Постанова № 67747661, 12.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року справа № 805/3450/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Борисові А.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: Яблонська С.І., Бублік Л.О. (за довіреністю)

відповідач1: не з'явився

відповідач2: не з'явився

третя особа: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засідання в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі №805/3450/16-а (головуючий суддя І інстанції Волгіна Н.П.) за позовом Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» до Головного управління Держпраці у донецькій області, в.о. начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області в м.Маріуполі Ходарєвої Любові Миколаївни, третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - ОСОБА_5, головний державний інспектор відділу нагляду на підприємствах підвищеної безпеки Головного управління Держпраці у Донецькій області Уколов Сергій Олександрович про визнання протиправним та скасування акту позапланової перевірки, визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування подання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в.о. начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області в м.Маріуполі Ходарєвої Любові Миколаївни, головний державний інспектор відділу нагляду на підприємствах підвищеної безпеки Головного управління Держпраці у Донецькій області, третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування акту позапланової перевірки дотримання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зайнятість населення від 2 вересня 2016 року № 05-20-3281/0025, виданий в.о. начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області в м. Маріуполі Ходарєвою Л.М.; - визнання протиправним та скасування припису від 2 вересня 2016 року № 05-20-3281/0025-0013, виданого в.о. начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області в м. Маріуполі Ходарєвою Л.М.; - визнання протиправним та скасування подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винуватих посадових осіб від 2 вересня 2016 року № 4.1/94, видане в.о. начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області в м. Маріуполі Ходарєвою Л.М. Ухвалою суду першої інстанції від 5 грудня 2016 року виключено зі складу відповідачів головного державного інспектора відділу нагляду на підприємствах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Донецькій області м. Маріуполі та залучено його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано припис від 2 вересня 2016 року № 05-20-3281/0025-0013 про усунення Приватним акціонерним товариством «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» порушень законодавства, виданий в.о. начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області в м. Маріуполі Ходарєвою Л.М. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить змінити мотивувальну частину постанови в частині висновку суду щодо відсторонення ОСОБА_5 від роботи з 04.11.2013р. по 20.02.2014р.; скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винуватих посадових осіб від 2 вересня 2016 року № 4.1/94, видане в.о. начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області в м. Маріуполі та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_5 було відсторонено від роботи на підставі ст. 46 КЗпП України - ухилення від перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони. На думку позивача, матеріалами справи доводиться, що ОСОБА_5 було відсторонено у відповідності до вимог до пункту 2.1.9, 2.1.10 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затв. наказом Держнаглядохоронпраці України від 9 січня 1998 р. N 4, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 р. за N 93/2533, оскільки не пройшла позачергову перевірку знань. Позивач також вважає, що суд першої інстанції, посилаючись на п.3.8 НПАОП 0.00-4.12-05, не звернув увагу на те, що ОСОБА_5 була направлена на позачергову перевірку знань у відповідності до вимог п. 2.19 Правил Технічної експлуатації електроустановок споживачів, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 р. N 258. Суд першої інстанції, на думку позивача, дійшов до помилкового висновку про те, що поняття «простій» та «відсторонення від роботи» є різними юридичними поняттями, якими позначаються різні факти та події, регулюються різними нормативно-правовими приписами. Крім того, позивач вважає, що оскільки складання відповідачем подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винуватих посадових не передбачено чинним законодавством, то судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, проти чого заперечувала третя особа у справі - ОСОБА_5

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що на виконання ухвали Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 липня 2016 року Головним управлінням Держпраці Головного управління у Донецькій області був прийнятий наказ № 876 від 15 серпня 2016 року про проведення позапланової перевірки позивача.

