Рішення № 6775653, 10.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 р. Справа № 17/132

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Жураківської М.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Сарненське лісове господарство", вул.Гоголя, 34, м.Сарни, Рівненська область, 34500

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит", вул. Заводська, 4, м.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552

про стягнення 212 601 грн. 09 коп.

За участю представників:

Від позивача: Набухотна В.М. - юрисконсульт, (довіреність №352 від 09.11.09)

Від відповідача: Жмуркевич В. О. - юрисконсульт, (довіреність №115/14 від 02.12.08.)

встановив: заявлено позов про стягнення 212 601 грн. 09 коп. в тому числі 191757 грн. 92 коп. основного боргу, 14514 грн. 96коп. пені, 1996 грн. 80 коп. - 3% річних, 4331 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав в повному обсязі, подав суду клопотання (вх.№ 9652 від 10.11.09) в якому просить розстрочити виконання рішення суду на 4 місяці.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

19.03.2009 року між ТзОВ "Уніплит" (покупець) та ДП "Сарненське лісове господарство" (постачальник) було укладено договір поставки лісової сировини за №08/35/С-24-2009.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцю сировину, а покупець зобов'язується прийняти сировину та оплатити її вартість на умовах даного договору. Умови договору викладаються сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Пунктом 6.1 договору встановлено, що покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином:

- розрахунок - передоплата на залізничний тариф та повний розрахунок до 14-ти календарних днів з моменту відвантаження.

На підставі цього договору постачальник на протязі березня 2009р - липня 2009р поставив, а покупець отримав товар на суму 505796 грн. 97 коп., що підтверджується видатковими накладними, квитанціями про приймання вантажу, товарно-транспортними накладними, довіреностями, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи. Відповідач частково розрахувався за одержаний товар в сумі 314039 грн. 04 коп. Станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 191757 грн. 92 коп.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання згідно договору належним чином не виконав. Не розрахувався перед позивачем в строк встановлений п.6.1 договору за одержану сировину. Направлену позивачем 10.09.09 претензію № 237 від 07.09.09 з вимогою погасити заборгованість, відповідач залишив без реагування. Борг відповідача перед позивачем становить 191757 грн. 92 коп.

З огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення 191757 грн. 92 коп. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату сировини у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Позивачем відповідачу нараховано пеню в розмірі 14514 грн. 96 коп., яка обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідачу нараховано 1996 грн. 80 коп. - 3 % річних та 4331 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань за період прострочки.

З урахуванням того, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов"язання по оплаті боргу встановлений судом, вимоги позивача про стягнення 1996 грн. 80 коп. - 3 % річних та 4331 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань обґрунтовані та підлягають задоволенню .

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача 191757 грн. 92 коп. основного боргу, 14514 грн. 96 коп. пені, 1996 грн. 80 коп. - 3 % річних та 4331 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідачем подано клопотання (вх.№ 9652 від 10.11.09) про розстрочку виконання рішення суду на чотири місяці.

Суд, вислухавши представника позивача, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку рішення суду на чотири місяці встановив наступне.

Відповідач в обґрунтування клопотання посилається на важкий фінансовий стан підприємства. Через світову фінансову кризу суттєво зменшився обсяг покупців продукції відповідача, що призвело до значного дефіциту оборотних коштів.

За змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, суд може за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за ініціативою суду у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити або змінити спосіб та порядок виконання рішення.

З огляду на викладене, враховуючи те що сума позову є значною, а позивач не заперечує проти розстрочки, з метою реального виконання рішення суду, слід задовольнити клопотання (вх.№ 9652 від 10.11.09) та розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці до 10.03.10.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526,546,625 Цивільного кодексу України , ст.ст.20,193,265,230,231 Господарського кодексу України ст.ст.49,83,82-84,121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з "Уніплит", вул. Заводська, 4, м.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 30905968) на користь Державного підприємства "Сарненське лісове господарство", вул.Гоголя, 34, м.Сарни, Рівненська область (ідентифікаційний код 00992836) 191757 грн. 92 коп. основного боргу, 14514 грн. 96 коп. пені, 1996 грн. 80 коп. - 3 % річних та 4331 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань.

Розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці до 10.03.10, стягуючи частинами щомісячно:

- 53150 грн. 28 коп. до 10.12.09;

- 53150 грн. 28 коп. до 10.01.10;

- 53150 грн. 28 коп. до 10.02.10;

- 53150 грн. 25 коп. до 10.03.10;

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з "Уніплит", вул. Заводська, 4, м.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 30905968) на користь Державного підприємства "Сарненське лісове господарство", вул.Гоголя, 34, м.Сарни, Рівненська область (ідентифікаційний код 00992836) 2126 грн. 01 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                            рішення підписане 13.11.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______