Рішення № 6774698, 12.11.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" листопада 2009 р. Справа № 9/980

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Алексєєва М.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Яковлев В.Б. дов. від 11.11.2009р. №564

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градієнт" (м. Київ)

до Приватного підприємства "Мегаполіс Ко" (м. Малин)

про стягнення 46913,22 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 46913,22 грн., з яких: 34093,90 грн. основного боргу, 8182,54 грн. пені, 4636,78 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором за №32/2008 від 18.07.2008р., в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав, свого представника в засідання суду не направив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю"Градієнт" - продавець (позивач у справі) та Приватним підприємством "Мегаполіс Ко" - покупець (відповідач у справі) договору купівлі-продажу за №32/2008 від 18.07.2008р. (а.с.9-10), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 47396,94грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000058 від 24.07.2008р., №РН-0000064 від 13.08.2008р., актом приймання-передачі вугілля від 13.08.2008р., квитанціями про приймання вантажу (а.с.13-17), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1 п.5 вищезазначеного договору, оплата 100% вартості поставленого товару проводиться протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту його прибуття на станцію призначення.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 34093,90 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2008р., підписаним компетентними представниками сторін та скріпленим печатками (а.с. 19).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача складає 8182,54 грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 7.2 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок пені оскільки вирішуючи питання про стягнення пені судом враховується, що згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже правомірно нараховувати пеню за 183 дні.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені:

(34093,90 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2008 році) х 183 (кількість прострочених днів)= 4091,27грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу до сплати інфляційні нарахування у сумі 4636,78 грн., про що свідчить розрахунок позивача (а.с.3).

Розрахунок інфляційних нарахувань обґрунтований. Оскільки індекс інфляції є самостійним способом захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказана вимога підлягає задоволенню.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 42821,95 грн., з яких: 34093,90 грн. основного боргу, 4091,27 грн. пені, 4636,78 грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 4091,27 грн. пені в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525,526,546,625 ЦК України, керуючись ст.ст.33,49,75,82,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Мегаполіс Ко" , Житомирська область, м. Малин, вул. Кримського,119, ідентифікаційний код 31563426

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градієнт", 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька,27,а, оф.3, ідентифікаційний код 32490223 - 34093,90 грн. основного боргу, 4091,27 грн. пені, 4636,78 грн. інфляційних нарахувань, 428,22 грн. державного мита та 285,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 4091,27 грн. пені в позові необхідно відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Алексєєв М.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам