Рішення № 6775640, 10.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 р. Справа № 17/127

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Жураківської М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікер Україна" юридична адреса:вул.Жилянська,30/32,Київ,01033; фактична адреса: вул.Радищева, 10/14, офіс 501, м.Київ, 03680

до відповідача Приватного підприємства "Альба-Комп"ютер" вул.Василіянок,6, м.Івано-Франківськ,76018

про стягнення 20594 грн. 66 коп.

За участю представників:

Від позивача: Петришин С.Р. - представник, (довіреність від 10.09.09);

Від відповідача: Зубко Є. І. директор, паспорт СЕ 095671 від 20.03.02

встановив: заявлено позов про стягнення 20594 грн. 66 коп.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково - в сумі основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

31.03.2008 року між ПП "Альба-Комп"ютер" (покупець) та підприємцем ТзОВ "Рікер Україна" (продавець) було укладено договір поставки за № 460107.

Відповідно до п.1.1 договору, продавець зобов'язується поставляти покупцеві взуття та сумки торгових марок "Rieker", " Dorndorf", "Remonte" (далі-товар), а покупець зобов'язується оплачувати та приймати поставлений товар в порядку і на умовах, встановлених цим договором та умовами здійснення поставки та оплати, що є невід'ємною частиною цього договору. Ціна за одиницю товару, кількість товару визначаються в Специфікації на кожну поставку товару. Специфікації оформлюються як додатки до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п.2.3 договору, покупець здійснює оплату в порядку, передбаченому умовами здійснення поставки та оплати.

Відповідно до п.3.5 договору поставлений товар залишається до моменту його повної оплати покупцем власністю продавця.

Так сторонами до договору поставки була підписана Проформа-фактура № 107-208086 (специфікація до договору № 460107) від 09.09.08. Згідно даної специфікації сторони погодили вартість товару за одиницю, кількість та умови сплати та умови знижки.

Згідно Проформи-фактури № 107-208086 від 09.09.08 сторони погодили наступні умови оплати: 50% - 3 дні після повідомлення про готовність поставки; 50% відсотків платежів - відстрочка платежу на 45 календарних днів.

На виконання умов договору позивач періодично поставляв, а відповідач одержував товар за який розрахувався не в повному обсязі. Як зазначає позивач в позовній заяві неоплаченим залишився товар на суму 16982 грн. 20 коп., докази поставки підтверджуються накладними : №107-208517 від 18.11.08 на суму 24684 грн. 83 коп.; №107-208564 від 10.12.08 на суму 4985 грн. 10 коп.; №107-208569 від 23.12.08 на суму 8818 грн. 46 коп., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання згідно договору належним чином не виконував, в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар. Строк оплати за отриманий товар відповідачем згідно останньої накладної настав 06.02.09. Відправлена 01.04.09 позивачем відповідачу претензія від 15.12.08, залишились без реагування. Борг відповідача перед позивачем становить 16982 грн. 20 коп.

З огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення 16982 грн. 20 коп. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення пені в сумі 2354 грн. 24 коп. задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.546 ЦК неустойка (штраф, пеня) є одним з видів забезпечення виконання зобов"язання. Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування пені та її розмір, сторонами не було передбачено в договорі поставки крім того, позивачем не подано було доказів, що правочин стосовно пені укладений в письмовій формі, а отже вимога про її стягнення необґрунтована.

За таких обставин, в задоволенні 2354 грн. 24 коп. пені слід відмовити.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідачу нараховано 321 грн. 03 коп. - 3 % річних за період з 06.02.09 по 22.09.09 та 937грн. 19 коп. інфляційних нарахувань за період з лютого 2009р по червень 2009р.

Факт прострочки відповідачем виконання зобов"язання по оплаті одержаного товару встановлений судом. За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення 321 грн. 03 коп. - 3 % річних та 937грн. 19 коп. інфляційних нарахувань за період прострочки обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За огляду на викладені вище обставини, позов слід задовольнити в частково, стягнути з відповідача 16982 грн. 20 коп. основного боргу, 321 грн. 03 коп. - 3 % річних та 937грн. 19 коп. інфляційних нарахувань. В решті позовних вимог в частині стягнення пені відмовити.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата, зокрема, послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов’язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2008 р. між ТзОВ "Рікер Україна" та Адвокатським об'єднанням "Західноукраїнська правнича компанія", укладено договір про наданняадвокатських послуг №149.

Відповідно до п.1.2 договору виконавець надає такі адвокатські послуги: написання позовної заяви до господарського суду Івано-Франківської області про стягнення коштів по справі за позовом замовника до ПП "Альба-Компютер", представництво в суді, підготовка та подання усіх необхідних процесуальних документів в процесі розгляду справи, отримання рішення та інші необхідні процесуальні дії для завершення даної справи.

Факт надання адвокатських послуг підтверджується актом передачі-приймання виконаних робіт від 21.09.09, які позивач оплатив в сумі 1300 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1599 від 24.09.09.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, рівня складності даної справи, участі представника у судових засіданнях, відшкодуванню підлягають витрати на послуги адвоката в сумі 1151 грн. 39 коп., які на думку суду, є співрозмірними задоволеним позовним вимогам.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526,546,547 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,193,265,Господарського кодексу України 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Альба-Комп"ютер" вул.Василіянок,6, м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 22198155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікер Україна", юридична адреса: вул.Жилянська,30/32, м.Київ; фактична адреса: вул.Радищева, 10/14, офіс 501, м.Київ (ідентифікаційний код 33881128) 16982 грн. 20 коп. основного боргу, 321 грн. 03 коп. - 3 % річних та 937грн. 19 коп. інфляційних нарахувань, 182 грн. 41 коп. витрат по сплаті державного мита, 209 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1151 грн. 39 коп. витрат за оплату послуг адвоката, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог в частині стягнення пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                            рішення підписане 13.11.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______