Рішення № 6775478, 06.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.09 Справа № 15/173/09

Суддя

За позовом Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька 15

до відповідача Державного комунального підприємства «Бердянський міськводоканал», Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Пролетарська 97

про стягнення 16 313 грн.

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: Гостіщева І.В., представник довір. №19/1-1-2543/Мх від 25.11.2008р.

від відповідача: Варакін О.О., представник довіреність № 247 від 08.02.2007р.

Сутність спору:

Розглянуто позовну заяву Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя до відповідача Державного комунального підприємства «Бердянський міськводоканал», м. Бердянськ про стягнення 16 313 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.08.2009 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.09.2009р. Розгляд справи відкладався. Ухвалою суду від 24.09.2009р. за клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено на один місяць до 09.11.2009.

В судовому засіданні від 06.11.2009р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: між позивачем та відповідачем було укладено договір на охорону об’єкту –цеху водопостачання, який зазначений в дислокації. Відповідно до наказу УДСО від 29.05.2009р. № 3068, договір від 01.07.2003р. № 11-105 припинено з 01.04.2009р. Управління ДСО при УМВС України в Запорізькій області надало охоронні послуги в повному обсязі та якісно, що підтверджується відсутністю будь-яких письмових зауважень з боку відповідача. Надані послуги не оплачено. Умовами укладеного договору не передбачено дотримання порядку досудового врегулювання спору. Додатковими угодами від 02.01.2008р. та 30.04.2008р. були внесені зміни щодо вартості послуг, які надаються, та передбачено, що якщо за20 днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення або перегляду у письмовій формі, договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах на кожний наступний місяць. У справі № 20/110/09 заявою позивача було зменшено суму позовних вимог, скільки не настав момент оплати за березень 2009р., тому було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, які були прийняті судом до розгляду. З 01.04.2009р. договірні відносини щодо охорони об’єкту здійснюються з ТОВ «Чиста - Вода». Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що всупереч вимогам ст. 6 ГПК України позивачем не дотримано порядку досудового врегулювання спору, тобто не направлено претензії на адресу відповідача та відповідно не дотримано визначені ст. 7 строки надані для розгляду претензії. Всупереч вимогам ст. 56 ГПК України позивачем не надано на адресу відповідача всіх додатків до позовної заяви, що унеможливлює встановлення об’єктивної істини з боку відповідача. З боку Бердянського міськводоканалу щодо погодження підвищення вартості послуг охорони не було. Листом від 17.08.2007 № 3169 Бердянський міськводоканал повідомляв позивача про розірвання договору у зв’язку з не затребуванням послуг охорони з боку позивача та вважати договір розірваним з 01.01.2008 року. Позивачем не було здійснено жодних дій щодо розірвання Договору, продовжуючи виконувати умови договору з надання послуг. Аналогічні лиси надсилались на адресу позивача 24.12.2007р. № 4478, 30.12.2008р. № 3162, 15.04.2009р. № 1186.

В березні 2009 року позивач вже звертався до господарського суду з вимогою про стягнення заборгованості за послуги охорони в т. ч. за березень 2009 року в сумі 16313 грн. В подальшому позивач відмовився від своїх позовних вимог в частині стягнення заборгованості за березень 2009 року, та відповідно до ст. 80 ГПК України повторне звернення до господарського суду між тими ж сторонами про той самий предмет спору не дозволяється.

Відповідно до положень п. 1.1 розділу Х Договору –договір н може бути розірваним «Охороною»в односторонньому порядку якщо доведено в установленому порядку факту відсутності у «Замовника»на час виконання договору повноважень на володіння «Об’єктом». Відповідно до рішення Бердянської міської ради від 05.04.2007р. № 37, рішення Бердянської міської ради від 11.12.2008р. № 2, та акту приймання –передачі від 25.12.2008 згідно з Концесійним договором від 28.11.2008 № 1 цілісний майновий комплекс ДКП «Бердянський міськводоканал»було передано ТОВ «Чиста Вода - Бердянськ»в концесію, однак позивачем не вжито заходів щодо розірвання договору та фактично з моменту передачі об’єкту відповідачу не надавались послуги з охорони об’єкта. Підстави для стягнення заборгованості відсутні. Просить в задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи за клопотанням сторін здійснювався, без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив: 01.07.2003 між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області «Охорона»та ДКП «Бердянський міськводоканал»«Замовник»укладено договір № 11-105 на охорону об’єкта відділом державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області.