На підставі наведеного наказу було проведено позапланову перевірку додержання позивачем законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зайнятість населення, за результатами якої складено акт від 2 вересня 2016 року № 05-20-3281/0025, яким встановлено,зокрема, порушення позивачем ст. 46 КЗпП України, відповідно до якої відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженою особою допускається у разі: відмови або ухилення від навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці. Також зазначено, що перед щорічною перевіркою знань з питань охорони праці відповідних нормативно-правових документів безпосередньо для ОСОБА_5 не було організовано відповідне спеціальне навчання; для перевірки знань їй не було надано програми спеціального навчання з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва; перевірка знань ОСОБА_5 була проведена без урахування функціональних обов'язків електромонтерів з обслуговування підстанцій; до складу комісії з проведення перевірки знань ОСОБА_5 не було залучено представника профкому або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці, - чим порушено ст.ст. 13,14, 18 Закон України «Про охорону праці», п.п. 3.9, 3.10, 4.2, 4.3 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Відсторонення ОСОБА_5 від роботи у період з 1 листопада 2013 року по 20 лютого 2014 року на підставі розпоряджень в.о. начальника цеху мереж та підстанцій ОСОБА_5 без виплати їй заробітної плати згідно з ч. 4 ст. 113 КЗпП України також свідчить про порушення ст. 46 КЗпП України, так як керівництвом не було організоване спеціальне навчання ОСОБА_5 з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва, крім цього, зазначено про порушення позивачем ч. 1 ст. 113 КЗпП України, якою передбачено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Внаслідок виявлення порушень законодавства про працю, в.о. начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області в м. Маріуполі Ходарєвою Л.М. видано припис від 2 вересня 2016 року № 05-20-3281/0025-0013, яким позивача зобов'язано: 1) усунути порушення вимог ст. 46 КЗпП України в частині організації навчання з охорони праці електромонтера ОСОБА_5; 2) усунути порушення вимог ч. 1 ст. 113 КЗпП України в частини невиплати заробітної плати електромонтеру ОСОБА_5 в час простою; 3) надати інформацію до 2 жовтня 2016 року про стан виконання заходів. Також у приписі зазначено про необхідність до 2 листопада 2016 року інформувати інспектора праці про вжиті заходи щодо виконання припису.

Крім того, складено подання від 2 вересня 2016 року № 4.1/94 про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб, у якому викладено прохання до позивача притягнути до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у вчиненні правопорушень, зазначених в акті перевірки № 05-20-3281/0025, та надати копію наказу у термін до 2 жовтня 2016 року.

Як вбачається матеріалів справи, ОСОБА_5 наказом від 12 квітня 1983 року № 71 зарахована на посаду електромонтера з обслуговування електрообладнання заводу ім. Ілліча (правонаступником якого є позивач), де працювала до 20 лютого 2014 року. Під час роботи у позивача щорічно проходила навчання та перевірку знань з питань охорони праці та була допущена до виконання робіт з підвищеною небезпекою, останнє навчання з наступною перевіркою знань з питань охорони праці, технічної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки та ВТІ мало місце у 2013 році: 22 березня та 20 квітня.

Відповідно до посвідчення на право робіт з підвищеною небезпекою від 29 квітня 2007 року ОСОБА_5 пройшла навчання та була допущена до виконання робіт з підвищеної небезпеки на діючих електроустановках.

Згідно свідоцтва про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій від 29 квітня 2008 року електромонтеру з обслуговування підстанцій ОСОБА_5 присвоєний 4 розряд.

Відповідно до протоколу № 1320 від 5 липня 2013 року ОСОБА_5 здала кваліфікаційний іспит та була допущена до обслуговування і експлуатації вакуумних вимикачів.

Розпорядженням по цеху мереж та підстанцій ПАТ «ММК ім.Ілліча» від 31.10.2013 року №559 «Стосовно порушення ПТЕЕП електромонтером підстанції №25 ОСОБА_5.» було запропоновано в.о. начальника цеху Пріліпіним С.В. проведення позачергової перевірки знань ПБЕЕП, ПТЕЕП та ПТІ у електромонтера ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що вона не змогла правильно оцінити виробничу проблему та прийняла невірне рішення.

Від ознайомлення під підпис з цим розпорядженням ОСОБА_5 відмовилась про, що складено акт від 31.10.2013 року .

У поясненнях, наданих в судовому засіданні, ОСОБА_5 зазначила, що 31 жовтня 2013 року до неї підійшов ОСОБА_11 та сказав, що вона має піти та здати іспити, на що ОСОБА_5 відповіла, що по-перше, вона не може покинути робоче місце, по-друге, вона спочатку хоче ознайомитись із актом розслідування, який їй не був наданий.

31 жовтня 2013 року складено акт про неявку ОСОБА_5 на перевірку знань, а 1 листопада 2013 року акт про відмову від проходження позачергової перевірки знань.

