевезення в розмірі 2183,40 грн. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Капітал-Авто" (код ЄДРПОУ 33634413, юридична адреса: 02002, м.Київ, вул. М.Раскової, 19, фактична адреса: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, корп. 46, оф. 101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "Камаз - Транс - Сервіс" (код ЄДРПОУ 03567150, місцезнаходження: 33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-А) 2183 (дві тисячі сто вісімдесят три) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           С.Р. Станік

підписано: 09.11.2009