Відповідно до п. 1 умов договору, Замовник передає, а Охорона приймає під охорону Об’єкт та/або його відокремлені приміщення (будівлі), перераховані у дислокації (додаток 1 до договору) і позначені у план –схемі (далі - дислокація) Об’єкта, що охороняється. Обов’язковою умовою на час укладення та здійснення договору є наявність у Замовника повноважень на його володіння (користування) Об’єктом (у формі права власності, права на повне господарське відання, оперативне управління, оренда, лізинг, доручення тощо), відомості про що надаються Охороні в завіреній Замовником письмовій формі.

Вид охорони Об’єкта визначається за згодою Сторін, виходячи з принципу надійності (міліцейська, воєнізована, цивільна охорона, змішана тощо). .

Відповідно до п. 2 розділу ІІ договору, оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється щомісячно платіжними дорученнями Замовника, що здаються в установу банку не пізніше 10 днів наступного місяця.

Відповідно до п. 16 розділу ІV договору, Замовник зобов’язаний своєчасно вносити плату за послуги Охорони.

02.01.2008р. між сторонами у справі було укладено додаткову угоду до договору від 01.07.2003р. №11-105 яким пункт 1 розділу ХІ Договору викладено в наступній редакції: Цей Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами і дії до 21.12.2007 року. Якщо за двадцять днів до закінчення строку дії Договору жодна зі Сторін не вимагатиме його припинення або перегляду у письмовій формі, Договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах на кожний наступний місяць.

30.04.2008р. між сторонами у справі укладено додаткову угоду до договору від 11.07.2003 № 11-105, яким сторони дійшли згоди про зміну про зміну норм витрат Охорони, Сторонами переглянуто вартість послуг «Охорони»з внесенням змін до розрахунку вартості ціни охорони та протоколу узгодження ціни (Додатки №№ 2, 3 до Договору). Додаткова угода та додатки до неї вступили в дію з 01.05.2008 року.

В підтвердження фактичного виконання договірних зобов’язань за березень 2009 року з боку УДСО надано: графік несення робочого часу по охороні Бердянського міськводоканалу за березень 2009р.; табелем обліку робочого часу по охороні цеху водопостачання Бердянського міськводоканалу за березень 2009р.; графіком негласних перевірок несення служби за березень 2009р. з рапортами щодо перевірки об’єкту водопостачання Івановим В.О. та Мураш Р.О.; книгами нарядів Бердянського МВ ДСО за березень 2009р.; журналом прийому –здачі поста на міськводоканалі (ОВС) за березень 2009р.

Наказом начальника Управління ДСО ГУМВС України в Запорізькій області від 29.05.2009 № 3068, договір від 01.07.2003 року № 11-105 на охорону цеху водопостачання «Бердянського міськводоканалу»(м. Бердянськ, вул. Димитрова, 111) вважати таким, що з 8.00 години 01.04.2009 втратив свою чинність. Договір № 11-1032 від 01.04.2009 на охорону ТОВ «Чиста вода - Бердянськ»(Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Димитрова, 111) вважати таким, що з 8.00 години 01.04.2009 почав свою дію.

Листом від 24.12.2007 № 4778 ДКП «Бердянський міськводоканал»повідомив УДСО про повернення додаткової угоди до договору № 11-105 від 01.07.2005р., та звернувся з проханням дію договору № 11-105 від 01.07.2003 продовжити на 2008 рік (до передачі майна підприємства в концесію).

Листом від 30.12.2008 № 3162 відповідач просив позивача вважати договір № 11-105 від 01.07.2003 розірваним з 01.01.2009р.

Листом від 23.01.2009 № 247 відповідач повідомив позивача про прохання підписати Додаткову угоду до Договору від 01.07.2003 № 11-105 про продовження строку дії вказаного договору до 01.02.2009р.

Рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 05.04.2007 № 37 вирішено: передати в концесію цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства «Бердянський Міськводоканал», що забезпечує комплексне надання послуг в сфері водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод.

Рішенням виконавчого комітету бердянської міської ради Запорізької області від 13.02.2008 № 64 вирішено: доручити міському голові Шаповалову Є.І. затвердити акт приймання –передачі цілісного майнового комплексу ДКП «Бердянський міськводоканал»в концесію ТОВ «Чиста Вода - Бердянськ»після надання концесіонером оформленого графіку погашення заборгованості перед КП «Облводоканал»Запорізької обласної ради.

