Рішення № 6775454, 04.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.09 Справа № 1/109/09

Суддя

за позовом приватного підприємства “Малахит-ХХІ”, 69095, м. Запоріжжя, вул.Героїв Сталінграду, 8, к.32

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Вітязь”, 69050, м.Запоріжжя, вул.Космічна, 150

про стягнення 7 023,63 грн.,

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача: Балак О.Г., дов. від 23.10.2009 р.; Жевняк О.М. - директор, рішення № 1/06 від 08.09.2006 р.;

від відповідача: не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.09.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство “Малахит-ХХІ” з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Вітязь” про стягнення 7 023,63 грн., в тому числі 6230,00 грн. основного боргу, 21,31 грн. –3% річних, 149,32 грн. пені, 623,00 грн. штрафу на підставі договору № 3 ГСМ купівлі-продажу нафтопродуктів від 02.02.2009 р., ст. ст. 525, 625 ЦК України.

17.09.2009 р. порушено провадження у справі № 1/109/09, судове засідання призначено на 27.10.2009 р.

Ухвалою від 27.10.2009 р. розгляд справи відкладався на 04.11.2009 р. у зв’язку з неявкою представника позивача у судове засідання.

Судове засідання закінчено 04.11.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представників позивача.

Представники позивача підтримали вимоги, з підстав викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          02.02.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 3 ГСМ купівлі-продажу нафтопродуктів (надалі –Договір).

Згідно з п. 1.2. Договору позивач –постачальник, зобов’язався поставити паливно-мастильні матеріали, а відповідач –покупець, зобов’язався прийняти товар та на умовах цього Договору оплатити його вартість.

Розрахунки за кожну прийняту партію товару здійснюються покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк не більший трьох банківських днів з моменту поставки ( п. 4.4. Договору).

Позивач поставив відповідачу, а відповідач отримав товар –дизельне паливо на загальну суму 6230,00 грн., а саме за видатковими накладними № РН-0000291 від 22.07.2009 р. на суму 3840,00 грн., № РН-0000289 від 23.07.2009 р. на суму 2450,00 грн., про що свідчать підписи уповноваженої відповідачем особи, а також печатка підприємства відповідача на зазначених накладних.

Станом на 27.10.2009 р. сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, в якому сторонами констатується заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 6230,00 грн.

Відповідач суму заборгованості не оплатив. Сума заборгованості перед позивачем 6230,00 грн. до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 6230,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобов’язання за Договором –передав відповідачу товар.

Однак відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив.

          Факт заборгованості відповідача в сумі 6230,00 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні та в повному обсязі визнається відповідачем в акті звірки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 6230,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 21,31 грн. 3 % річних від простроченої суми боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком: 3% річних за період часу з 28.07.2009 р. по 07.09.2009 р. складають 21,31 грн. Наданий розрахунок є обґрунтованим, таким чином вимога позивача щодо стягнення 21,31 грн. - 3% річних обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 149,32 грн. пені за період часу з 28.07.2009 р. по 07.09.2009 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 5.1. Договору обумовили, що в разі несвоєчасної оплати відповідачем, останній оплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з розрахунком –сума пені з 28.07.2009 р. по 07.09.2009 р. складає 149,32 грн.

Суд знаходить наданий позивачем розрахунок пені обґрунтованим. Вимога про стягнення пені у сумі 149,32 грн. підлягає задоволенню.

Позивач з урахуванням п. 5.1. Договору просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченої продукції, що становить 623,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору (…) покупець оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченої продукції.

Суд знаходить дану вимогу обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню, оскільки відповідач прострочив виконання взятого на себе зобов’язання, він повинен заплати позивачу штраф у сумі 623,00 грн.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вітязь” (69050, м.Запоріжжя, вул.Космічна, 150, р/р 26009013180980 в ЗФ РУ ОАО банк «Фінанси та кредит», МФО 313731, код 32273026) на користь приватного підприємства “Малахит-ХХІ” (69095, м. Запоріжжя, вул.Героїв Сталінграду, 8, к.32, р/р 2600200010061 в ЗФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 373005, код 33378582) 6 230 (шість тисяч двісті тридцять) грн. 00 коп. основного боргу, 21 (двадцять одна) грн. 31 коп. –3% річних, 149 (сто сорок дев’ять) грн. 32 коп. пені, 623 (шістсот двадцять три) грн. 00 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 06 листопада 2009 року.