Рішення № 6776034, 08.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/243 08.10.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр» до           товариства з обмеженою відповідальністю «ПІОНЕР-Ассістанс»

про           стягнення 6441,10 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПІОНЕР-Ассістанс»про стягнення боргу в сумі 6441,10 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.01.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 06/08 про надання платних медичних послуг застрахованим особам, відповідно до якого лікувальний заклад приймає на себе зобов’язання надавати амбулаторно-поліклінічні та стаціонарні медичні послуги особам, що застраховані страховиком (відповідачем) в рамках добровільного медичного страхування (надалі –застраховані особи), а страховик зобов’язаний приймати та сплачувати послуги згідно з умовами цього договору.

До договору № 06/08 про надання платних медичних послуг застрахованим особам від 29.01.2008 року були укладені додаткові угоди № 1 від 01.07.2008 року, № 2 від 10.07.2008 року, № 1 від 20.06.2008 року, № 2 від 13.08.2008 року, № 4 від 15.08.2008 року, № 5 від 11.09.2008 року, № 6 від 03.11.2008 року, № 7 від 18.11.2008 року.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість медичних послуг визначається діючим прайс-листом лікувального закладу (позивача), який лікувальний заклад зобов’язаний надати страховику (Додаток № 1).

Відповідно до п. 3.5. договору лікувальний заклад виставляє замовнику рахунок та Акт виконаних робіт (надання послуг) до 5 числа кожного місяця наступного за звітним.

На виконання умов договору позивач надав застрахованим особам медичні послуги у вересні 2008 року на суму 831,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1001 від 30.09.2008 року, який був отриманий відповідачем 12.11.2008 року та медичні послуги у січні 2009 року на суму 5375,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № В1-00000229 від 31.01.2009 року, який був отриманий відповідачем 10.02.2009 року.

Відповідно до п. 3.6 .договору замовник оплачує надані медичні послуги на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменті отримання рахунку та Акту виконаних робіт (надання послуг).

Позивач виконав умови договору та надав медичні послуги, а відповідач не оплатив надані послуги на загальну суму 6206,00 грн.

Відповідно до п. 3.7. договору за необґрунтовану затримку оплати за надані лікувальним закладом медичні послуги за умови своєчасного надання документів (рахунку за надані медичні послуги, акта надання медичних послуг), лікувальний заклад має право вимагати від страховика сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день оплати. Оплата пені не звільняє страховика від здійснення оплати за надані медичні послуги.

За необґрунтовану затримку оплати позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 146,56 грн., а також індекс інфляції у сумі 70,22 грн. та 3 % річних у сумі 18,32 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/243 та призначено її розгляд на 19.05.2009 року.

У судове засідання 19.05.2009 року з’явився представник позивача, подав суду документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/243 від 23.03.2009 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.03.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 16.06.2009 року.

У судове засідання 16.06.2009 року з’явився представник позивача, через загальний відділ діловодства подав документи на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2009 року.

Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.03.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача та необхідністю надання додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 21.07.2009 року.

У судове засідання 21.07.2009 року з’явився представник позивача, через загальний відділ діловодства подав документи на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2009 року.

Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/243 від 23.03.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача та необхідністю дослідження та оцінки доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 22.09.2009 року.

У судове засідання 22.09.2009 року Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/243 від 23.03.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 6206,00 грн., пеню у сумі 146,56 грн., а також індекс інфляції у сумі 70,22 грн.,3 % річних у сумі 18,32 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача та необхідністю надання додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 08.10.2009 року.

У судове засідання 08.10.2009 року представники сторін не з’явились, проте від представника позивача через загальний відділ діловодства надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та додаткові документи по справі.

Представник відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/243 від 23.03.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

29.01.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 06/08 про надання платних медичних послуг застрахованим особам, відповідно до якого лікувальний заклад приймає на себе зобов’язання надавати амбулаторно-поліклінічні та стаціонарні медичні послуги особам, що застраховані страховиком (відповідачем) в рамках добровільного медичного страхування (надалі –застраховані особи), а страховик зобов’язаний приймати та сплачувати послуги згідно з умовами цього договору.

До договору № 06/08 про надання платних медичних послуг застрахованим особам від 29.01.2008 року були укладені додаткові угоди № 1 від 01.07.2008 року, № 2 від 10.07.2008 року, № 1 від 20.06.2008 року, № 2 від 13.08.2008 року, № 4 від 15.08.2008 року, № 5 від 11.09.2008 року, № 6 від 03.11.2008 року, № 7 від 18.11.2008 року, відповідно до яких вносились зміни до прайс-листів.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість медичних послуг визначається діючим прайс-листом лікувального закладу (позивача), який лікувальний заклад зобов’язаний надати страховику (Додаток № 1).

Відповідно до п. 3.5. договору лікувальний заклад виставляє замовнику рахунок та Акт виконаних робіт (надання послуг) до 5 числа кожного місяця наступного за звітним.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов договору позивач надав застрахованим особам медичні послуги у вересні 2008 року на суму 831,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1001 від 30.09.2008 року та рахунку на оплату № 495 від 06.10.2008 року, які були отримані відповідачем 12.11.2008 року відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення та медичні послуги у січні 2009 року на суму 5375,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № В1-00000229 від 31.01.2009 року та рахунку на оплату № 53 від 05.02.2009 року, які були отримані відповідачем 10.02.2009 року відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення.

В матеріалах справи також наявні два гарантійні листи відповідача з проханням надати медичні послуги згідно договору двом застрахованим особам, засвідчених його печаткою, на обстеження та госпіталізацію осіб з номером страхового полісу цих осіб. В матеріалах справи також наявні звіт (послуги стаціонару) про виконану роботу з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року від 06.10.2008 року, відповідно до якого вартість виконаних робіт становила 831,00 грн. та звіт (послуги стаціонару) про виконану роботу з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року від 05.02.2009 року, відповідно до якого вартість виконаних робіт становила 5375,00 грн. прізвища застрахованих осіб в гарантійних листах та звітах співпадають.

Відповідно до п. 3.6. договору замовник оплачує надані медичні послуги на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменті отримання рахунку та Акту виконаних робіт (надання послуг).

Таким чином, позивач виконав умови договору та надав медичні послуги, а також відправив відповідачеві акти здачі-приймання робіт та рахунки на оплату, а відповідач не оплатив вказані послуги на загальну суму 6206,00 грн.

Згідно зі частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 6206,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.7. договору за необґрунтовану затримку оплати за надані лікувальним закладом медичні послуги за умови своєчасного надання документів (рахунку за надані медичні послуги, акта надання медичних послуг), лікувальний заклад має право вимагати від страховика сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день оплати. Оплата пені не звільняє страховика від здійснення оплати за надані медичні послуги.

Загальна сума пені становить 146,56 грн. та підлягає стягненню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна сума індексу інфляції становить 70,22 грн. та 3 % річних становить 18,32 грн. та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПІОНЕР-Ассістанс»(03049, м. Київ, вул. Ніщинського, 6; р/р 2600032810201 в АБ «Енергобанк»в м. Києві, МФО 300272, код ЄДРПОУ 33829309) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»(69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3; р/р 26001010000597 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, код ЄДРПОУ 35183119) суму основного боргу в розмірі 6206,00 (шість тисяч двісті шість) грн. 00 коп., пеню у сумі 146 (сто сорок шість) грн. 56 коп., індекс інфляції у сумі 70 (сімдесят) грн. 22 коп., три проценти річних у сумі 18 (вісімнадцять) грн. 32 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М. Мудрий