Актом приймання-передачі від 25.12.2008р. виконавчий комітет Бердянської міської ради передав, а товариство з обмеженою відповідальністю «Чиста вода - Бердянськ»прийняв майно цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Бердянський міськводоканал», що знаходиться на балансі державного комунального підприємства «Бердянський Міськводоканал», яке дії на підставі Статуту, зареєстрованого в Бердянському міськвиконкомі 29.07.1997р., реєстраційний номер 397.

Рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 11.12.2008р. №2 затверджено концесійний договір від 11.12.2008 року № 1 «Про надання в управління майна цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Бердянський Міськводоканал».

Оцінивши представлені докази в їх сукупності, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України до господарських відносин, що виникли до набрання чинності застосовуються щодо прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Правовідносини між сторонами виникли у 2003р. і продовжують існувати після 01.01.2004р., тому судом застосовуються норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або в разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З урахуванням умов додаткової угоди від 02.01.2008р., у зв’язку з неотриманням відповіді від позивача на лист від 23.01.2009 № 247 щодо прохання ДКП «Бердянський міськводоканал»підписати додаткову угоду до Договору від 01.07.2003р. № 11-105 про продовження строку вказаного Договору на період до 01.02.2009 року та вимог ст. 188 Господарського кодексу України, позивачем на виконання умов договору продовжувались надаватись послуги з охорони об’єкта.

Не зважаючи на неодноразові звернення відповідача до УДСО щодо вирішення питання про розірвання договору, зміною строку з якого необхідно розірвати договір, неотриманням відповіді, продовження УДСО надавати послуги з охорони Об’єкту за умовами договору, доказів звернення до суду щодо вирішення питання про розірвання договору від 01.07.2003 № 11-105 відповідачем не надано. Не надано таких доказів і позивачем.

Можливість розірвання договору в односторонньому порядку на підставі п. 1.1 розділу Х договору є правом позивача, а не його обов’язком.

Розділом Х договору № 11-105 не передбачено можливості одностороннього розірвання договору з ініціативи відповідача.

За наказом начальника Управління УДСО договір від 01.07.2003 № 11-105 втратив чинність з 01.04.2009 та з цієї дати припинилось надання послуг за договором саме відповідачу.

Фактичне надання послуг УДСО з охорони об’єкта в березні 2009 року на виконання умов договору від 01.07.2003 № 11-105, який діяв до 01.04.2009 підтверджується наданими позивачем відповідними документами наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Доказів оплати наданих послуг з охорони відповідачем не надано.

Доводи відповідача щодо безпідставності даних вимог, оскільки відповідачем не додержано порядку досудового врегулювання спору, є хибними внаслідок наступного: право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав.

Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. З огляду на положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. (За рішенням Конституційного Суду України № 4 від 09.07.2002р. у справі № 1-2/2002).

Відповідно до вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонами копії позовної заяви та доданих до неї документів якщо цих документів у сторін немає.

Посилання на неможливість встановлення об’єктивної істини у зв’язку з не надсиланням позивачем всіх документів, є безпідставним, оскільки не зазначено які саме документи не було надіслано, яких не має у відповідача для розгляду спору по суті. Усі необхідні документи для розгляду спору по суті у відповідача наявні.

Обґрунтовуючи заперечення по суті заявлених позовних вимог посилаючись на неможливість повторного звернення до суду щодо стягнення 16313 грн. заборгованості за березень 2009 року, оскільки позивач відмовився від цих вимог під час розгляду спору в справі № 20/110/09 є безпідставними та не відповідають дійсності. Позивачем у справі № 20/110/09 було заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відносно відмови від позову в цій частині не заявлялось.

За викладених обставин, заявлена до стягнення сума основної заборгованості підлягає присудженню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача підписати акт виконаних робіт за березень 2009 року необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, за яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта виконаних робіт за договором про надання охоронних послуг.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів виконаних робіт, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти виконаних робіт за договором про надання охоронних послуг (які за своєю природою є лише супровідними документами до наданих послуг) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

За статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Всупереч приписам статті 6 Господарського кодексу України зобов'язання відповідача підписати акти приймання-передачі виконаних робіт не тільки суперечить встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

За викладених обставин, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства «Бердянський міськводоканал»(Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Пролетарська 97, код ЄДРПОУ 03327109) на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька 15, код ЄДРПОУ 08596891) основного боргу в розмірі 16 313 грн., а також судові витрати в розмірі 478,13 грн. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.           

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 10.11.2009р.