Розпорядженням по ЦМтП від 1 листопада 2013 року № 568 у зв'язку з відмовою від проходження позачергової перевірки знань запропоновано відсторонити ОСОБА_5 від роботи 01.11.2013р. з 18 год.30 хвил. До моменту проходження нею перевірки знань ПТЕЄП, ПБЄЄП та виробничо-технічним інструкціям, з яким остання ознайомлюватись відмовилась, про що складено акт.

4 листопада 2013 року ОСОБА_5 звернулась до адміністрації цеху з проханням провести щодо неї позачергову перевірку знань, яка була проведена у той же день (перевірка проводилась на знання нею ПБЕЕС, ПТЕЕС, Правил пожежної безпеки в Україні (А01.001-004), ВТІ та ІОТ (інструкції з охорони праці)) і за результатом якої ОСОБА_5 визнана такою, що вказану перевірку не пройшла, висновок комісії - не допускати ОСОБА_5 до роботи в електроустановках до повторної здачі іспиту.

Розпорядженням від 5 листопада 2013 року № 575 запропоновано за незадовільну оцінку при проходженні позачергової перевірки знань по ПТЕЕС, ТБЕЕС та ВТІ електромонтера з обслуговування підстанцій ОСОБА_5 відсторонити від роботи з 04.11.2013р. до проходження позачергової перевірки знань ПТЕЄП, ПБЄЄП та виробничо-технічним інструкціям,оплату заробітної плати не проводити на підставі ч. 4 ст. 113 КЗпП України.

Наказом позивача від 15 листопада 2013 року № 62-ку «Про накладення дисциплінарних стягнень», за неналежне виконання своїх трудових обов'язків , передбачених п. 2.5 вкладиша до карти функціональних обов'язків , розділу 5 ВТІ 227-ГЕ.635-28-2008, що знайшло своє відображення в порушенні порядку оперативних перемикань 29 жовтня 2013 року, а також за порушення 31 жовтня 2013 року п. 3.1 ПВТР (і п. 6.1 карти функціональних обов'язків , що знайшло своє відображення у невиконанні п. 1 розпорядження № 559 від 31 жовтня 2013 року та відмові від проходження позачергової перевірки знань по ПБЕЕС, ПТЕЕС та ВТІ, електромонтеру з обслуговування підстанцій ОСОБА_5 оголошена догана та позбавлено премії за жовтень 2013 року у розмірі 100%.

Зазначений наказ ОСОБА_5 не оскаржувався та є чинним.

4 грудня 2013 року була проведена позачергова перевірка знань ОСОБА_5 ПБЕЕС, ПТЕЕС, Правил пожежної безпеки в Україні (А01.001-004), ВТІ та ІОП, за результатом якої остання знов визнана такою, що вказану перевірку не пройшла (отримала незадовільний результат) висновок комісії - не допускати до роботи в електроустановках.

Розпорядженням по ЦМтП від 17 грудня 2013 року 652 за незадовільну оцінку при проходженні повторної позачергової перевірки знань ОСОБА_5 відсторонено від роботи з 18 грудня (після виходу із відпустки) до проходження позачергової перевірки знань на строк не менш 1 місяця; оплату заробітної плати не нараховувати на підставі ч. 4 ст. 113 КЗпП України.

23 січня 2014 року була проведена позачергова перевірка знань ПБЕЕС, ПТЕЕС, Правил пожежної безпеки в Україні (А01.001-004), ВТІ та ІОТ, за результатом якої ОСОБА_5 знов визнана такою, що вказану перевірку не пройшла (отримала незадовільний результат).

Розпорядженням по ЦМтП від 24 січня 2014 року № 44 за незадовільну оцінку при проходженні повторної позачергової перевірки знань ОСОБА_5 знов відсторонено від роботи з 24 січня 2014 року; оплату заробітної плати не нараховувати на підставі ч. 4 ст. 113 КЗпП України.

Наказом (розпорядженням) від 20 лютого 2014 року № 371 ОСОБА_5 звільнено з посади електромонтера з обслуговування підстанції за згодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Судом першої інстанції встановлено, що фактично ОСОБА_5 була відсторонена від роботи з 4 листопада 2013 року, робочий час ОСОБА_5 у період 28 жовтня - 1 листопада 2013 року (нічна зміна з 28 на 29 жовтня та денна 1 листопада) позивачем був оплачений.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

За приписами статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Тобто, наведений перелік випадків відсторонення працівників від роботи не є вичерпним. За положеннями наведеної норми відсторонення допускається також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 2.1.9 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затв. наказом Держнаглядохоронпраці України від 9 січня 1998 р. N 4, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 р. за N 93/2533 (далі - Правила N 4) працівники, що порушили вимоги цих Правил, усуваються від роботи і несуть відповідальність (дисциплінарну, адміністративну, кримінальну) згідно з чинним законодавством.

За приписами п.2.1.10. Правил N 4 працівники, що припустилися порушення вимог цих Правил, без позачергової перевірки знань до робіт в електроустановках не допускаються.

Пунктом 2.19. Правил Технічної експлуатації електроустановок споживачів, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 р. N 258 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 р. N 91) зареєстр. Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за N 1143/13017 ( далі Правила №258), передбачено, що працівник, незалежно від строку проведення попередньої перевірки знань з правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, проходить позачергову перевірку знань у разі: порушення працівником вимог нормативно-правових актів та нормативно-технічні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 була відсторонена від роботи саме у відповідності до наведених вище Правил.

За таких обставин, висновок відповідача та суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 з 04.11.2013р. по 20.02.2014р.була відсторонена від роботи на підставі ст. 46 КЗпП України - ухилення від перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, колегія суддів вважає помилковим, а тому апеляційна скарга позивача в цій частині підлягає задоволенню.

В акті перевірки також зазначено, що перед щорічною перевіркою знань з питань охорони праці відповідних нормативно-правових документів безпосередньо для ОСОБА_5 не було організовано відповідне спеціальне навчання; для перевірки знань їй не було надано програми спеціального навчання з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва; перевірка знань ОСОБА_5 була проведена без урахування функціональних обов'язків електромонтерів з обслуговування підстанцій; до складу комісії з проведення перевірки знань ОСОБА_5 не було залучено представника профкому або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці, - чим порушено ст.ст. 13,14, 18 Закон України «Про охорону праці», п.п. 3.9, 3.10, 4.2, 4.3 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

Пунктами 4.2, 4.3 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» ( НПАОП 0.00-4.12-05), затв. наказом

Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 №15, зареєстр. в Міністерстві юстиціїУкраїни15лютого2005р. за № 231/10511, визначено порядок проведення щорічного спеціального навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 була направлена на позачергову перевірку знань у відповідності до вимог п. 2.19 Правил Технічної експлуатації електроустановок споживачів, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 р. N 258 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 р. N 91) зареєстр. Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за N 1143/13017.

Тобто, у спірних правовідносинах позивачем не здійснювалась щорічна перевірка знань з питань охорони праці для ОСОБА_5.

За таких обставин, висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст.ст. 13,14, 18 Закону України «Про охорону праці», п.п. 3.9, 3.10, 4.2, 4.3 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», колегія суддів вважає помилковим.

У спірному приписі міститься також вимога про усунення позивачем порушення ч. 1 ст. 113 КЗпП України в частини невиплати заробітної плати електромонтеру ОСОБА_5 за час простою не з вини працівника з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Частиною 1 статті 113 КЗпП України встановлено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 була відсторонена від роботи з 04.11.2013р. по 20.02.2014р. у відповідності до вимог Правил N 4 та Правил №258, внаслідок отримання незадовільної оцінки при проходженні позачергової перевірки знань по ПТЕЕС, ТБЕЕС та ВТІ.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що матеріалами справи не доводиться порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 113 КЗпП України, а тому судом першої інстанції правомірно скасовано припис.

Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винуватих посадових осіб від 2 вересня 2016 року № 4.1/94, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

Суд апеляційної інстанції вважає, що обов'язковою ознакою рішень, дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що спірне подання, в даному випадку, не породжує для позивача обов'язкових юридичних наслідків, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно зі статтею 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статями 94, 195, 196, 198, 201, 206, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі №805/3450/16-а - задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі №805/3450/16-а з підстав, вказаних в мотивувальній частині даної постанови суду.

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі №805/3450/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 липня 2017 року.

Постанова в повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 14 липня 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

М.Г.Сухарьок