Рішення № 6775632, 10.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 р. Справа № 17/126

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Жураківській М.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фейєрверк-ІФ" вул. Довженка, 1, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 90231 грн. 70 коп.

За участю представників:

Від позивача: Цецаркін В.М. - директор,

Від відповідача: не"зявився,

встановив: заявлено позов про стягнення 90231 грн. 70 коп. в тому числі 78886 грн. 86 коп. основного боргу, 4687 грн. 78 коп. пені, 654 грн. 86 коп. - 3% річних, 6002 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, відзив на позов не подав.

На день розгляду справи в судове засідання 10.11.09 письмових заяв та клопотань від сторін про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на те, що ухвалою суду від 27.10.09 розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача, та враховуючи, що ухвалами суду від 13.10.09, 27.10.09 явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі представника відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

02.01.2008 року між ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит" (покупець) та ТзОВ "Фейєрверк-ІФ" (постачальник) було укладено договір поставки товару за № 0126/08А

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

На виконання умов договору позивач періодично здійснював поставку відповідачу товару, що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Частину товару відповідачем було повернуто позивачу, частину оплачено. Станом на 01.07.09 борг відповідача перед позивачем становив 78886 грн. 86 коп.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання згідно договору належним чином не виконував, в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар. Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 01.07.09, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Частина 2 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто, від дня одержання боржником вимоги.

Позивачем 19.02.09 відповідачу було пред'явлено претензію №0209-02/2 з вимогою погасити суму боргу за отриманий товар. Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, термін виконання вимоги 7 днів від дня одержання претензії. Відповідь на претензію відповідач не дав, борг на момент пред'явлення позову не погасив.

Відповідач не подав суду доказів оплати боргу, доводів позивача щодо наявності боргу та порушення строків виконання зобов'язання по оплаті не спростував. Борг відповідача перед позивачем становить 78886 грн. 86 коп.

З огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення 78886 грн. 86 коп. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення пені в сумі 4687 грн. 78 коп. задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.546 ЦК неустойка ( штраф, пеня) є одним з видів забезпечення виконання зобов"язання. Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Позивач при нарахування пені посилається на договір поставки, в якому в п.11.2 та п.11.3 договору встановлено, що сторона, яка порушила цей договір, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збитками або зменшення збитків, окрім випадків коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків.

          Проте, як вбачається з матеріалів справи, застосування відповідальності у вигляді пені та її розмір не було передбачено в договорі поставки сторонами, а отже вимога про її стягнення необґрунтована, оскільки відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а не додержання письмової форми тягне за собою нікчемність такого правочину.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що в задоволенні 4687 грн. 78 коп. пені слід відмовити.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідачу нараховано за період з 12.06.09 по 20.09.09 - 654 грн. 86 коп. - 3 % річних та 6002 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань.

Суд зробив перерахунок нарахованих позивачу інфляційних нарахувань та 3% річних, оскільки при здійсненні даного розрахунку позивачем допущено помилки.

За таких обставин, підлягає стягненню 1264 грн. 75 коп. - інфляційних нарахувань та 648 грн. 38 коп. - 3% річних. В решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних відмовити.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 78886 грн. 86 коп. основного боргу, 1264 грн. 75 коп. - інфляційних нарахувань та 648 грн. 38 коп. - 3% річних. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до п.1 ст.46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Пунктом 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.1993 року № 7-93 „Про державне мито” встановлено, що державне мито справляється з заяв майнового характеру, які подаються до господарських судів.

Ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не менше 102 грн.

Позивачем квитанцією №135553 від 08.10.09 держмито сплачене у розмірі 102 грн. Ціна позову по даній справі становить 90231 грн. 70 коп., тобто позивачу слід було сплатити 902 грн. 32 коп. державного мита.

З огляду на викладене, слід достягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фейєрверк-ІФ" недоплачене державне мито в сумі 800 грн. 32 коп. в дохід державного бюджету.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526,546,547,625 Цивільного кодексу України , ст.ст.20,193,265 Господарського кодексу України 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул.Івасюка, 62, м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 31524633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фейєрверк-ІФ" вул. Довженка, 1, м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 33644826) 78886 грн. 86 коп. основного боргу, 1264 грн. 75 коп. - інфляційних нарахувань та 648 грн. 38 коп. - 3% річних, 808 грн. витрат по сплаті державного мита, 211 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Достягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фейєрверк-ІФ" вул. Довженка, 1, м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 33644826) недоплаченого державного мита в сумі 800 грн. 32 коп. в дохід державного бюджету, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                            рішення підписане 13.11.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______