Рішення № 6776300, 02.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/480 02.10.09

За позовом Прокурора Городнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України в особі Державного підприємства «Городнянське лісове господарство» до Приватного підприємства «ВІРМА-МОТО» про стягнення заборгованості

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від Прокуратури не зявилися,

Від Позивача Коваль Я.Г. ю/к.,

Від Відповідача не зявилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Прокурор Городнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України в особі Державного підприємства «Городнянське лісове господарство»з позовом до Приватного підприємства «ВІРМА-МОТО»про стягнення 11 046,74 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань щодо оплати поставленої Позивачем лісопродукції згідно з видатковими накладними, які додані до позовної заяви.

Позивач письмових пояснень по суті спору не надав. Повноважний представник Позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову. У звязку з наявною заборгованістю Відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України Позивач просив стягнути суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з досягнутими між Позивачем та Відповідачем домовленостями Державним підприємством «Городнянське лісове господарство»на користь Приватного підприємсвта «ВІРМА-МОТО» було передано лісопродукцію, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які в копіях залучені до матеріалів справи.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Товарно-транспортні накладні, з приводу оплати яких виник спір у даній справі, у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, а саме: від 21.01.2009 на суму 2 412,46 грн., від 22.01.2009 на суму 3 069,74 грн., від 30.01.2009 на суму 2 842,09 грн., від 12.02.2009 на суму 2 385,50 грн., від 12.02.2009 на суму 2 457,26 грн., від 13.02.2009 на суму 2 111,70 грн., від 13.02.2009 на суму 2 826,08 грн. Так, останні підтверджують вчинення відповідного правочину між сторонами. Про отримання Відповідачем товару за вказаними накладними свідчить довіреність № 1 від 23.01.2009, а часткове надходження коштів в рахунок оплати поставленого товару підтверджує наявність у Відповідача зобовязання щодо оплати товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково. Всього Відповідачу відпущено товару на суму 18104,83 грн., Відповідачем сплачено на користь Позивача 7058,09 грн. Отже, станом на час вирішення спору сума заборгованості перед Позивачем складає 11046,74 грн., доказів, які б спростовували визначену суму заборгованості, Відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір, фактично є договором поставки, а згідно з положеннями ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У звязку з неотриманням коштів за поставлений товар, Позивач звернувся до Відповідача з листом-вимогою вих. № 115/09 від 05.08.2009, у якій вимагав провести розрахунки за поставлену та неоплачену продукцію.

Строк виконання зобовязань по оплаті поставленого товару в розмірі 11 046,74 грн. є таким, що настав, розрахунку за отриманий товар, переданий згідно з товарно-транспортними накладними, Відповідачем у повному обсязі не здійснено, заборгованість в сумі 11 046,74 грн. Приватним підприємством «ВІРМА-МОТО»не погашена, доказів протилежного до суду не надано.

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми основного боргу в розмірі 11046,74 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у звязку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ВІРМА-МОТО»(04073, м. Київ, вул. Фрунзе, б. 160-Б, код 34708932) на користь Державного підприємства «Городнянське лісове господарство»(15100, Чернігівська обл., м. Городня, вул. Жовтнева, 54, код 00993550) 11046,74 грн. основного боргу.

Стягнути з Приватного підприємства «ВІРМА-МОТО»(04073, м. Київ, вул. Фрунзе, б. 160-Б, код 34708932) до Державного бюджету України 110,47 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 09.11.2009