Рішення № 6776035, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ Справа № 13/286 21.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта"

до Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

про стягнення заборгованості 36 703,58 грн

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача           Андрюхін Д.В. –представник за дов. № 112/08 від 31.08.09,

від відповідача          не з'явився (була Сінахова А.В. дов вих.№13-11-17137 від 01.09.09)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Варта" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (надалі –відповідач) про стягнення 36703,58 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання послуг охорони майна, відповідно до якого Позивач надав послуги з охорони майна відповідача, а відповідач не розрахувався своєчасно та в повному обсязі, в зв’язку з чим повинен сплати борг позивачу.

Ухвалою від 19.08.09 було порушено провадження у справі № 13/286, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 15.09.2009.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представника відповідача та був призначений 21.10.09.

21.10.09 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку з великою завантаженістю представника відповідача та необхідністю часу для отримання відповідей від структурних підрозділів відповідача.

Слід зазначити, останньою ухвалою відповідача було зобов’язано виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі, розгляд справи неодноразово відкладався, строк вирішення спору продовжувався ухвалою від 01.10.09 відповідно до ст. 69 ГПК України, тому у відповідача було достатньо часу для надання всіх необхідних на його думку документів, крім того відповідно до ст. 28 ГПК України коло представників сторін не є обмеженим, неможливість направлення повноважного представника не може бути підставою для чергового відкладення розгляду справи, а тому вищезазначене клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню.

Відповідач у попередніх судових засіданнях зазначав, що заперечує проти позову, оскільки між позивачем та відповідачем не були підписані акти наданих послуг за спірний період, позивачем не надавались рахунки на оплату охоронних послуг та надав відзив зазначивши що, постановою Правління Національного банку України від 10.02.09 № 59 “Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку “Надра”, відповідно до пункту 4 якої у ВАТ КБ “Надра” введено тимчасову адміністрацію строком на один рік –з 10.02.09 по 10.02.10 та відповідно до якого з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 10.02.09 по 10.08.09.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та з підстав викладених у позовній заяві з посиланням на умови договору та приписи законодавства просив позов задовольнити повністю.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників, які з’явились у судові засідання було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу , господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.07р. між сторонами був укладений договір на надання послуг охорони майна 30-/2007, відповідно до якого відповідач доручає, а позивач зобов’язується здійснювати охорону майна відповідача на об’єкті. При цьому Відповідач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за цим договором.

Відповідно до п.5.1. щомісячна вартість охоронних послуг наданих замовникові виконавцем складає 11378,11 грн.

Згідно з п.5.2. цього Договору оплата за цим договором здійснюється відповідачем щомісячно не пізніше 5-го банківського дня наступного місяця, шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, на рахунок Позивача. Послуги вважаються прийнятими, якщо протягом трьох днів підписаний акт наданих послуг або якщо виконавцю не надано вмотивованої відмови у прийнятті послуг протягом п’яти банківських днів з останнього числа наступного місяця.

Відповідно до п.9.1. даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом трьох місяців. У випадку відсутності за 10 днів до закінчення терміну дії договору заперечень від будь-якої із сторін, дія договору вважається продовженою на кожен наступний календарний місяць.

На виконання умов вказаного договору позивач надавав охоронні послуги відповідачу по 08.05.09. Відповідач з грудня 2008 не надаючи жодних пояснень перестав підписувати акти наданих послуг, тому акти за грудень 2008 - квітень 2009 відповідачем не підписані.

Надання послуг підтверджується актом прийому-передачі нерухомості, обладнання та іншого майна від 08.05.09 підписаним відповідачем без зауважень, табелями обліку робочого часу за вказаний період та розрахунково-платіжними відомостями і зводами обов’язкових відчислень до державних фондів за вказаний період часу та відсутністю вмотивованої відмови у прийнятті послуг.

Представник позивача у своїх поясненнях зазначив, що рахунки відповідачу з початку дії договору надавались наручно з початку дії договору і оплачувались без зауважень та заперечень до лютого 2009. Слід зазначити, що незважаючи на не підписання актів та неотримання рахунків, за теврдженням відповідача, ним оплачувались послуги з охорони за грудень 2008 та січень 2009, що підтверджується банківською випискою позивача.

Листом від 27.04.09 позивач звернувся до відповідача відповідно до п. 8.2. договору про розірвання договору.

Відповідач погодив розірвання договору листом від 29.04.09 та запропонував здійснити приймання передачу майна 08.05.09. Актом прийому-передачі від 08.05.09 підписаним представниками позивача та відповідача підтверджено, що майно, яке знаходилось під охороною позивача було передано відповідачу повністю, і зауважень до якості і кількості немає.

Отже, станом на 08.05.09 договір про надання послуг охорони майна 30-/2007 від 20.08.07 є розірваним.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не оплатив за отримані послуги з лютого 2009 по 08.05.09 і заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати за надані послуги становить 36703,58 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг (п.5.2), проте, відповідач в порушення вимог та умов договору і закону за надані послуги не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виник борг в розмірі 36703,58 грн.

Відповідно до ст.208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Внесення змін у договір здійснюється у тій же формі у якій вчинений сам правочин.

Згідно до ч. 2 ст.218 ЦК України якщо правочин для якого законом встановлена недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Заперечення відповідача, ґрунтуються на не підписанні ним актів наданих послуг та не наданні рахунків на оплату. Однак відповідачем оплачені надані послуги за грудень 2008, січень 2009 без підписання актів наданих послуг та без виставлених рахунків.

Господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не надавались вмотивовані пояснення від підтвердження прийняття послуг охорони при фактичному їх наданні; належним чином не виконувались зобов’язання по договору, а тому заперечення відповідача є безпідставними.

Господарський суд враховує, що згідно до постанови Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. “Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві Комерційному банку “Надра” прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації, та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 по 10.08.2009р.. Дія мораторію продовжена відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452 з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Визначення мораторію наведене у ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(в редакції закону станом на дату виникнення спірних відносин), відповідно з яким мораторій це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, тобто до 10.02.2009р..

Враховуючи що зобов’язання з сплати за надані послуги охорони з лютого 2009 по 08.05.08 виникли після призначення тимчасової адміністрації посилання відповідача мораторій на задоволення вимог кредиторів також є без підставними.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 36703,58 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 34, кв. 9, код ЄДРПОУ 30982670) 36703 (тридцять шість тисяч сімсот три) грн. 58 коп. основного боргу, 367 (триста шістдесят сім) грн. 04 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук

Дата підписання: 11.11.09